АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Які загальні вимоги пожежної безпеки висуваються до висотних будинків?

У відповідності з ДБН В.2.2-24:2009 протипожежні відстані між висотними та іншими будинками повинні прийматися відповідно до вимог ДБН 360 як для будинків 1 ступеня вогнестійкості.

Відстань від висотного будинку до найближчого пожежного депо повинна бути не більше 2 км при русі шляхами міської транспортної мережі загального користування.

При виборі земельної ділянки для висотного будинку у складі проекту на вказаній відстані повинно передбачатись пожежне депо, оснащене спеціальною технікою, а у разі наявності існуючого депо повинно передбачатись доукомплектування його спеціальною пожежною технікою за узгодженням з центральним (територіальним) органом державного пожежного нагляду.

При проектуванні висотного будинку повинні передбачатись проїзди для пожежної техніки, а також площадки для пожежної техніки та вертольотів.

М.1 Можливість кругового проїзду пожежної техніки повинна бути забезпечена навколо будинку, в тому числі до основних евакуаційних виходів із будинку і до виходів, що ведуть до ліфтів для транспортування пожежних підрозділів.

Доступ пожежних із автодрабин або автопідіймачів повинен бути забезпечений у кожне приміщення або квартиру з урахуванням технічних характеристик автодрабин і автопідіймачів. При цьому необхідно враховувати ширину і висоту стилобатної частини будинку.

Проїзди для пожежної техніки повинні бути завширшки не менше 8 м на відстані не менше 8 м від стін будинку до внутрішнього краю проїзду.

Уклон проїздів у місцях установки автодрабин і автопідіймачів повинен бути не більше 6°. Радіуси поворотів проїздів для пожежних машин повинні бути не менше 18 м.

Конструкція дорожнього покриття пожежного проїзду має проектуватись з урахуванням того, що розрахункове навантаження від автодрабини або автопідйомника: не менше 15 т на вісь, загальна маса - 53 т, тиск виносної опори - 13,9 кг/см2.

М.2 Площадки для оперативних транспортних засобів, що залучаються для пожежогасіння і рятувальних робіт, слід передбачати за завданням органів державного пожежного нагляду під час відведення земельної ділянки.

Пожежні проїзди і під'їзні шляхи, площадки для оперативних транспортних засобів повинні позначатися шляхом фарбування бордюрів проїзних шляхів у червоний колір стійкою світловідбивною фарбою.

М.3 Площадки для рятувальних кабін вертольотів повинні передбачатись на покрівлі будинків. При цьому необхідно передбачати огорожу покрівлі заввишки 1,5 м (для забезпечення безпеки людей від індуктивного потоку несучих гвинтів вертольота). Розмір площадки для рятувальних кабін повинен бути не менше 5 м х 5 м. Площадки слід проектувати рівними і розміщувати, як правило, в центрі покрівлі. Максимальний нахил площадок до горизонту не повинен перевищувати 8°. Периметр площадок повинен бути пофарбований жовтою смугою завширшки 0,3 м. Над площадками і безпосередньо біля них не повинні розташовуватися антени, електрообладнання, кабелі тощо. Максимальна висота перешкод відносно поверхні площадки в радіусі 10 м від її центра не повинна перевищувати 3 м. Площадки для кабін слід проектувати із розрахунку загального навантаження кабіни 2500 кг, питомого навантаження - до 2,5 кг/см2.

У випадку застосування пожежних вертольотів для рятування людей розмір площадки повинен становити не менше 20 м х 20 м. Ця площадка повинна знаходитися на відстані не менше 30 м від найближчого виступу стіни і не менше 15 м від краю покрівлі. При розрахунку навантаження на покрівлі необхідно враховувати статичне і динамічне навантаження.

Примітка. Статичне навантаження для вертольотів класу К-32 складає 11 т, а динамічне навантаження - 22 т. Статичне навантаження вертольоту класу МИ-17 складає 12 т, а динамічне - 24 т.

Площадка повинна мати металевий піддон із глухим парапетом заввишки не менше 0,1 м (на випадок можливого аварійного розливу палива вертольота), а також решітчасту огорожу заввишки не менше 1,2 м.

Площадку слід обладнувати стаціонарною автоматичною установкою пінного пожежогасіння по площі. Розрахунковий час роботи установки - не менше 10 хв при заповненні об'єму 20 м х 20 м х 0,1 м протягом 1,5 хв.

М.4 Наземні вертолітні площадки для доставки врятованих людей повинні знаходитися на відстані не більше 500 м від будинків, з покрівлі яких передбачається рятування людей за допомогою вертольотів і рятувальних кабін. Розташування площадок на території повинно виключати можливість їх використання на за призначенням (в якості автостоянок тощо). Площадки рекомендується виконувати підвищеними по відношенню до прилеглої території на 0,3 м і огороджувати стаціонарним бар'єром. У зоні розміщення площадок і можливих напрямах роботи вертольота не повинно бути дерев, опор освітлення, проводів тощо.

Розмір площадки повинен становити не менше 20 м х 20 м. Ця площадка повинна знаходитися на відстані не менше 30 м від найближчого будинку.

Площадка повинна витримувати статичне і динамічне навантаження від вертольотів відповідного класу. До площадки слід передбачати не менше двох під'їздів для машин швидкої медичної допомоги.

Необхідність оснащення висотних будинків рятувальними пристроями колективного користування, їх тип, кількість та місця розміщення повинні визначатися проектною організацією за узгодженням з органами державного пожежного нагляду.

Улаштування автостоянок і гаражів у висотних будинках повинно здійснюватись з дотриманням вимог ДБН В.2.3-15.

Влаштування приміщень виробничого призначення будь-якої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також складських приміщень категорій А та Б забороняється.

Питоме пожежне навантаження у висотних громадських будинках не повинно перевищувати 827 мДжּ м-2 (визначається згідно зі СТ СЭВ 446).

У складі експлуатаційної документації повинні розроблятися:

загальна інструкція з пожежної безпеки висотного будинку;

інструкція щодо дій служби пожежної безпеки та обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі;

інструкції з управління роботою та обслуговування автоматичних установок пожежної сигналізації, пожежогасіння, установок протидимного захисту, протипожежного водопостачання, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, а також диспетчеризації систем протипожежного захисту (СПЗ).

106. Які вимоги пожежної безпеки висуваються до об’ємно-планувальних рішень висотних будинків?

На І поверсі висотного будинку повинно бути приміщення для пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської) з природним освітленням та виходом безпосередньо назовні.

Приміщення різного призначення (житлового, громадського) повинні відокремлюватися між собою глухими протипожежними стінами та перекриттями згідно з таблицею 9.1 ДБН В.2.2-24 або технічним поверхом, виділеним протипожежними перекриттями 1 типу.

За висотою висотні будинки повинні ділитись на протипожежні відсіки, які відокремлюються один від одного протипожежним перекриттям з межею вогнестійкості не менше REI 180 або технічним поверхом із протипожежними перекриттями, що мають межу вогнестійкості не менше REI 120.

Максимальна висота нижнього протипожежного відсіку визначається можливістю доступу пожежних підрозділів із автодрабин, автопідйомників у будь-яке приміщення нижнього протипожежного відсіку, але при цьому умовна висота відсіку не повинна перевищувати 50 м. Збільшувати висоту протипожежних відсіків допускається лише при обґрунтуванні та погодженні з органами державного пожежного нагляду.

На межі протипожежних відсіків (на рівні протипожежного перекриття) по контуру будинку повинні бути карнизи, що виступають за межі фасаду не менше ніж на 0,75 м або ж захист віконних прорізів пристроями (протипожежними шторами, дренчерними завісами тощо), що перекривають їх під час пожежі. Передбачати інші конструктивні та інженерні рішення щодо непоширення пожежі між протипожежними відсіками по фасаду будинку допускається лише за узгодженням з центральним органом державного пожежного нагляду.

Відстань від зрошувачів, що розташовуються всередині по периметру зовнішніх огороджувальних світлопрозорих конструкцій фасаду, до цих конструкцій повинна становити 0,5 м, а відстань між зрошувачами - 1,5-2 м.

Площа поверху в межах протипожежного відсіку повинна бути не більше:

- 1500 м2 -для готелів;

- 2000 м2 - для житлових будинків;

- 2500 м2 - в решті випадків.

Стилобатна частина будинку, поверхи або приміщення нежитлового призначення повинні відокремлюватися від його основної частини протипожежними стінами та перекриттями згідно з таблицею 9.1 крім випадків, коли сумарна площа поверху будинку та стилобату не перевищує площі протипожежного відсіку, а суміжні приміщення висотної частини будинку і стилобату мають спільне функціональне призначення.

При влаштуванні стилобату повинна забезпечуватись можливість доступу пожежних підрозділів з автодрабин та колінчастих підйомників у будь-яке приміщення нижнього протипожежного відсіку висотної частини будинку. При цьому слід враховувати ширину та висоту стилобату, а також можливість влаштування проїзду по стилобату пожежних автомашин.

У складі проектної документації повинні бути креслення схем доступу пожежних підрозділів з автодрабин та автопідйомників у кожне приміщення нижнього протипожежного відсіку висотного будинку, що має прорізи у зовнішніх стінах.

Умовна висота розташування залів не повинна перевищувати:

- з числом місць від 300 до 600 - 10 м;

- з числом місць від 150 до 300 - 26,5 м;

- з числом місць від 100 до 150 - 50 м.

У разі розміщення в громадських будинках на висоті понад 50 м ресторанів, кафе та інших громадських приміщень місткістю понад 50 осіб відстань від дверей цих приміщень до незадимлюваних сходових кліток (повітряної зони сходової клітки типу Н1 або протипожежного тамбуршлюзу сходової клітки типу Н4) не повинна перевищувати 20 м.

На експлуатованих покрівлях висотних громадських будинків (у разі розміщення на них відкритих літніх ресторанів, кафе, оглядових майданчиків з одноразовим перебуванням більш ніж 50 осіб) повинно бути не більше 100 осіб та не менше 2 евакуаційних виходів.

Приміщення, розраховані на одночасне перебування більше 500 осіб, повинні відокремлюватись від інших приміщень протипожежними стінами та перекриттями згідно з таблицею 9.1. Відстань від дверей цих приміщень до незадимлюваних сходових кліток (повітряної зони сходової клітки типу Н1 або протипожежного тамбур-шлюзу сходової клітки типу Н4) не повинна перевищувати 20 м.

Приміщення з постійним перебуванням маломобільних груп населення (групи мобільності М3 згідно з ДБН В.2.2-17) повинні бути, як правило, не вище 2 поверху, а маломобільних груп населення (групи мобільності М4 – інваліди, які пересуваються на ручних кріслах-колясках) - не вище 1 поверху. У випадках, коли завданням на проектування не обмежується перебування маломобільних груп населення на верхніх поверхах, повинні передбачатися додаткові заходи згідно з ДБН В.2.2-17.

Вимоги щодо протипожежного захисту атріумів повинні прийматися згідно з додатком К до ДБН В.2.2-9.

Комори (склади), книгосховища, архіви площею понад 50 м2 не повинні розміщуватися на умовній висоті понад 50 м, а також безпосередньо під та поряд із приміщеннями з масовим перебуванням людей.

Трансформаторні підстанції повинні бути з сухими трансформаторами та відокремлюватись будівельними конструкціями з межею вогнестійкості згідно з таблицею 9.1.

Евакуаційні виходи із вбудованих та прибудованих гаражів повинні бути самостійними від евакуаційних виходів із частин будинків іншого призначення.

Рівень пожежної безпеки повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004 та підтверджуватись розрахунком.

Кількість незадимлюваних сходових кліток повинна визначатися розрахунком. При цьому у висотному будинку, а в секційному будинку - у кожній секції повинно бути не менше 2 незадимлюваних сходових кліток типів Н1 або Н4. Кількість сходових кліток типу Н1 повинна бути не менше 50 % від загальної кількості незадимлюваних сходових кліток будинку (секції будинку). В обґрунтованих та погоджених з органами державного пожежного нагляду випадках допускається передбачати дві незадимлювальні сходові клітки типу Н4, розташовані в одному об'єкті (ядрі жорсткості) будинку. Виходи з таких сходових кліток типу Н4 на рівні першого поверху повинні виконуватися в вестибюлі, холи, що ведуть назовні, а виходи зі сходових кліток типу Н1 - безпосередньо назовні. При цьому ширина проходів повинна визначатися з урахуванням безперешкодного транспортування людини на ношах.

Підпір повітря до сходової клітки типу Н4 повинен бути в межах від 40 до 50 Па включно, а до її тамбур-шлюзів - в межах від 20 до 30 Па включно. Для скидання надлишкового тиску, в об'ємах сходових кліток типу Н4 та їх тамбур-шлюзах повинні бути аварійні клапани.

3 усіх незадимлюваних сходових кліток висотних будинків повинні бути виходи на покрівлю будинку по сходових маршах через протипожежні двері 1 типу з кодовим замком, що відкривається у разі спрацювання установок пожежної автоматики.

Сигнал про стан дверей (відчинених або зачинених) повинен виводитися на пожежний пост (ЦПКБ, диспетчерської).

Уклон та ширина сходових маршів і пандусів, висота сходинок, ширина проступів та сходової клітки повинна визначатися за ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15 з урахуванням функціонального призначення висотного будинку. При цьому ширина сходових маршів повинна бути не менше ніж 1,2 м. Відстань між сходовими маршами повинна бути не менша 0,12 м (у світлі).

Для визначення параметрів шляхів евакуації розрахункова кількість людей у висотному будинку або приміщенні повинна прийматися в 1,25 рази більшою за проектну (за винятком залів з регламентованою кількістю місць).

Відстань від вхідних дверей квартир до найближчого евакуаційного виходу (виходу до зовнішньої повітряної зони сходової клітки типу Н1 або виходу до тамбур-шлюзу сходової клітки типу Н4) повинна бути не більше 12м.

Для громадських будинків відстань по коридору між евакуаційними виходами з поверху повинна бути не більше 40 м, а від крайньої тупикової частини коридору - не більше 10 м.

За наявності у висотному будинку на шляхах евакуації розсувних (обертових) дверей поряд з ними повинні бути двостулкові двері, що відчиняються за напрямком евакуації і відповідають вимогам ДБН В.1.1-7 до евакуаційних виходів.

Висотні громадські будинки повинні бути оснащені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі. Кількість засобів індивідуального захисту органів дихання визначається розрахунком, який враховує середню кількість відвідувачів, які одночасно перебувають у висотному будинку з урахуванням того, що:

Р.1 Засоби індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі (саморятувальники) необхідно передбачати:

-на робочих місцях у приміщеннях, розташованих на висоті більше 26,5 м;

-у приміщеннях із масовим перебуванням людей;

-у готельних номерах;

-в об'єктових пунктах пожежогасіння;

-у пожежобезпечних зонах.

Обґрунтованість вибору типу і функціональних характеристик, а також кількості засобів захисту необхідно підтверджувати розрахунком.

Р.2 Робочі місця персоналу, що забезпечує евакуацію, необхідно оснащувати індивідуальними засобами захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі, а також засобами локального захисту (ЗЛЗ) від підвищених теплових впливів.

Зазначені засоби індивідуального захисту органів дихання повинні мати сертифікат відповідності.

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 2679 | Нарушение авторских прав