АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Інформація. Пам'ять - одна з основних властивостей ЦНС, що виражається у здатності на короткий або тривалий час зберігати інформацію (відбитки

Пам'ять - одна з основних властивостей ЦНС, що виражається у здатності на короткий або тривалий час зберігати інформацію (відбитки, сліди) про події зовнішнього світу та реакції організму. Пам'ять складається з трьох взаємозв'язаних етапів: запам'ятовування, зберігання та відтворення інформації.

Процес запам’ятовування пов'язаний зі специфічною обробкою сенсорної інформації, що надходить у ЦНС, унаслідок чого виникає можливість зберігати інформацію про минулі події і в майбутньому застосовувати її для формування поведінкових реакцій.

У процесі формування пам'яті беруть участь разом із сенсорними структурами ЦНС й інші відділи головного мозку. Особливо велике значення мають морський коник, мигдалики, тім’яно-скронева та лобова частка кори головного мозку.

Посуті процес запам'ятовування пов'язаний з двома основними механізмами: а). зміною характера проведення нервового імпульса через синапси нервових ланцюгів, унаслідок чого зв'язок нейронів стає стійкішим, формується новий шлях, б). перебудовою, що відбувається в самих нейронах. Важливими умовами цих змін вважають повторення і підключення «допоміжних» структур мозку.

Процес відображення в ЦНС інформації, що поступає, може бути двох видів: довільний та мимовільний. Довільне відображення виявляється ефективнішим. Стимули, що мають велике біологічне та соціальне значення, фіксуються значно ефективніше незалежно від їх фізичної сили. Збереження слідів є центральною ланкою в системі пам'яті. У процесі накопичення та зберігання придбаної інформації в ЦНС відбувається її складна переробка. Розрізняють наступні види пам'яті:

Залежно від умов, за яких відбувається нагромадження інформації, можна виділити такі види пам'яті: образна, емоційна, словесно-логічна.

За часом збереження можна виділити види пам'яті: сенсорну, короткочасну і довгострокову.

Сенсорна пам’ять забезпечує утримання слідів в сенсорній пам'яті не більше 500 мс. Вона не залежить від волі людини і не може свідомо контролюватися, але залежить від функціонального стану організму. Фізіологічне підґрунтя сенсорної пам'яті – це ті іонні зрушення та їх сліди, що виникають у мембранах ланцюжка сенсорних нейронів, що збуджуються під час дії на рецептор відповідного подразника Час збереження образу зовнішнього світу неоднаковий для різних органів чуття (тривало зберігаються зорові образи). Безпосередній відбиток сенсорної інформації є початковим етапом переробки сигналів, що поступили. Кількість інформації, що міститься в ньому, надлишкова, тому вищий аналітичний апарат використовує лише найбільш важливу її частину.

Короткочасна пам'ять забезпечує утримання обмеженої частини інформації, що поступила від кількох хвилин до кількох годин (днів), дозволяє відтворювати якусь її частину і тим самим якийсь час використовувати певну кількість інформації. Вважають, що структурно-функціональне підґрунтя такої пам'яті – нейронні ланцюги, так звані «нейронні пастки». В період навчання у деяких ділянках ЦНС було виявлено нейрони, активуються повторно через певні інтервали часу. Це явище отримало назву «реверберація нейронних потоків». Велику роль у процесах короткочасної пам'яті відіграють морський коник і скронева частка кори великих півкуль. У разі їх ушкодження люди живуть лише у теперішньому часі і пам'ятають тільки ті події, які були до ушкодження.

Довготривала пам'ять дозволяє зберігати інформацію необмежений час і має практично необмежений об'єм, зберігає величезну кількість інформації без спотворення. Передача інформації у довгострокову пам'ять потребує тривалішого часу. Крім того, цей процес значно полегшується в разі нового надходження інформації або повторного її видобування. Для переходу інформації в довгострокову пам'ять необхідно оцінити її значущість для організму. Не всі відомості з короткочасної пам'яті надходять у довгострокову. Характерна ознака цієї пам'яті – наявність структурних перебудов, які призводять до функціональних змін. Вони ґрунтуються на активації біосинтезу нових білкових молекул, нейропептидів, зміни синапсів і навіть утворення нових.

Інформація при необхідності може легко відтворюватися. Відтворення полягає у витяганні інформації з пам'яті. Відтворення, як і запам'ятовування, може бути довільним і мимовільним. Довільне відтворення, що полягає у відтворенні з довготривалої пам'яті раніше придбаної інформації, має вибірковий характер і є активним процесом, що вимагає включення уваги, а іноді і значних розумових зусиль.

Під забуванням розуміють неможливість відтворення набутої інформації, яка, проте, при визначених обставинах може відтворюватися.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 606 | Нарушение авторских прав