|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ
| 1.
| ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА АПЕТИТ:
· Що підвищують апетит: а) Гіркоти - настойка полину, відвар кореня кульбаби, настої трави золототисячника, трилисника, гірчиця, хрін, часник, цибуля. Приймаються за 15-20 хв. до їди.
Примітка: Настойка полину призначається не більше 15-20 крап. на прийом, бо діюча речовина полину-абсинтин- має збуджуючу (аж до виникнення видінь) дію на мозок, і при передозуванні може викликати безсоння, серцебиття, підвищення А.Т.
б) Мікродози інсуліну - при хронічних, виснаджуючих станах з втратою
апетиту. Знижують рівень цукру в крові і збуджують центр голоду.
· Що знижують апетит (анорексигенні препарати). Стимулюють центр насичення, або пригнічують центр голоду. Застосовуються при аліментарному ожирінні (тобто від переїдання-булємії).
— Дезопімон. 1 табл.(драже) під час сніданку та перед обідом. Ввечорі не
призначається, бо має адреноміметичні властивості (стимулює
симпатичну інервацію) і тому викликає тахікардію, безсоння,
підвищення А.Т, у зв”язку з чим протипоказаний при гіпертонії,
стенокардії, гіпертиреозі, нервово-психічних захворюваннях.
— Мазиндол (теронак). В значній мірі позбавлений адреноміметичних
властивостей і має пролонговану дію (1 доза діє до 24 год.). Тому
призначається 1 раз під час сніданку (1-2 таб. по 0,001), хоча за силою
анорексигенної дії поступається дезопімону.
Сенс застосування анорексигенів: вони полегшують дотримання дієти.
|  2.
| ЗАСОБИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ПОРУШЕННІ СЕКРЕЦІЇ ШЛУНКА:
* При недостатній секреції (гіпацидний, анацидний стани і ахілія-глибокє пригнічення секреції): а) гіркоти; б) вуглекислі мінеральні води (Есентукі-17, лужанська, поляна квасова), бо вуглекислий газ СО є природнім стимулятором секреції шлункових залоз; в) препарати замісної терапії при ахілії): сік шлунковий натуральний, кислота хлористо-воднева розведена, ферментні пр-ти (пепсин, абомін, ацидин-пепсин) і поліферментні пр-ти (фестал, панзинорм-форте, панкреатин, мезим та ін.).
Примітка: після прийому шлункового соку і кислоти хлористо-водневої пацієнт повинен ретельно прополоскати рот - для попередження руйнування емалі зубів!!!).
* При надлишковій секреції (гіперсекреції шлунка, тобто для лікування виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, гіперацидного гастриту):
— Антацидні засоби (антациди)- натрію гідрокарбонат, магнію оксид,
алюмінію гідрооксид, в тому числі в комплексних препаратах
альмагель, маалокс, фосфалюгель, реннітощо. Долають печію.
Увага: систематичне застосування натрію гідрокарбонату призводить
до вторинної гіперсекреції (за рахунок виділення СО2, бо HCl +NaHCO3 = NaCl + H2O + CO2, а якщо у пацієнта - виразка шлунка(особливо глибока), то може скоїтися перфорація (прободіння) шлунка!!!
| — 2 —
|
| — Блокатори Н-2 рецепторів - ранітидин, циметидин, фамотидин
(квамател). Останній - 3-го покоління - найбільш ефективний і
безпечний, застосовується при всіх формах виразкової хвороби.
— М-холіноблокатори: Атропіну сульфат (алкалоїд красавки).
Але він має багато побічних ефектів (тахікардія, підвищення внут-
ріочного тиску, гепатотоксична дія тощо). Тому краще користуватися
сучасним пр-том Гастроцепіном, якій вибірково пригнічує лише гаст-
ральні М-холінорецептори і має потрійну дію: знижує секрецію, знимає
спазми шлунка і покращає мікроциркуляцію крові в ділянці виразки,
що прискорює ії загоєння (спочатку призначається в ін”єкціях - до лік-
відації гострого стану, потім - підтримуюча терапія в таблетках).
— Блокатори протонної помпи:Омепразол. Викликає глибоке пригнічен-
ня секреції і є найефективним пр-том при важких формах хвороби.
— Антихелікобактерні препарати (пригнічують розвиток Helicobacter
pylori, яка живе в пілорічній частині шлунку і сприяє виникненню
виразки): антибіотики тетрациклін, кларітроміцин (клацид), а також
метронідазол, Де-Нол (субцитрат вісмуту), який має ще в”яжучу,
протизапальну дію і вважається препаратом №1 (базовим)в сучасних
методиках лікування виразкової хвороби. До схеми лікування додаєть-
ся комплекс цих препаратів.
| | 3.
| ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА МОТОРИКУ ШЛУНКА:
Þ Блювотні препарати (еметики): 1) Центральної дії - апоморфіну гідрохлорид - подразнює рецептори Тригер-зони довгастого мозку і збуджує блювотний центр. Застосовується при лікуванні алкоголізму;
2) периферичної дії (настій трави термопсису, р-н аміаку) - подразнюють рецептори шлунка і рефлекторно збуджують блювотний центр. Застосовуються при гострих отруєннях.
Þ Протиблювотні препарати (антиметики). 1) Центральної дії: а) нейролептики - аміназин, етаперазин, тиєтилперазин або торекан, галоперидол, дроперидол. Застосовують при неприборканому блюванні внаслідок токсикозів вагітності, пухлин мозку, променевої хвороби, під час хіміотерапії злоякісних пухлин. б) М-холіноблокатори - скополамін, “Аерон”, церукал або реглан, метоклопрамід. Застосовують при блюванні внаслідок вестибулярних порушень (морська та повітряна хвороби).
Увага: — Блювотні пр-ти можна застосовувати лише в тих випадках, коли
хворий у свідомості!!
— Протиблювотні пр-ти не можна застосовувати при блюванні на
фоні отруєнь!!
| 
Завдання для самостійної роботи:
· Правила застосування алмагелю (обгрунтувати!).
· Особливості застосування омепразолу при лікуванні виразкової хвороби.
· Особливості дії церукалу на функції ШКТ та методика його застосування.
· Які антиметики можна призначати, а які не можна вагітним та чому?
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 632 | Нарушение авторских прав
|
