 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Сумація скорочень.
В природних умовах до м'язових волокон поступають не одиночні, а ряд нервових імпульсів, на які м'яз відповідає тривалим скороченням. Тривале, злите скорочення м'яза отримало назву тетанічного скорочення або тетануса. До тетанічного скорочення здібні тільки скелетні м'язи. Тетанус виникає унаслідок сумації одиночних м'язових скорочень. Для того, щоб виник тетанус, необхідна дія повторних подразнень на м'яз ще до того, як закінчиться її одиночне скорочення. Якщо відрізок часу між стимулами зменшити так, що другий стимул подається в той момент, коли м'яз ще скорочується, то нове скорочення накладається на перше. Із збільшенням частоти стимуляції окремі скорочення зливаються, графік має вид плавної лінії, яка досягає певного рівня (плато) і довго залишається на цьому рівні - це гладкий тетанус. Зубчатий тетанус спостерігається при відносно малій частоті подразнень; другий стимул подається в період розслаблення. Тетанічне скорочення не може тривати довго, оскільки м'яз схильний до стомлення. Механізм м 'язового скорочення Механічному скороченню м'яза передує електричне збудження, що виникає в області нервово-м'язового з'єднання (синапсі), тобто в місці контакту нерва і м'яза. Тут вивільняється медіатор ацетилхолін, який взаємодіє з постсинаптичною мембраною і викликає електричне збудження м'яза - потенціал дії (ПД). Під впливом ПД кальцій вивільняється із цистерн саркоплазматичного ретикулума (СР), який запускає механічне скорочення в такій послідовності: ^ Кальцій виходить із цистерн СР і переміщається до товстих ниток (міозин) і тонких ниток (актин); Кальцій зв'язується з тропоніном; •ґ Між нитками міозину й актину утворюються поперечні містки, і актинові нитки ковзають уздовж міозинових, що приводить до скорочення м'яза. Джерелом енергії, необхідний для м'язового скорочення є АТФ. При загасанні збудження в саркомері іони Са2+ відкачуються в цистерни ретикулума за допомогою Са'+-насоса. Поперечні містки розриваються, саркомер переходить в стан спокою, розслабляється.
Тема: Фізіологія і властивості збудливих тканин. Механізм утворення і проведення збудження. Фізіологія скелетних і гладких м'язів Курс ____2____ Факультет Лiкувальна справа Кiлькiсть навчальних годин 2 години Актуальнiсть теми В основі функцій всіх збудливих структур лежить процес збудження. Зрозуміти сутність збудження можливо лише знаючи природу і властивості біоелектричних потенціалів і їх характеристики. Різні патологічні процеси в організмі супроводжуються порушеннями динаміки збудження, тому реєстрація біопотенціалів використовується в сучасних методах дослідження різних функцій організму. Вивчення скоротливої функції скелетних м'язів дозволяє аналізувати причини порушення цієї функції і досягти її нормалізації при відповідних умовах, або визначити фізіологічні умови тренувань в спортивній медицині. 3наючи механізми і закономірності скорочення скелетних м'язів, можна зрозуміти особливості скорочення міокарда та гладких м'язів. Навчальні цілі: Пояснювати механізми спряження збудження і скорочення в поперечно-смугастих м'язових волокнах, скорочення і расслаблення. Інтерпретувати залежність характеру скорочення м'язів від сили і частоти подразнення. ◦ Інтерпретувати роль факторів, від яких залежить сила скорочення м'язів. ◦ Інтерпретувати електроміограму. Знати: Природу мембранного потенціалу спокою (МП) і потенціалу дії (ПД), їх властивості і методи дослідження. Вміти: Інтерпретувати зміни величини мембранного потенціалу спокою і потенціалу дії в залежності від внутрішньоклітинної і позаклітинної концентрації іонів К+ і Na+. Зміни збудливості клітинної мембрани при збільшенні і зменшенні величини мембранного потенціалу.
1. Мiждисциплiнарна iнтеграцiя:
Матерiали методичного забезпечення основного етапу заняття: Матеріали для вихідного рівня знань Перелік питань для усного опитування 1. Поняття про збудливість і збудження. 2. Природа мембранного потенціалу спокою, методи його визначення. 3. Потенціал дії, механізм його виникнення, фазова структура, фізіологічна роль. 4. Зміни збудливості при збудженні. Тестові завдання 1. Вкажіть, які структури клітини здатні до розвитку місцевого збудження. А. Рецептори. Б. Сома нервових клітин. В. Аксони нервових клітин. Г. Волокно скелетного м´яза. Д. Всі перечислені структури. 2. Вкажіть, від нерівномірного розподілу яких іонів в середині і зовні клітини залежить, в основному, величина мембранного потенціалу. А. Натрію. Б. Кальцію. В. Хлору. Г. Калію. Д. Магнію. 3. Вкажіть, від різниці концентрації яких іонів по обидві сторони мембрани клітини залежить величина потенціалу дії. А. Натрію. Б. Кальцію. В. Хлору. Г. Калію. Д. Магнію. 4. Вибіркову проникливість до яких іонів має мембрана в стані спокою. А. Натрію. Б. Кальцію. В. Хлору. Г. Калію. Д. Магнію. 5. Яка з перечислених фаз потенціалу дії викликана відкриттям повільних натрієвих каналів клітинної мембрани. А. Місцевий потенціал. Б. Швидка деполяризація. В. Пік. Г. Реполяризація. Д. Слідова деполяризація. Матеріали контролю для заключного етапу: 1.Встановлено, що амплітуда ПД клітини збільшилась на кілька мВ. Як змінилася збудливість цієї клітини? 2.Критичний рівень деполяризації клітинної мембрани змінився від 60 до 50 мВ. Яким чином змінилася збудливість цієї клітини? 3.Ацетилхолін, діючи на клітини міокарда, підвищує проникливість їх мембран до іонів калію. Як під впливом ацетилхоліну зміниться збудливість цих клітин? Чому? 4.Поріг подразнення для м´яза в два рази більший від порогу подразнення нерва. Збудливість якої структури більша? 5.Яке явище лежить в основі електрознеболення? 8.Список лiтератури: 1.Фізіологія (під ред. В.Г.Шевчука). Навчальний посібник.- Вінниця: Нова книга, 2005.- С. 21-33. 2.Нормальна фізіологія (під ред. В.І.Філімонова).-К.:”Здоров´я”.- 1994.-С.6-21. 3.Физиология человека (под ред. Г.И.Косицкого).-М.:“Медицина”.-1985.-С.19-32, 40-41. 4.Руководство к практическим занятиям по физиологии (под ред.Г.И.Косицкого).-М.:“Медицина”.-1988.-С.73-75, 80-85. 5.Физиология человека (под ред.Р.Шмидта и Г.Тевса).- М.:“Мир”.-1985.- т.1.С.7-28. 6.В.Ф. Ганонг. Фізіологія людини. Перев. з англ. під ред. М.Гжегоцького і ін. Львів: БАК, 2002.- С.47-52.
Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 1225 | Нарушение авторских прав |