АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійного вивчення дисципліни

«ПРОГНОЗУВАННЯ ТА

МАКРОЕКОНОМІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ»

Для студентів заочної форми навчання

Алчевськ 2011

ВСТУП

Перехід до ринкових відносин, розвиток її сучасної науки i вдосконалення електронно-обчислювальної техніки вимагають розвитку якісно нових напрямків економічної теорії i практики.

Сучасне існування характеризується високим ступенем невизначеності як соціально-політичних, так і економічних процесів, яка посилюється змінами, що відбуваються у структурі суспільних зв’язків, трансформації і дезинтеграції народного господарства. Невизначеність зростає через, з одного боку, злам економічних і соціальних структур, що, звичайно, породжує зміну або перекручення усталених стереотипів поведінки основних економічних агентів, з іншого боку - зростання взаємозалежності економічних, соціальних і політичних факторів. У зв’язку з цим підвищується роль і значення макроекономічного прогнозування.

Прогнозування та макро е кономічне планування - це процес розроблення прогнозів розвитку національної економіки, що ґрунтується на науковому пізнанні економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і можливостей прогностики.

Мета: оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками, які необхідні для глибокого розуміння процесів, що відбуваються в економіці на макрорівні, їх динаміки та отримання адекватної макроекономічної моделі з відповідним рівнем прогнозу. Програмою дисципліни «Прогнозування та макроекономічне планування» передбачається вивчення проблем, що пов‘язані з засвоєнням теоретичних знань і оволодіння інструментарієм застосування методів і побудовою макроекономічних моделей в контексті розробки прогнозів розвитку національної економіки.

Завдання дисципліни: Вивчення методології прогнозування макроекономічного розвитку: набуття вмінь і практичних навичок самостійно формувати моделі аналізу та прогнозування національної економіки.

Предмет: процеси розроблення прогнозів розвитку національної економіки, що ґрунтується на науковому пізнанні економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і можливостей прогностики. Незалежно від того, які цілі переслідуються для проведення макроекономічного аналізу потрібно: економічна теорія; статистичні дані; економетричні методи оцінювання. Предметом вивчення даної дисципліни є побудова макроекономічних моделей та їх прогноз, які мають широке застосування в економіці і зокрема в фінансах, макро- та мікроекономіці.

Взаємозв’язок з іншими дисциплінами.Цей курс ґрунтується на знаннях, які студенти отримали під час вивчення таких дисциплін, як “Математичний аналіз”, “Теорія ймовірності та математична статистика”, “Економетрія”, “Економічна теорія”, “Мікроекономіка”, “Макроекономіка”. Логіка курсу витримана у відповідності до основних етапів макроекономічного прогнозування. Практичні навички і знання, отриманні студентами в макроекономічному прогнозуванні, широко використовуватимуться ними при вивченні наступних предметів економічного напрямку, а саме: менеджменту в оподаткуванні, державних фінансів, банківській та страховій справах.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ТЕМА 1. ПРОГНОЗУВАННЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ.

Суть і значення прогнозування соціально-економічного розвитку. Роль прогнозів в розробці господарсько-політичної та науково-технічної концепції розвитку народного господарства. Вплив економічного і соціального прогнозування на розвиток теорії і практики управління. Види прогнозів залежно від завдань, об‘єктів і методів прогнозування, його масштабів, часу упередження, характеру об‘єктів, функції прогнозів.

План як інструмент державного регулювання економіки. Завдання прогнозування та макроекономічного планування. Завдання поточних планів і програм стабілізації розвитку економіки, зупинення спаду виробництва, стримання інфляції, зміцнення фінансово-кредитної грошової системи, створення умов для підвищення життєвого рівня населення.

ТЕМА 2. МЕТОДОЛОГІЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ

Основи методології прогнозування і макроекономічного планування. Економічні закони та їх використання в прогнозуванні і плануванні. Загальні економічні закони, особливі економічні закони специфічні економічні закони і завдання прогнозування.

Методологічні принципи та логіка обґрунтування прогнозів і планів. Принцип наукової обґрунтованості прогнозів і планів та програм. Принцип альтернативності призначення можливих шляхів розвитку народного господарства.

ТЕМА 3. ПРОГНОЗУВАННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ.

Інтуїтивні методи прогнозування як сукупність способів мислення і дослідження прогнозованих об‘єктів, явищ і процесів за умови неможливості врахування впливу на них багатьох факторів. Індивідуальні та колективні експертні оцінки.

Формалізовані методи прогнозування: їх можливості щодо вивчення тенденцій змін кількісних характеристик об‘єктів дослідження та зв‘язків між економічними об‘єктами. Методи екстраполяції, найменших квадратів, експоненційного згладжування, змінних середніх тощо.

Комбінування різних методів у практиці соціально-економічного прогнозування.

Моделі прогнозування макроекономічних показників. Статичні і динамічні моделі. Економетричні моделі: факторні, структурні й комбіновані. Макроекономічні, міжгалузеві, міжрайонні, галузеві, та регіональні моделі. Моделі відтворення основних фондів, трудових ресурсів, системи фінансів, ціноутворення тощо. Модель динамічного міжгалузевого балансу.

ТЕМА 4. МЕТОДИ ПЛАНУВАННЯ

Балансовий метод, його зміст і роль у спостереженні й аналізі, найголовніших пропорцій національної економіки. Напрямки вдосконалення роботи з формування матеріальних трудових та вартісних балансів.

Нормативний метод, необхідність і можливість його використання в плануванні. Значення науково обґрунтованих, нормативів у розрахунках ефективності виробництва й обігу товарів та послуг; застосування технічно обґрунтованих норм витрат праці і матеріально-фінансових ресурсів у плануванні.

Програмно-цільовий метод, його значення в розробці соціально-економічних програм і визначенні комплексу взаємопов'язаних заходів, спрямованих на їх виконання. Підпорядкування можливих ресурсів і накреслених заходів програм на досягнення певних народногосподарських і регіональних цілей. Короткий зміст діючих соціально-економічних, науково-технічних, виробничих, регіональних, екологічних та інших програм.

ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

Функції та повноваження державних органів у прогнозуванні та плануванні. Верховна Рада, її роль у розробці та обґрунтуванні соціально-економічної політики та стратегії побудови демократичної держави і формування ринкових відносин. Функції Кабінету міністрів та застосування заходів до створення сприятливих умов для досягнення народним господарством країни показників, передбачених планом. Міністерство економіки України, його завдання та функції в забезпеченні наукового прогнозування та макроекономічного планування, в удосконаленні методології планування та державного регулювання економіки;

Порядок формування прогнозів і планів. Розробка загальної стратегії розв'язання найважливіших проблем соціально-економічного розвитку. Складання довгострокових і короткострокових прогнозів. Формування концепції соціально-економічною розвитку країни на поточний період. Визначення пріоритетів цього розвитку для забезпечення прогресивних, якісних змін п економіці. Розробка цільових комплексних та науково-технічним програм Розрахунки показників плану на поточний рік. Зміст діючих прогнозів плану.

ТЕМА 6. ПЕРЕДПЛАНОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ.

Соціально-економічна ситуація. Уточнення державних пріоритетів з виділенням конкретних напрямів до реально можливих фінансових і матеріальних ресурсів. Аналіз кон'юнктури зовнішнього і внутрішнього ринків збуту продукції, напрямів ефективного використання фінансової допомоги кредитів. Аналіз і прогноз платіжного балансу та обслуговування зовнішнього боргу Вивчення стану життєвого рівня населення та навколишнього середовища з метою відпрацювання заходів по їх поліпшенню.

Державні програми науково-технічного прогресу. Порядок і методика розробки науково-технічних програм.

Схема розміщення продуктивних сил. Мета розробки схеми. Методика побудови галузевої та територіальної схем розміщення продуктивних сил і засоби їх узгодження. Розробка проблем формування розвитку територіально виробничих комплексів. Прогнозування розвитку промислових вузлів.

ТЕМА 7. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПЛАНУ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РІЗНИХ СЕКТОРІВ ЕКОНОМІКИ.

Порядок обчислення макроекономічних показників у системі балансу народного господарства й системі національних рахунків. Розрахунки валового суспільного продукту, національного доходу, валового національного продукту, кінцевого продукту, національного багатства, реальних доходів населення та інших показників. Планування темпів, структури пропорцій економіки. Визначення можливого зростання обсягів виробництва суспільного продукту та національного доходу, виходячи з чисельності зайнятих і продуктивності праці, динаміки основних, виробничих фондів, та фондовіддачі й фондомісткості виробництва. Узгодження макроекономічних показників плану з бюджетом країни та емісійними процесами.

ТЕМА 8. ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ СЕКТОРІВ ЕКОНОМІКИ

Планування розвитку нефінансового сектора економіки. Завдання та зміст плану. Методика розрахунку показників, які характеризують напрямки розвитку нефінансового сектора економіки. Важелі державного регулювання виконання планів та програм.

Планування фінансового сектора економіки. Планування бюджету країни, виходячи з його максимально допустимих витрат і дефіциту. Методика формування видаткової частини бюджетів усіх рівнів управління. Податкова політика.

Планування державного сектора економіки. Завдання та зміст планів розвитку державного сектора економіки. Методика розрахунків, які характеризують діяльність підприємств і установ сектора. Інвестиційне регулювання розвитку державного сектора.

Планування економіки домашнього господарства. Особливі формування домашнього господарства за сучасних умов. Державна підтримка розвитку домашнього сектора економіки та індикативний характер планування його господарської діяльності. Завдання та зміст плану. Методика визначення найважливіших показників.

ТЕМА 9. ПЛАНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Суть і значення регіонального планування. Його роль у забезпеченні найбільш ефективного використання потенціалу регіонів, стимулюванні їхнього економічного та соціального розвитку. Методика планування натуральних, вартісних та інших показників соціального й економічного розвитку регіону.

Планування пропорції і структура економіки регіонів. Сучасні підходи при визначенні пропорції; між галузями виробничої і невиробничої сфери між запланованою спеціалізацією регіону і виробничою інфраструктурою, між чисельністю населення і трудовими ресурсами тощо. Застосування важелів впливу на поліпшення структури економіки регіонів.

Державне регулювання регіонального розвитку. Врахування специфіки регіонів у здійсненні структурної, інвестиційної, фінансової, податкової, соціальної, зовнішньоекономічної політики перенесення деяких напрямів реформ на регіональний рівень (мале підприємство, соціальна сфера, охорона природи та використання природних ресурсів), необхідність розробки спеціальних програм проведення реформ у регіонах з особливими умовами; створення механізму вертикальної та горизонтальної взаємодії суб'єктів господарювання й органів управління, розвитку системи територіального розподілу праці і ринкового простору, запобігання та подолання розпаду міжрегіональних зв'язків.

ТЕМА 10.ПЛАНУВАННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

Планування доходів населення. Регулювання мінімальної заробітної плати, норм і гарантій у праці, міжгалузевих співвідносин у розмірах оплати праці працівників державних підприємств, максимальних розмірів посадових окладів їх керівників. Система тарифних угод і її значення в регулюванні оплати праці.

Розрахунки реальних доходів населення за обсягом споживання благ і послуг, динамікою споживання, складом і джерелами надходження реальних доходів; ступені їх диференціації. Шляхи стабілізації реальних доходів населення за рахунок підвищення оплати праці, розвитку підприємницької діяльності та збільшення доходів, оптимізації податків, зниження цін на товари й тарифів на послуги.

Соціальний захист населення. Соціальне страхування як цивілізована форма виплат відшкодувань працюючим громадянам за умови їх участі у формуванні страхових фондів. Пенсійне забезпечення громадян. Трудові та соціальні пенсії, порядок їх обчислення. Державні гарантії пенсійних виплат.

ТЕМА 11. ПЛАНУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Мета планування; забезпечення збалансованості економіки та рівня внутрішнього ринку, стимулювання прогресивних структурних змін в народному господарстві; створення сприятливих умов для залучення економіки країни в систему світового розподілу праці. Показники плану зовнішньої економічної діяльності: обсяг експорту продукції за галузями народного господарства, обсяг імпорту машин, устаткування, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і послуг за галузями виробничих сфер.

Платіжний і торговельний баланси як засоби обґрунтування плану; схеми балансів. Методика розрахунку їх показників. Засоби узгодження складових частин балансу.

Важелі державного і недержавного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (закони України; акти тарифного і нетарифного регулювання, що видаються державними органами; заходи валютно-фінансового і кредитного, оперативного регулювання в межах законів; рішення недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами; угоди, що укладаються між суб‘єктами зовнішньої економічної діяльності і не суперечать законам держави.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 664 | Нарушение авторских прав