АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ліжко хворого і вимоги до його обладнання

Оскільки хвора людина більшу частину часу проводить у ліжку, дуже важливо, щоб воно було зручним. Лікарні оснащують ліжками двох типів: звичайними та функціональними.

Звичайне ліжко має бути металевим або дерев'яним (полакова­ним) з рівною, добре натягнутою пружинною сіткою. Ніжки повинні мати коліщатка, щоб ліжко можна було легко пересувати. Ліжка в палаті треба розташовувати так, щоб забезпечити вільний підхід до хворого з усіх боків.

Тяжкохворим доцільніше використовувати у відділеннях ста­ціонару функціональні ліжка. За допомогою ручок, розташованих біля головного та ножного кінців ліжка або розміщених посередині ліжка, можна підняти або опустити відповідні секції ліжка і надати хворому зручного положення. Наприклад, у разі задишки необхідно підняти головний кінець ліжка, щоб хворий зайняв положення на-півсидячи.

У разі різкого зниження артеріального тиску головний кінець ліжка опускають до горизонтального рівня, а ножний кінець підніма­ють. Таким чином поліпшується кровопостачання головного мозку. Нині існують зручні функціональні ліжка, коли пацієнт самостійно, не змінюючи положення, за допомогою ручок або кнопок може змі­нити своє положення. Функціональні ліжка можуть бути обладнані при ліжковими столиками, штативом для крапельниці, секціями для підкладного судна та сечоприймача.

На ліжко кладуть матрац із наматрацником. Матрац має бути до­статньої товщини, рівним без горбів і западин. Для тяжкохворих з нетриманням сечі та калу матрац на 2/3 довжини обшивають клейон­кою, щоб запобігти його забрудненню. Зверху стелять чисте прости­радло, краї якого підгортають під матрац так, щоб воно не збиралось у складки. У разі потреби тяжкохворим додатково підстеляють пе­люшки або невеликі простирадла під поперекову ділянку і таз.

Під голову хворого підкладають дві подушки у наволочках. їх кла­дуть так, щоб нижня лежала рівно і дещо виступала з-під верхньої, а верхня опиралася об спинку ліжка. Накривають хворого ковдрою з підковдрою, забезпечують його двома рушниками — для обличчя і для ніг. Для надання хворому потрібного положення у звичайно­му ліжку в разі потреби використовують спеціальні підголівники. За відсутності підголівника використовують матрац, ватяну ковдру або подушку. Для того, щоб хворий не зсувався вниз, на ліжко кладуть підпору для ніг, покривають її ковдрою та пелюшкою, щоб хворий міг опиратися ступнями ніг. У деяких випадках доцільніше під мат­рац на рівні колін покласти валик з ковдри, у такому разі хворий ле­жить із напівзігнутими ногами.

Якщо необхідно надати підвищеного положення нижній кінців­ці, то під гомілку підкладають подушку або шину Беллера, обшиту пелюшкою.

У випадку, коли терміново необхідно збільшити кровопостачан­ня головного мозку, доцільніше під ножний кінець звичайного ліж­ка підставити табурет або стілець.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 710 | Нарушение авторских прав