АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пункція черевної порожнини (лапароцентез). __________Асистування лікареві під час процедури

Лапароцентез (пункція черевної порожнини) — це про­колювання черевної стінки за допомогою троакара, яке виконується з діагностичною та лікувальною метою (дослідження та видалення вільної рідини з черевної порожнини). Протипоказанням є спайки у черевній порожнині. Пункцію виконують в асептичних умовах в перев'язній або маніпуляційній.

Проводять психологічну підготовку пацієнта. За 2—3 год до пун­кції здійснюють очищення кишечника за допомогою клізм. Безпо­середньо перед пункцією пропонують пацієнтові звільнити сечовий міхур.

За призначенням лікаря за 15—20 хв до здійснення пункції па­цієнтові підшкірно вводять 1 мл 2 % розчину промедолу та 0,5 мл ОД % розчину атропіну сульфату. Хворий сидить у кріслі або на стільці, спираючись на його спинку. При тяжкому стані хворого кладуть на бік. Після знезараження місця проколу проводять по­шарову інфільтраційну анестезію передньої черевної стінки 0,5 % розчином новокаїну. Прокол роблять по середній лінії живота на од­наковій відстані від пупка до лобкової кістки або по внутрішньому краю лівого прямого м'яза живота. Шкіру в місці проколу зсувають лівою рукою назовні, щоб зменшити шар підшкірної жирової кліт­ковини, а правою вводять при невеликому зусиллі троакар разом із стилетом.

Інколи перед уведенням троакара шкіру трохи надрізують скаль­пелем. Після проникнення троакара в черевну порожнину його ман-дрен (стилет) виймають, і рідина починає вільно витікати. Беруть декілька мілілітрів рідини для аналізу в пробірку, потім на муфту насаджують гумову трубку і рідина витікає в ємність.

Треба знати, що випускати рідину слід повільно (1л протягом 5 хв). З метою регулювання видалення рідини на гумову трубку періодично накладають затискач. Якщо видалення рідини припи­нилось внаслідок закриття внутрішнього отвору троакара петлею кишки, обережно натискають на черевну стінку, при цьому кишка зміщується і рідина знову продовжує витікати.

За час видалення рідини відбувається різке зменшення внутріш­ньочеревного тиску, яке призводить до перерозподілу кровотоку по всьому організму, що іноді спричинює розвиток судинного колапсу. Для профілактики цього ускладнення медична сестра щільно стягує живіт довгим рушником або простирадлом, складеним в декілька шарів по діагоналі вище місця проколювання.

_____________ ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ _____________ 269

Після видалення рідини троакар виймають, у разі потреби на шкі­ру в місці пункції накладають шви, зверху — асептичну пов'язку, кладуть на живіт міхур з льодом, призначають пацієнтові суворий ліжковий режим.

Здійснюють спостереження за хворим після пункції з метою ран­нього виявлення вірогідніх ускладнень, серед яких слід відзначити такі: флегмона стінки живота внаслідок порушення правил асепти­ки та антисептики; ушкодження судин черевної стінки з утворенням гематоми черевної стінки або кровотечі в черевну порожнину; ушко­дження органів черевної порожнини; підшкірна емфізема стінки жи­вота внаслідок проникнення в неї повітря через прокол; виділення рідини з черевної порожнини через пункційний отвір, що пов'язано з небезпекою інфікування рани та черевної порожнини.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 960 | Нарушение авторских прав