АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лекція 23. ВИДІЛЕННЯ

У процесі метаболізму в органах і тканинах утворюються продукти обміну, які повинні виводитись з організму. При катаболізмі білків утворюється аміак, який виводиться у вигляді нетоксичних сечовини та солей амонію. Кінцевим продуктом обміну нуклеїнових кислот є сечова кислота.

До органів виділення належать: нирки, легені, кишечник, шкіра, молочні залози.

Видільна функція кишечника полягає в екскреції ряду солей. У товстій кишці відбувається виділення Са2+, Мg2+, важких металів (Fe, Mn, кадмій). Крім того, ШКТ виділяє невелику кількість Н2О, жовчних ки- слот, пігментів, деяких лікарських речовин, неперетравлених залишків їжі.

Видільна функція шкіри зумовлена наявністю потових та сальних залоз. У секреті потових залоз міститься сечова кислота, креатин, жири, леткі жирні кислоти, NaCl. За якісним складом піт майже не відрізняється від сечі, різниця лише у відношенні складових речовин: концентрація токсичних метаболітів у поті трохи нища, ніж у сечі. Потові залози виділяють також густий та в’язкий секрет — вушну сірку.

Потовими залозами виділяється ряд пігментів, які відкладаються у волоссі.

Секрет молочних залоз містить велику кількість жиру та білків (казеїну, молочного глобуліну, альбуміну), а також молочного цукру (лактози). Крім того, у молоці міститься велика кількість фосфорно- кислих та сіркокислих сполук кальцію, калію та магнію. У період лактації через молочні залози виділяються лікарські засоби.

Через легені виводиться з організму вуглекислий газ, пара води (400 мл/добу), леткі та газоподібні речовини, засоби для інгаляційного наркозу, пари етанолу.

Центральним, найбільш важливим органом, який забезпечує процеси виділення, є нирки та пов’язані з ними органи сечовиділення.

Будова нирок

Нирка, (ren) — парний орган, бобоподібної форми масою 120-200 г, розташовані нирки в поперековій ділянці, по обидва боки від хребта на внутрішній поверхні задньої черевної стінки. Нирка має декілька оболонок. Зовні вона покрита тонкою сполучнотканинною пластинкою — фіброзною капсулою.

Нирка складається з внутрішньої мозкової речовини (2,5 см) і поверхневої — кіркової речовини (0,7 см), які відрізняються щільністю і кольором. Мозкова речовина утворена 10-15 конусоподібними пірамідами. Кожна піраміда має основу, яка направлена до кіркової речовини, і верхівку у вигляді сосочка. Кіркова речовина розміщена на периферії нирки, однак проникає в мозкову речовину у вигляді ниркових стовпів. Мозкова речовина тонкими відростками вростає в кіркову, утворюючи промені. Через сосочки пірамід утворена сеча потрапляє в початкові шляхи сечових шляхів — малі чашечки, котрі впадають в верхні чи нижні великі чкшечки. Вони зливаються, у свою чергу, в одну ниркову миску, яка переходить у сечівник.

Сечівник — трубка, довжиною 30-50 см, сполучає ниркову миску та сечовий міхур.

У сечовому міхурі, об’ємом 700-800 см3, накопиується сеча. Дно міхура, звужуючись, переходить у се- човипускний канал, через який сеча виводиться назовні.

Структурно-функціональною одиницею нирки являється нефрон. Кількість нефронів в одній нирці 1-1,5 млн. У нефроні відбуваються всі основні процеси, які забезпечують утворення сечі.

Нефрон складається з капілярного клубочка (гломерули) — мальпігієвого тільця, який знаходиться у двостінковій капсулі (Шумлянського-Боумена) і системи звивистих канальців. Порожнина капсули перехо- дить у просвіт проксимального канальця нефрона. Каналець опускається в мозковий шар нирки, згинається, утворює петлю (Генле) і повертається в кіркову речовину до рівня клубочка нефрона, де починається дистальний каналець, який переходить у збиральну трубочку.

Дистальний і проксимальний відділи — це звивисті канальці нефрона, його петля (Генле) — прямі канальці. У петлі Генле, у свою чергу, виділяють низхідну та висхідну частини.

Звивисті канальці вистелені зсередини одношаровим кубічним епітелієм, збиральні трубочки —

циліндричним.

Таким чином, кожен нефрон включає 6 послідовних відділів:

1) ниркове тільце (Мальпігієве тільце), яке складається із капсули Шумлянського-Боумена й клубочка;

2) проксимальний звивистий каналець;

3) низхідна частина петлі Генле;

4) висхідна частина петлі Генле;

5) дистальний звивистий каналець;

6) збиральна трубочка.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 444 | Нарушение авторских прав