АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ГЛЮКОКОРТИКОЇДИ

Глюкокортикоїди – це гормони кори наднирників, які чинять вплив на всі види обміну речовин:

- стимулюють синтез глікогену в печінці, підвищують вміст глюкози в крові;

- катаболічна дія – порушують синтез білків і сприяють їх перетворенню у вуглеводи;

- відбуваються зміни в перерозподілі жиру в організмі: зменшується відкладання жиру в ділянці рук та ніг і збільшується - на обличчі, шиї, спині та животі;

- зменшують кальцифікацію кісткової тканини, в зв’язку з чим при тривалому їх прийомі можливий розвиток остеопорозу

- на мінеральний обмін (калію, натрію) впливають так само, як і мінералокортикоїди, але значно слабше.

Види фармакологічної дії ГКС:

- протизапальна

- протиалергічна

- протишокова

- імунодепресивна (пригнічують утворення антитіл, імуногенез)

- антитоксична

- пригнічують синтез лімфоїдної та сполучної тканин.

Продукція ГКС стимулюється адренокортикотропним гормоном (АКТГ) передньої

долі гіпофізу. ГКС чинять гальмівну дію на продукцію АКТГ.
Основними природніми ГКС є кортизол (гідрокортизон) та кортизон. На їх основі отримані синтетичні препарати – преднізолон, метилпреднізолон, дексаметазон, триамцинолон.

Всі ці препарати застосовують при недостатності кори наднирників (хвороба Аддісона), при пораженнях сполучної тканини - колагенозах (системний червоний вовчак, склеродермія, вузликовий периартерііт, дерматоміозит), при ревматизмі, ревматоїдному артриті, при бронхіальній астмі, тяжких алергічних реакціях, в якості протишокових засобів при травматичному, алергічному, геморагічному, септичному, кардіогенному шоці), при трансплантації органів тощо.

Інгаляційні ГКС - пульмікорт (будесонід), бекломет (беклометазон), беклометазону дипропіонат, інгакорт (флунізолід) -застосовують при нападах бронхіальної астми, бронхоспазмах.

ГКС для зовнішнього застосування - апулеїн(будесонід), фторокорт (кеналог, триамцинолон), деперзолон (преднізолон, мазипредон), синафлан, флуцинар, лоринден, локакортен, синалар - використовують у вигляді мазей при алергічному дерматиті, екземі, псоріазі, нейродермітах, інфекційно-запальних хворобах шкіри; у вигляді мазі для очей (гідрокортизонова, преднізолонова) і крапель – при алергічних кон’юнктивітах, блефаритах тощо. Протипоказані вони при вірусних ураженнях шкіри та слизових оболонок.

Глюкокортикоїди є надзвичайно цінними лікарськими засобами. Застосовують їх тоді, коли всі інші методики вже вичерпали себе, оскільки ці препарати володіють великою кількістю побічних ефектів:

- набряки;

- підвищеня артеріального тиску;

- гіперглікемія (стероїдний діабет);

- загострення виразкової хвороби шлунка та ДПК, навіть звиразкування слизової оболонки шлунка (ульцерогенна дія);

- загострення інфекційних захворювань, повільне загоєння ран;

- розрідження кісткової тканини – остеопороз;

- порушення жирового обміну (відкладання жиру в ділянці обличчя, шиї, тулуба, при відносно худих кінцівках);

- вірилізм, гірсутизм, порушення менструального циклу;

- порушення вищої нервової діяльності, що перебігають іноді по типу психозів;

- гіпокаліємія;

- підвищена згортальність крові;

- лімфопенія, еозиопенія, нейтропенія.

При різкій відміні ГКС після систематичного лікування виникає т.з. «синдром відміни». Його виникнення пояснюється наступним чином: препарати ГКС, як і природні ГКС, гальмують продукцію АКТГ, який в звичайних умовах стимулює кору наднирників. При зниженні продукції АКТГ поступово розвивається недостатніст наднирників, яка проявляється після відміни ГКС. Тому припиняти введення кортикоїдів треба поступово, зменшуючи дози (на ½ таблетки преднізолону кожні 3 - 7 днів). При деяких захворюваннях термін поступової відміни можже тривати кілька місяців. За 3 – 4 дні до відміни препарату призначають кортикотропін (по 10 – 20 ОД). Проте більшість спеціалістів вважають введення кортикотропіну недоцільним, оскільки при цьому може поглиблюватись пригнічення гіпоталамо-гіпофізарної системи. Запобігти цьому ускладненню значною мірою можна призначенням препаратів згідно з циркадним (добовим) ритмом секреції цих гормонів: призначати їх між 6 і 8 год. ранку (або 2\3 загалної дози вранці, а решту протягом першої половини дня). Саме в цей час в кров виділяється максимальна кількість ГКС. Показаний також препарат етимізол, який збуджує дихальний центр та системи активації кортикотропної функції гіпофіза з одночасною седативною дією на кору великого мозку.

Протипоказані ГКС при артеріальній гіпертензії, вагітності, цукровому діабеті, виразковій хворобі шлунка та ДПК, психозах.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1022 | Нарушение авторских прав