АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ

Прочитайте:
  1. IІІ. Загальна фармакологія
  2. АОРТА. ГІЛКИ ДУГИ АОРТИ. ЗАГАЛЬНА І ЗОВНІШНЯ СОННІ АРТЕРІЇ.
  3. Блок 5. Загальна міологія (м’язова система). М’язи та фасції спини, грудної клітки, діафрагми, живота, шиї і голови.
  4. Г.О.Хмельницький В.І.Строкань Ветеринарна фармакологія з рецептурою К.: Аграрна освіта 2001. с. 13 - 60
  5. Дослід 1. Загальна дія тепла на організм
  6. Дослід 3. Загальна дія на організм тварини хімічних речовин
  7. Еукаріотичні клітини. Загальна будова. Зерниста та незерниста ЕПР. будова та ф-ції.
  8. З навчальної дисципліни «Фармакологія та медична рецептура»
  9. З навчальної дисципліни«Фармакологія та медична рецептура»
  10. Загальна анатомія травної системи.

_________________

2. ФАРМАКОДИНАМІКА: - комплекс процесів і явищ, які

характеризують характер дії ліків на організм.

1. Механізм дії лік. засобів - це фізіко-хімічний спосіб, за допомогою якого досягаються його фармакологічні ефекти.
2. Види дії лікарських речовин: · Місцева - в місці нанесення або введення речовини (знеболююча дія новокаїну). · Резорбтивна (загальна) - після всмоктування речовини у кров (пригнічення ЦНС, розширення периферичних судин після всмоктування новокаїну). · Пряма (вибіркова, селективна) - на певний орган (серцеві глікозиди). · Опосередкована - як наслідок селективної (сечогінний ефект серцевих глікозидів як наслідок тонізуючої дії на серце). · Головна - яка є найважливішою лікувальною (знеболююча дія новокаїну). · Побічна - небажана, яка може бути причиною побічних реакцій або ускладнень. (алергічна реакція на новокаїн). · Рефлекторна - вплив на функціональний стан внутрішніх органів за рахунок подразнювальної дії речовини на рецептори шкіри або слизової оболонки, які пов”язані з цими органами через рефлекторну дугу (стимуляція дихвльного центру за допомогою нашатирного спирту). · Етіотропна - дія на причину хвороби. Це стосується лише протимікробних та протипаразитарних засобів. · Симптоматична - дія на ознаку (симптом) хвороби з метою зменшення ії прояву (жарознижувальна дія аспірину тощо).
3. Дозування ліків: — За кратністю: разова, добова, курсова, ударна (для протимікробних засобів) -у 2-3 разів перевищує разову терапевтичну. — За силою дії на організм: мінімальна (порогова), середня лікувальна (середня терапевтична), максимальна (вища) лікувальна (терапевтична), токсична (небезпечна отруєнням), летальна (смертельна) - причина “ Exitus letalis” - смертельного ісходу. “Все є ліки і все є отрута - тим чи іншим робить лише доза!” — Парацельс. Діапазон між пороговою та мінімальною токсичною дозами називаєтьсяширотою терапевтичної дії. Чим більше ШТД, тим речовина менш токсична (тобто безпечніша), і навпаки. — 2 —
4. Зміна дії ліків при їх повторному введенні: Þ Звикання до ліків - толерантність. Призводить до зниження ефекту дії (снодійні, деяки проносні тощо). Швидке звикання - тахіфілаксия (ефедрин в краплях для носу при нежиті). Þ Сенсибілізація - поступове підвищення чутливості організму до препарата. Є причиною виникнення спотвореної (алергічної) реакції на препарат. В таких випадках обов”язкова негайна відміна цього препарату для запобігання розвитку анафілактичного шоку! Þ Кумуляція - накопичення речовини в організмі, частіше за рахунок повільного виведення нирками. Може призвести до інтоксикації (дігітоксин, препарати брому тощо). Профілактика інтоксикації: спочатку дається звичайна доза, потім переходять на меншу - “підтримуючу” дозу. Þ Лікарська залежність (пристрасть) - неприборкане бажання повторного прийому препарата. Розвивається до речовин, які викликають ейфорію (нервово-психічне збудження з відчуттям фізичного та психічного благополуччя). Наслідок - розвиток наркоманії!
5. Комбінована дія ліків: Þ Сінергізм - співдружня дія ліків. Його види: 1) Сумований синергізм (сумація ) - коли ефекти дії речовин складаються, і загальний ефект їх дії дорівнює простій сумі ефектів кожного з них (ефір для наркозу + фторотан). 2) Потенційований синергізм (потенціювання) - коли одна речовина поси- лює дію іншої, і загальний ефект дії перевищує просту суму ефектів. Це дає можливість отримати високий лікувальний ефект при застосуванні малих доз і є важливим фактором для профілактики інтоксикації (Фентаніл + дроперідол. Препарат наз. “Таламонал”). Þ Антагонізм - протилежна дія ліків. Його види: 1) Хімічний (антидотизм. Антидоти - протиотрути). Наприклад, кислоти + лугі - реакція нейтралізації. 2) Функціональний (фармакологічний) - протилежна дія речовин на функції організму. Наприклад, кофеїн збуджує мозок, а снодійні - пригнічуют його. 3) Синергоантагонізм - коли одні ефекти посилюються, а інши - зменшу- ються.   Завдання для самостійної роботи: · Правила розрахунку доз для дітей. · Токсична дія ліків: — ембріотоксична, тератогенна, фетотоксична, канцерогенна, мутагенна, гепатотоксична. · Поняття про ідіосинкразію, реакцію загострення, синдром відміни, дизбактеріоз - їх практичне значення.   АНТИСЕПТИЧНІ ТА ДЕЗІНФІКУЮЧІ ЗАСОБИ ______________________
1. Галоїдвмісні препарати: 1) Хлорвмісні - хлорне вапно (тільки для дезінфекції); хлорамін-В. (для дезінфекції інструментарію, предметів догляду (1-2% розч., дотримуючись правил техніки безпеки!), а також для обробки ран, рук, очей, але у мінімальних концентраціях (0,25% - 0,5% розч.). Хлорвмісними сполуками не можна обробляти кольорові, хутряні, металеві вироби. 2) Йодвмісні - Спиртовий розчин йоду (5%) - для обробки країв рани (глибоку рану обробляти не можна - заважає відновленню тканини (регенерації)!!! Йодонат (3% комплекс йоду з ПАВ) - для обробки операційного полю; Розчин Люголю - для змащування слизових обололонок ротової порожнини.  
2. Окисники (кисеньвіддаючі): 1) Розчин перекису водню розведений. Для обробки ран (особливо забруднених), для зупинки капілярних кровотеч (з носу, після екстракції зуба - сприяє утворенню фібрину крові), для полоскання ротової порожнини (ангіна, стоматити). 2) Калію перманганат. Промивання порожнин, полоскання, спринцювання, лікування опіків, пролежнів, а також для промивання шлунка (0,05% розч.) при отруєннях - для окислення отрути.
  3. Солі металів: 1) Ртуті дихлорид (сулема). Тільки для дезінфекції в розчинах 1:500 - 1:1000. (Дуже токсична! Дотримуватись правил техніки безпеки!!). Список “А”. Металеві предмети не обробляються (корозія). Мокротиння та випорожнення теж не обробляються, бо в присутності білків активність сулеми різко знижується. 2) Ртуті окис жовтий. Органічна сполука, тому значно менш токсична (Сп. “Б”). 1-2% мазь для лікування кон”юнктивиту, кератиту, сілікозу, себореї. Разом з препаратами йоду та брому застосовувати не рекомендується, бо утворюються речовини, які мають припікаючу дію (!).
  4. Аліфатичні сполуки (які містять гідроксильну групу — ОН):
  1) Спирт етиловий (етанол). 70%-медичний - для антисептики (обробка операційного поля, рук, країв рани); 90%-95% - для дезінфекції (обробка інструментарію тощо - т.з. “холодна стерилізація”), а також при лікуванні опіків (утворює захисну плівку). Менші концентрації в такому випадку застосовувати не можна - проникає глибоко, викликаючи сильний біль і заважаючи регенерації тканин.
        — 2 —
  2) 40% розчин формальдегиду (формалін). Для дезінфекції.На відміну від хлорвмісних сполук, не знебарвлює тканини, не корозує метали, маючи потужну протимікробні дію. Застосовується також для консервації тканин.
  5. Антисептики ароматичного ряду (які містять бензольне кільце). Сполуки природнього походження. 1) Фенол чистий (кислота карболова кристалічна).
  2) Дьоготь рідкий. Антисептична та регенеруюча дія. В складі лініменту Вишневського (з ксероформом і касторовою олією) для лікування ран, особливо гнійних, забруднених. Мазь Вількінсона (рідкий дьоготь + очищена сірка + мазь нафталанна + мило зелене + кальцію карбонат) - для лікування корости, грибкових уражень шкіри. 3) Іхтіол - продукт переробки сланцевого вапняку.
   
6. Похідні нітрофурану: 1) Фурацилін. 2) Фуразолідон
  7. Барвники: 1) Діамантовий зелений. Входить до складу “рідини Новікова”. 2) Етакридину лактат (риванол). 3) Метиленовий синій. (в т.ч. як антидот при отруєннях синільною кислотою та ії солями).
  8. Детергенти (ПАВ):
  Мила (в т.ч. мило зелене) і пральні порошки. Е тоній,хлоргексидин,церигель (3-4- мл. церигелю наноситься на долоні, ретельно розтирається - утворюється “штучна рукавичка”, яка після роботи видаляється спиртом).
  9.   Кислоти і луги: 1) Кислота борна. 2) Спирт нашатирний (розчин аміаку каустичного) - для обробки рук хірурга за методом Спасокукоцького-Кочергіна.
  10.   Антисептики на рослинній основі (фітопрепарати): Піхтовий бальзам, настій толокнянки (ведмежих вушок), настойка квітів календули(ногітків), настій листя евкаліпту.

· Завдання для самостійної роботи: 1. Правила розведення та зберігання хлорного вапна. 2. Симптоматика отруєння важкими металами, надання невідкладної медичної допомоги. 3. Застосування срібла нітрата. 4. Обробка рук хірурга за методом Спасокукоцького-Кочергіна. 5. Особливості дії та застосування фурациліну. 6. Принцип дії метиленового синього як антидота синільної кислоти. 7. Скласти рецептурний пропис на лінімент Вишневського.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 762 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)