АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Інформація. Нервові волокна- це відростки нервових клітин

Прочитайте:
  1. A.1.7 Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу.
  2. A.1.8 Коротка епідеміологічна інформація – загальна поширеність патології, поширеність серед окремих груп населення (віко-статевих та ін., фактори ризику, прогноз).
  3. А.1.8. Епідеміологічна інформація
  4. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
  5. Епідеміологічна інформація
  6. Загальна інформація про Фонд
  7. Інформація
  8. Інформація
  9. Інформація
  10. Інформація

Нервові волокна - це відростки нервових клітин. До них належать аксони та дендрити.

Довгий відросток аксон є один і відходить від тіла нейрону у місці, яке називається аксонний горбик або початковий сегмент (не має мієлінової оболонки та синаптичних контактів). Аксон може сягати багатьох десятків сантиметрів. Головна його функція полягає у проведенні нервових імпульсів від тіла нейрону до інших нейронів або м’язових чи залозистих клітин. Ближче до кінця аксон галузиться і утворює китицю кінцевих гілочок – аксонних терміналей, які утворюють синапси з наступними утворами (наприклад, дендритами іншого нейрону чи м’язовими волокнами).

Дендритів у нейрону багато. Вони галузяться деревоподібно та передають інформацію до тіла нейрону. Більшість синапсів знаходяться на дендритах, саме вони сприймають основну частину інформації.

Крім інформаційної, нейрони ще виконують трофічну функцію: регулюють обмін речовин і живлення в аксонах, дендритах, а також завдяки дифузії через синапси – у м’язових і залозистих клітинах.

Характерна ознака ПД у нервовому волокні – здатність поширюватись. Передача нервового імпульсу полягає саме у проведенні ПД. Швидкість проведення імпульсу нейроном значною мірою залежить від особливостей його будови: діаметра волокна та наявності або відсутності мієлінової оболонки.

Нервові волокна бувають: безм'якотні (безмієлінові) та м'якотні (мієлінові).

М'якотні нервові волокна складаються з осьового циліндру та мієлінової оболонки. В аксоплазмі нервових волокон знаходяться численні нейрофібрили та мікротубули, через які здійснюється транспорт біологічно активних й органічних речовин і які підтримують структуру нервових волокон.

Мієлінова оболонка створюється мієлоцитами (шванівськими клітинами), які багаторазово огортають циліндр нервового волокна, зливаються і утворюють щільний жировий футляр. Через проміжки рівної довжини мієлінова оболонка переривається, залишаючи відкритими ділянки мембрани до 1 мкм, названі перехватами Ранв'є. Саме у цих ділянках відбувається зміна заряду на поверхні мієлінового волокна і через ці ділянки передається струм по волокну. Таким чином, збудження поширюється стрибкоподібно (сальтаторно), що призводить до різкого збільшення швидкості проведення нервового імпульсу.

       
   


Безм'якотні нервові волокна не мають мієлінової оболонки. ПД поширюється від точки до точки і може бути зареєстрований як такий, що поступово «біжить» по всьому волокну від місця виникнення. Швидкість проведення нервового імпульсу у таких волокнах значно нижча.

Сукупність нервових волокон утворює нерви. З мієлінових волокон складаються чутливі, рухові нерви, нерви органів чуття та скелетних м'язів, вегетативної нервової системи. Безмієлінові нервові волокна належать, в основному, до симпатичної нервової системи.

Нерви зазвичай складаються як з м'якотних, так і безм'якотних волокон, але з різним їх співвідношенням. Наприклад, у блукаючому нерві, що інервує всі органи грудної та частину органів черевної порожнини, кількість безм’якотних волокон сягає 80-95%. У нервах скелетних м'язів навпаки.

Щоб заблокувати проведення нервового імпульсу (наприклад, для знеболення), необхідно або сильно підвищити величину порогу деполяризації нервового волокна або значно знизити амплітуду його ПД. Місцеві знеболюючі (новокаїн, кокаїн, дикаїн) викликають обидві ці зміни одночасно.

Властивості нервових волокон, що зумовлюють проведення збудження:

1. Збудливість.

2. Двобічна провідність.

3. Цілісність, без якої неможливе проведення імпульсу. Цілісність порушується при: перерізуванні нервового волокна, дії анестетиків, перегріванні, переохолодженні, висиханні нерва тощо. При тривалому порушенні цілісності нервового волокна припиняється його трофічна функція. Тому тканини, які лежать нижче, атрофуються.

4. Ізольоване проведення імпульсів (не переходять з одного волокна на інше).

5. Збудження проходить бездекрементно (без затухання).

6. Нервове волокно майже не стомлюється проводити імпульси.

7. Швидкість проведення по нервових волокнах різна, залежить від діаметру волокна (чим більший діаметр, тим більша швидкість).


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 1237 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)