АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація

Прочитайте:
  1. ICTV класифікація (1995)
  2. Алергія: етіологія, патогенез, класифікація алергічних реакціїй і їх характеристика.
  3. В теперішній час прийнята наступна робоча класифікація пневмоній у дітей.
  4. ВИГОТОВЛЕННЯ БЮГЕЛЬНИХ ПРОТЕЗІВ ІЗ ЗАМКОВИМИ КРІПЛЕННЯМИ. ВИДИ І КЛАСИФІКАЦІЯ АТАЧМЕНІВ
  5. ВИДИ ШИНУВАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ШИН
  6. Визначення гострої дихальної недостатності. Класифікація за ступенями тяжкості. Мед сестринське обстеження та мед сестринська діагностика. Загальні принципи лікування.
  7. Визначення та класифікація харчового статусу організму.
  8. Вітаміни (визначення поняття) їх класифікація та фізіологічна роль в організмі.
  9. Внутрішньоутробні інфекції. Класифікація.
  10. ВООЗ КЛАСИФІКАЦІЯ МДС

За клінічно-патогенетичними формами:

· Імунологічні:

- атопічна (вплив неінфекційних алергенів)

- інфекційнозалежна (вплив інфекційних алергенів)

- аутоімунна

· Неімунологічні:

- гормональна

- нервово-психогенна

- холінергічна

За ступенями тяжкості (загострення);

1. Легкий ступень: Пацієнти ходять, можуть лежати; розмова реченнями; можливе збудження; ЧДР підвищена; РS більше 100/хв., залучення допоміжної мускулатури звичайно немає; помірне свистяче дихання переважно в кінці вдиху.

2. Середньої тяжкості: Пацієнти воліють сидіти; розмовляють фразами; звичайно збуджені; ЧДР - підвищена; РS - 100-120/хв.; звичайно є залучення допоміжної мускулатури; голосне свистяче дихання.

3. Тяжкий ступінь: Пацієнти пересуваються з трудом; розмова словами; звичайно збуджені; ЧДР більше 30/хв.; РS більше 120 хв; звичайно з залученням допоміжної мускулатури; голосне свистяче дихання.

4. Загроза зупинки дихання: Свідомість сплутана, парадоксальне грудно-черевне дихання, свисту під час дихання немає; брадикардія, звичайна втома м’язів.

І етап медсестринського процесу - м едсестринське обстеження

Суб`єктивні методи обстеження:

Скарги пацієнта: - головний симптом - напад ядухи, який виникає раптово протягом доби, але частіше всього вночі без будь-яких провісників. Іноді перед нападом у пацієнта з`являється: закладеність носа, чихання, водянисті виділення з носа, відчуття стиснення в грудях і гострої нестачі повітря, надсадний кашель;

- експіраторна задишка -вдих короткий, видих затрудненийі

тривалий;

- вимушене положення -пацієнт сидить спустивши ноги, впираючись руками об край ліжка, на стегна, при цьому плечі підняті, голова ніби втягнута в плечі, грудна клітина має вигляд розширеної, завмерлої на висоті в стані вдиху (включаючи таким чином в акт дихання не лише дихальні, але й допоміжні м`язи – плечового пояса і грудей);

- дистанційні хрипи -дихання прискорене, шумне, на відстані чути сухі свистячі хрипи, хрипіння;

Анамнестичні данні:

- у дитячому віці та після 60 років переважають чоловіки, в інших вікових групах - жінки;

- вплив етіологічних факторів;

- початок хвороби поступовий;

- поява задишки;

- схильність до алергічних реакцій;

- часті простудні захворювання (бронхіти);

- часті распіраторні інфекційні захворювання;

- спадковий фактор;

- несприятливі умови проживання.

Об’єктивні методи обстеження:

- вигляд пацієнта переляканий; - ядуха; - експіраторна задишка;

- блідість шкіри, згодом - з посиленням задишки стає ціанотичне;

- при огляді грудної клітини-помітне збільшення її, вона ніби в положенні глибо кого вдиху, плечі трохи підняті (бочкоподібна форма) емфізематозна;

- вимушене сидяче положення з нахилом тулуба вперед, спираючись руками

на стегна, край ліжка чи крісла для фіксації плечового пояса (участь в акті

дихання допоміжної мускулатури);

 

- на відстані чути сухі (свистячі, жужачі, шиплячі) хрипи, які супроводжують дихання (дистанційні хрипи);

- пульс -прискорений (тахікардія);

- АТ - підвищення або зниження;

- при перкусії легень-коробковий звук;

- при аускультації легень-ослаблене везикулярне дихання, з різко подовженим видихом і значною кількістю свистячих та дзижчачих сухих хрипів;

- в крові -еозинофілія, може бути лейкоцитоз або лейкопенія;

- мікроскопічне дослідження харкотиння-спіралі Куршмана та кристали

Шарко-Лейдена, еозинофіли;

- тяжкість визначена в класифікації.

Приступ ядухи закінчується кашлем, який супроводжується виділенням незначної кількості в’язкого, тягучого, склоподібного харкотиння. Харкотиння починає відходити, дихання полегшується і приступ минає.

Тривалість нападу - 10-20 хв ., а іноді декілька годин.

Астматичний стан - затяжний напад ядухи.

Астматичний статус – якісно новий стан, який характеризується наростаючою дихальною недостатністю та абсолютною резистентністю до терапії, яка проводилась раніше.

Перебігає у 2 варіантах:

· Бронхоспастичний -виникає частіше при контакті із алергеном.

· Бронхообтураційний – найчастіша причина – блок бета-рецепторів бронхів. Виникає при передозуванні симпатомиметиків.

Клінічно виділяють 3 стадії астматичного статусу:

· І стадія (субкомпенсації) - гіпервентиляція з не різко вираженою дихальною недостатністю. Прояви: вимушене положення пацієнта, задишка, ціаноз, приступодібний кашель, загальмованість. ЧД –40 дих. рухів за хвилину, АТ- підвищенний. При недостатньому лікуванні І стадія переходить через 8-24 год. у 2 стадію.

· ІІ стадія (декомпенсації) - розвиток тяжкої дихальної недостатності. Прояви: для пацієнтів характерна загальмованість, яка чергується з періодами збудження. Шкіра блідо-сірого кольору, волога. Пульс – слабкого наповнення. АТ – знижений. Протягом 1-24 год. ІІ стадія переходе в ІІІ стадію.

· ІІІ стадія (коматозна) – гіпекапнічногіпоксична. Прояви: спостерігається психоз, марення, які поступово змінюються глибокою депресією, втратою свідомості. Дихання поверхневе. АТ знижений.

ІІ етап медсестринського процесу - медсестринська діагностика

Наявні проблеми:

- напад ядухи; задишка експіраторна; - кашель сухий тощо.

Потенційні проблеми:

можливі повторні напади ядухи, страх виникнення астматичного статусу, можливий розвиток емфіземи легенів, легеневого серця, розвиток дихальної та серцевої недостатності.

Складемо медсестринський діагноз:

ядуха; задишка експіраторна; кашель сухий, можливі повторні напади ядухи, страх виникнення астматичного статусу тощо.

ІІІ етап медсестринського процесу - планування медсестринських втручань

1. Підготовка пацієнтів та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень.

2. Підготовка пацієнтів до інструментальних методів обстеження.

3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем.

4. Виконання лікарських призначень.

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

6. Навчання пацієнта та оточуючих само- і взаємодогляду.

ІV етап медсестринського процесу - реалізація плану медсестринських втручань

1.1. Підготовка пацієнта та взяття: - крові на ЗАК, БАК,, дослідження

газового складу крові;

- взяття харкотиння для загального аналізу, мікологічного дослідження.

2.1. Підготовка пацієнта до: спірографії, пневмотахометрії, пікфлуометрії,

рентгенографія органів грудної клітки, приносних пазух, бронхоскопії,

ЕКГ.

2.2. Підготовка пацієнтів до шкірних проб, провокаційних проб, визначення

бактеріальної сенсибілізації.

3.1. Контроль за санітарним станом палати: провітрювання, вологе прибирання.

3.2. Забезпечення пацієнта плювальницею.

3.3. Контроль та допомога в дотриманні дієти пацієнтом з виключенням

алергенів.

3.4. Вияснення, що могло стати алергеном, та усунення впливу його на

пацієнта.

3.5. Постійний контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта:

підрахунок ЧДР, РS, вимірювання АТ, температури тіла.

3.6. Звільнення пацієнта від стискаючого одягу.

3.7. Надання зручного положення: посадити, опустити ноги, сперти руками

на стегна (або ліжко), плечі підняти, нахилити тулуб вперед.

3.8. Забезпечення максимального доступу свіжого повітря.

3.9. Відволікаючі процедури (ніжні гарячі ванни, гірчичники).

3.10. Застосування індивідуального інгалятора (беротек, астмопент).

3.11. Для зменшення та відходження харкотиння - тепле содове пиття.

4. Виконати призначення лікаря:

4.1. Під час приступу ядухи (загострень) в залежності від тяжкості перебігу:

Легкий ступінь:

- інгаляції: β2 - антагоністи короткої дії (сальбутамол, беротек).

Середньої тяжкості:

- продовжити інгаляції + ГКС (преднізолон).

Тяжкий ступінь:

- інгаляції сальбутамолом + холінолітики (іпратропію бромід (атровент), (тіотропію бромід (спірива) + теофілін, еуфілін;

- оксігенезація; - ГКС; - гепарин;

- при відсутності ефекту протягом 1 год: продовження всього перерахованого + ГКС в/в (метилпреднізолон); за потреби ШВЛ.

Надання допомоги при АС:

· оксигенотерапія;

· довенно струминно - 0,3-0,5 мл 0,1 % розчину адреналіну в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

· за відсутності ефекту через 15 хв. -в/в краплинне введення 0,5 мл 0,1 % розчину адреналіну у 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

· кортикостероїдні гормональні препарати - в/в струминно 200-400 мг гідрокортизону або 120 мг преднізолону з переходом на в/в краплинне введення такої самої дози у 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

· в/в вводять - 0,5-1,0 мл 0,1 % розчин атропіну в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду ;

· через 3-5 хв - 10,0 мл 2,4 % розчину еуфіліну в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду

· антигістамінні засоби - супрастин, тавегіл, димедрол – 2-3 мл в 10,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

· якщо поліпшення не настало фторотановий наркоз та ШВЛ;

· упродовж серцево-легеневої реанімації - гепарин 5-6 тис. ОД п/ш біля пупка, дроперидол 1-2 мл 0,25 % в/в в 10,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

· інтубація трахеї (при ІІІ стадії АС).

4.2. Планове медикаментозне лікування бронхіальної астми:

- інгаляції протизапальних препаратів (натрію крамоглікат (інтал), натрію недокроміл (тайленд);

- інгаляції ГКС (бекотид, флунізолід, будесонід);

- пролонговані β2 - агоністи (фенотерол, сальметерол, теопек);

- пролонгованої дії (теофілін).

4.3. ЛФК, масаж грудної клітки, фізіотерапевтичні процедури (спелеолікування,

акупунктура).

4.4. Санаторно-курортне лікування.

4.5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнтів.

4.6. Бесіда з пацієнтом та оточуючими про необхідність дотримання дієти, виявлення та усунення алергенів, вчасне застосування та вміння користуватися індивідуальним інгалятором для попередження приступу.

V етап медсестринського процесу - оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція

- покращення загального стану та самопочуття пацієнта;

- виявлення можливих ускладнень з відповідною корекцією медсестринських

втручань.

Профілактика:

- диспансерне спостереження;

- обмеження контакту пацієнта з пацієнтами на ГРЗ;

- своєчасне лікування ГРЗ;

- обмеження контакту з алергенами, усунення виявлених алергенів;

- санація хронічних осередків інфекції;

- масаж грудної клітки, гімнастика, рефлексотерапія;

- загартування організму;

- дотримання правил техніки безпеки та охорони праці на шкідливих

виробництвах;

- оздоровлення екології;

- здоровий активний спосіб життя.


Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 734 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.013 сек.)