АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Плевральна пункція (плевроцентез, торакоцентез). __________Асистування лікареві під час процедури

Прочитайте:
  1. Водні процедури (обтирання, обливання, купання) мають гігієгічне та фізіологічне значення.
  2. Основні фізіотерапевтичні процедури
  3. Підготовка пацієнта до колоноскопії. ---------------Асистування лікареві під час процедури
  4. Підготовка пацієнта до проведення бронхоскопії. Асистування лікареві __________під час проведення процедури
  5. Підготовка пацієнта до проведення езофагогастродуоденоскопії. Асистування лікареві -________під час проведення процедури
  6. Підготовка пацієнта до цистоскопії. __________Асистування лікареві під час процедури
  7. Послідовність дій під час виконання процедури
  8. Послідовність дій під час виконання процедури
  9. Послідовність дій при виконанні процедури

Пункцію плевральної порожнини проводять з лікуваль­ною та діагностичною метою. Лікувальний плевроцентез показаний при ексудативному плевриті (накопичення рідини у плевральній по­рожнині), травматичному гемотораксі, пневмотораксі (спонтанному, а особливо клапанному), а також у разі потреби введення в плевраль­ну порожнину лікувальних препаратів.

Діагностичний плевроцентез показаний усім хворим з наявніс­тю випоту в плевральній порожнині невизначеної етіології.

Основним протипоказанням до проведення плевральної пунк­ції є підвищена кровоточивість судин. Крім того, не проводять її на ділянках з ураженням шкіри.

Плевральну пункцію проводять у процедурному кабінеті, при тяжкому стані пацієнта — в палаті.

Для видалення повітря з плевральної порожнини пункцію про­водять у II міжребровому проміжку по середньоключичній лінії або У V—VI міжребрових проміжках по середній пахвовій лінії. У пер­шому випадку пацієнт сидить обличчям до лікаря, у другому — теж сидить, але повернутий до лікаря відповідним ^боком з відведеною за голову рукою. Якщо хворий сидіти не може, то пункцію прово­дять у положенні лежачи на здоровому боці з відведеною за голову рукою.

Для видалення крові та ексудату з плевральної порожнини пункцію виконують у VIII—IX міжребрових проміжках по задній пахвовій або лопатковій лініях. Хворий при цьому сидить на стільці обличчям до його спинки, дещо нахиливши голову і поклавши руки


270 ____________________________________ x2 ____________________________________

на груди. Плевральну пункцію виконують з дотриманням правил асептики.

Методика виконання діагностичного плевроцентезу. Після знезараження шкіри зону пункції обкладають стерильними сервет­ками. Перед проведенням пункції в місці проколу тонкою голкою послідовно проводять знеболення 0,5 % розчином новокаїну шкіри, підшкірної жирової клітковини, міжребрових м'язів. При проколю­ванні плеври створюється відчуття провалу і при підтягуванні порш­ня у шприц разом з новокаїном поступає плевральна рідина. Це свід­чить про те, що голка досягла плевральної порожнини.

Плевральна рідина не надходить у шприц, якщо голку введено вище (у легеню) чи нижче плевральної порожнини (у черевну порож­нину) або в разі відсутності в ній плевральної рідини.

Після анестезії голку виймають з грудної клітки і в цьому місці виконують пункцію плевральної порожнини спеціальною голкою і шприцом ємністю 20 мл, у якому міститься 1 мл (1000 ОД/ 1 мл) розчину гепарину для запобігання зсіданню плевральної рідини. Після відсмоктування рідини у шприц голку виймають і на місце проколу накладають стерильний марлевий тампон, змочений 70 % етиловим спиртом, зверху — стерильну марлеву серветку, яку при­кріплюють до грудної стінки лейкопластиром або клеолом. Плев­ральну рідину доправляють до лабораторії негайно, щоб запобігти руйнуванню ферментів та клітинних елементів.

Методика проведення лікувального плевроцентезу. Хворий пе­ребуває в такому положенні, як при виконанні діагностичного плев­роцентезу. Для вилучення повітря з плевральної порожнини пунк­цію проводять у II міжребровому проміжку по середньо-ключичній лінії; для вилучення вільної рідини — частіше в VI—VII міжреб­рових проміжках по задній підпахвовій лінії. Знезараження місця пункції, обкладання стерильними серветками і пошарову анестезію виконують так само, як при діагностичному плевроцентезі.

Пункцію плевральної порожнини виконують стерильною гол­кою з тупим кінцем, на канюлю якої герметично надіта і закріпле­на гумова трубка. Гумова трубка перекрита затискачем, щоб уник­нути потрапляння повітря в плевральну порожнину (у плевральній порожнині від'ємний тиск). Після потрапляння голки в плевральну порожнину до гумової трубки приєднують шприц Жане або систему для відкачування рідини (апарат Боброва, система трубок, затискач, відсмоктувач).

Допомога лікареві під час пункції:

• необхідно попередньо ознайомитись із порядком виконання про­цедури;

_______________ ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ _______________ 271

■ забезпечити всі умови для дотримання правил асептики під час процедури;

• забезпечити все необхідне для пошарового знеболювання груд­ної стінки;

• потурбуватися заздалегідь, щоб до голки для пункції була гер­метично прикріплена гумова трубка, підготовлений затискач, пшриц Жане;

• заздалегідь перевірити роботу системи для евакуації рідини з плевральної порожнини;

• забезпечити все необхідне для накладання асептичної пов'язки на місце пункції;

• терміново відправити плевральну рідину до лабораторії, щоб за­побігти руйнуванню формених і клітинних елементів.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 939 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)