 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Склад та властивості шлункового сокуШлунковий сік представляє собою безбарвну прозору рідину. Протягом доби утворюється близько 2,5 л соку. У його склад входять ферменти (протеази, ліпаза), слиз, хлористо-воднева кислота (HCl), мінера- льні речовини, вода. Натщесерце рН соку близький до нейтрального або слабо лужний, а після прийому
їжі - кислий (0,9-1,8). У примукозному шарі рН складає 1-1,5, у порожнині шлунка – 3-5. У теперішній час офіційно визнано 4 шлункових протеолітичних ферменти: пепсин, гастриксин, пеп- син В і ренін. Шлунковими залозами пепсиногени виділяються в неактивному стані. Під дією HCl неактив- ний пепсиноген перетворюється в активний протеолітичний фермент – пепсин. Оптимум його дії при рН 1,5-2,5. Активація пепсиногенів полягає в тому, що від них відщеплюється поліпептид, в якому знаходить- ся аргінін, який являється інгібітором пепсину. Гастриксин володіє максимальною протеолітичною актив- ністю при рН 3,2-3,5. Пепсин В (парапепсин І і ІІ) діє на гемоглобін і желатин. Хімозин – шлунковий ен- зим, що спричинює зсідання молока (тобто перехід розчинного білка казеїногену в нерозчинний казеїн), відомий також як ренін, сичужний фермент - міститься в шлунку молодих тварин, інколи його немає у людей, діє при рН 6,0-6,5. Фермент желатиназа розщеплює желатин (білок сполучної тканини). Соляна кислота шлункового соку утворюється в парієтальних клітинах, створює оптимальну рН для дії ферментів шлункового соку (у новонароджених кисла реакція шлункового соку підтримується молоч- ною кислотою), перетворює пепсиногени в пепсини; викликає денатурацію та набрякання білків, сприяє їх ферментативному розщепленню; сприяє зсіданню молока; має бактерициднi властивості; є регулятором евакуацiї вмiсту шлунка в 12-палу кишку (табл. 9.9). Таблиця 9.9
лока. Механізм утворення HCl: Cl- активно транспор- тується в просвіт канальця, а Na+ - з канальця в цитоплазму; Н+ активно виділяється в канадець в обмін на К+. У цьому процесі бере участь Н+-K+-АТФ- аза. У дорослих шлункова ліпаза малоефективна, оскільки перетравлює лише емульговані жири (сві- жого молока та жовтка яйця). У немовлят шлункова ліпаза розщеплює до 25% жирів материнського мо- Слиз утворюється в клітинах покривного епітелію, слизових клітинах шийки залоз (мукоцитах), у карді- альних та пілоричних залозах. Слиз складається з глюкопротеїдів, має лужну реакцію і частково нейтра- лізує HCl. Слиз також гальмує видiлення шлункового соку, є носієм групових властивостей, регулятором еритропоезу, забезпечує протипухлинний захист. Захищає слизову шлунка від пошкоджень, у т.ч. і від самоперетравлення. Самоперетравленню запобігають також: клітини епітелію завдяки зворотній дифузії Н+ з порожнини шлунка в глиб слизової; залужуюча дiя кровi на слизову оболонку; залужуюча та розбавляюча дiя їжi; нормальний тонус кровоносних судин. Сік, який виділяється різними ділянками слизової оболонки шлунка, має неоднакову перетравлюючу силу та кислотність. Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 623 | Нарушение авторских прав |