АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КІСТКИ ЧЕРЕПУ

Потилична кістка.

Потилична кістка, os occipitale, утворює верхню і задню стінки черепної коробки, приймає участь одночасно в утворенні склепіння і основи черепу. Відповідно цьому вона (будучи змішаною кісткою) костеніє і як покривна кістка на основі сполучної тканини (верхній відділ потиличної луски), а також на основі хряща (решта частин кістки). У людини вона є результатом злиття кількох кісток, які існують самостійно у деяких тварин. Тому вона закладається із чотирьох окремих частин, які зростаються в одну кістку лише у віці 3 – 6 років. Ці частини, які замикають великий потиличний отвір, foramen magnum (місце переходу спинного мозку в довгастий із хребтового каналу в порожнину черепу), наступні: спереду – основна частина, pars basilaris, з боків – латеральні частини, partes laterales; і ззаду – потилична луска, squama occipitalis. Верхня частина луски, яка вклинюється між тім’яними кістками, костеніє окремо і часто лишається на все життя відділеною поперечним швом, що також є відображенням існування у деяких тварин самостійної міжтім’яної кістки.

Потилична луска, squama occipitalis, як покривна кістка має вигляд платівки, випуклої зовні і ввігнутої зсередини. Так, в центрі зовнішньої поверхні знаходиться зовнішній потиличний виступ, protuberantia occipitalis externa (місце появи точки костеніння). Від виступу латерально іде з кожного боку верхня каркова лінія, linea nuchae superior. Від зовнішнього потиличного виступу вниз до великого потиличного отвору іде зовнішній потиличний гребінь, crista occipitalis exerna. Від середини гребеня в боки ідуть нижні каркові лінії, lineae nuchae inferiores. Рельєф внутрішньої поверхні обумовлений формою мозку і прикріпленням його оболонок, внаслідок чого ця поверхня розділяється посередництвом двох ліній, які перехрещуються під прямим кутом на чотири ямки, обидва ці гребені разом утворюють хрестоподібне підвищення, eminentia cruciformis, а на місці їх перехресту – внутрішній потиличний виступ, protuberantia occipitalis interna. Нижня частина поздовжнього гребеня більш гостра і носить назву внутрішнього потиличного гребеня, crista occipitalis interna, на верхній і обидвох половинах поперечних є борозни, які носять назву однойменних синусів: борозна верхнього стрілоподібного синусу, sulcus sinus sagittalis superior, борозна поперечного синусу, sulcus sinus transversi.

Кожна із бічних сторін, partes laterales, приймає участь у з’єднанні черепу з хребтовим стовпом, тому на своїй нижній поверхні несе потиличний виросток, condylus occipitalis – місце зчленування з атлантом.

Приблизно біля середини потиличного виростка кістку наскрізь проходе під’язиковий канал, canalis hypoglossalis. На верхній поверхні латеральних (бічних) частин знаходиться борозна сигмоподібного синуса, sulcus sinus sagittalis.

Основна (базілярна) частина, pars basilaris, у 18 років зростається з клиноподібною кісткою, утворюючи єдину кістку в центрі основи черепу os basilare. На верхній поверхні цієї кістки розміщений скат, clivus, який злився із двох частин. На ньому лежать довгастий мозок і міст мозку. На нижній поверхні знаходиться глотковий горбик, tuberculum pharingeum, до якого кріпиться фіброзна оболонка глотки.

Клиноподібна кістка.

Клиноподібна кістка, os sphenoidale, нагадує комаху, яка знаходить в польоті, чим і обумовлені назви її частин.

Клиноподібна кістка є продуктом злиття кількох кісток, самостійно існуючих у тварин, тому вона розвивається як змішана кістка із кількох парних і непарних точок костеніння, утворюючих на момент народження з частини, які, в свою чергу, в кінці першого року життя зростаються в єдину кістку. В ній розрізняють наступні частини: 1) тіло, corpus, 2) великі крила, alae majores, 3) малі крила, alae minores, 4) крилоподібний відросток, processus pterigoideus. Медіальна платівка крилоподібного відростка розвивається на основі сполучної тканини, решта частин кістки виникає із хряща.

Тіло, corpus, на верхній своїй поверхні містить по середній лінії заглиблення – турецьке сідло, sella turcica, на дні якого лежить ямка для гіпофізу, fossa hypophysialis. Спереду від неї знаходиться горбик сідла, tuberculum selae, по якому поперечно проходить борозна для перехресту зорових нервів, sulcus chiasmatis, на кінцях борозни перехрестя зорових нервів знаходяться зорові канали, canales optici, через які із очниці в порожнину черепу проходять зорові нерви. Позаду турецьке сідло обмежується кістковою платівкою, яка носить назву спинки сідла, dorsum sellae. На бокових поверхнях тіла проходить сонна борозна, sulcus caroticus, слід внутрішньої сонної артерії.

На передній поверхні тіла знаходиться гребінь, crista sphenoidalis. З боків від гребеня розміщуються неправильної форми отвори, aperturae sinus sphenoidalis, які ведуть в повітряносну пазуху, sinus sphenoidalis, яка розміщується в тілі клиноподібної кістки і поділяється перегородкою, septum sinuum sphenoudalium, на дві половини. Через ці отвори пазуха сполучається з порожниною носа.

У новонародженого пазуха незначних розмірів і тільки з семи років життя починає інтенсивно рости.

Малі крила, alae minores, являє собою дві плоскі трикутної форми платівки, які двома коренями відходять вперед і латерально від передньоверхнього краю клиноподібної кістки. Між великими і малими крилами знаходиться верхня очнична щілина, fissura orbitalis superior, яка веде із порожнини черепу в порожнину очниці.

Великі крила, alae majores, відходять від бокових поверхонь тіла латерально і вверх. Поблизу тіла, позаду від верхньої очничної щілини є круглий отвір, foramen rotundum, який веде в крилопіднебінну ямку. Через нього проходить друга гілка трійчастого нерва. Поблизу великого крила є остистий отвір, foramen spinosum, через який проходить середня мозкова артерія, arteria meningea media. Попереду від нього знаходиться овальний отвір, foramen ovale, через який проходить третя гілка трійчастого нерва.

Крилоподібні відростки, processus pterigoidei, відходять від місця з’єднання великих крил з тілом. Кожен відросток складається із двох платівок – медіальної і латеральної, lamina lateralis et lamina medialis.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 482 | Нарушение авторских прав