АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Еталони відповідей на первинний рівень знань

Недостатність кровообігу – це стан, при якому серцево-судинна система не може забезпечити органи й тканини організму необхідною кількістю крові.

Недостатність серця – це патологічний стан, обумовлений нездатністю серця забезпечити кровопостачання органів і тканин відповідно до їх потреб.

Класифікація серцевої недостатності за патогенезом:

1. Серцева недостатність внаслідок перевантаження серця:

1.1 перевантаження серця об’ємом (причини: вади серця із недостатністю клапанного апарату, гіперволемія);

1.2 перевантаження серця опором (причини: вади серця – стеноз отворів, гіпертензія малого чи великого кола кровообігу);

2. Серцева недостатність внаслідок пошкодження міокарда (причини: міокардити, міокардіопатії);

3. Серцева недостатність внаслідок порушення вінцевого кровообігу (причини: атеросклероз, тромбоемболія, спазм коронарних судин);

4. Серцева недостатність внаслідок ураження перикарда (гострий та хронічний перикардит, тампонада серця);

5. Змішана.

Інтракардіальні механізми адаптації серця внаслідок перевантаження:

Гетерометричний механізм адаптації серця включається при перевантаженні серця об’ємом (причини: вади серця із недостатністю клапанного апарату, гіперволемія). Його суть полягає у збільшенні сили серцевих скорочень в умовах надходження до серця збільшеного об’єму крові. В основі цього механізму адаптації лежить закон Франка-Старлінга: чим більше вихідна довжина м'язового волокна (до 25% від вихідної), тим більше сила його скорочень. При цьому механізмі збільшується довжина кардіоміоцитів, тому він називається гетерометричний.

Гомеометричний механізм адаптації серця включається при перевантаженні серця опором (причини: вади серця по типу стеноз, гіпертензія малого чи великого кола кровообігу). Його суть полягає у збільшенні сили серцевих скорочень в умовах збільшення опору вигнанню крові. При цьому механізмі збільшується напруга кардіоміоцитів, але довжина їх майже не змінюється, тому він називається гомеометричний.

Гіпертрофія серця – це структурні зміни в серці, що виникають при тривалому підвищенні навантаження на серце і забезпечують довгострокову адаптацію.

За Ф.З. Меєрсоном виділяють два варіанти гіпертрофій:

Гіпертрофія серця у спортсменів - розвивається при поступово зростаючих навантаженнях; при цьому рівномірно збільшуються всі складові компоненти серця (збалансована гіпертрофія) і істотно збільшуються його функціональні резерви.

Компенсаторна гіпертрофія серця. Розрізняють два види:

- гіпертрофія від перевантажень (розвивається при вадах серця, артеріальній гіпертензії);

- гіпертрофія від ушкодження (розвивається при атеросклерозі, міокардіопатіях).

При компенсаторній гіпертрофії міокарда патогенний фактор діє постійно; вона є незбалансованою (збільшується кількість лише кардіоміоцитів, кількість судин і нервів не змінюється); швидко наступає недостатність серця.

Основні стадії розвитку компенсаторної гіпертрофії серця за Ф.З. Меєрсоном:

1. Аварійна стадія;

2. Стадія завершеної гіпертрофії і відносно стійкої гіперфункції;

3. Стадія поступового виснаження і прогресуючого кардіосклерозу.

Тоногенна дилатація – це розширення порожнин серця, що супроводжується збільшенням ударного об’єму крові. Розвивається внаслідок включення гетерометричного механізму адаптації серця.

Міогенна дилатація виникає при дистрофічних змінах міокарда. Супроводжується розширенням порожнин серця та зниженням сили серцевих скорочень. Виникає при деадаптації серцевої недостатності.

Гостра серцева недостатність розвивається швидко, при надмірному навантаженні на серце, коли компенсаторні механізми не справляються з ним, наприклад, при інфаркті міокарда та його ускладненнях (кардіогенний шок, тампонада серця), при аритміях (фібриляція серця, пароксизмальна тахікардія, повна атріовентрикулярна блокада), гострому перикардиті, міокардиті, емболії легеневої артерії.

Хронічна (застійна) серцева недостатність розвивається поступово, переважно внаслідок метаболічних порушень у міокарді при тривалій гіперфункції серця або різних видах ушкодження міокарда (наприклад, артеріальна гіпертензія, пороки серця, кардіоміопатії, тощо).

Показники гемодинаміки:

· швидкість кровотоку;

· об’єм циркулюючої крові

· ударний об’єм серця

· хвилинний об’єм серця

· частота серцевих скорочень

· серцевий індекс

· артеріальний тиск

· венозний тиск

· загальний периферичний опір руху крові в судинах

· коефіцієнт утилізації кисню

· час ліквідації кисневого боргу

Клінічні прояви недостатності кровообігу:

1. тахікардія;

2. задишка;

3. ціаноз;

4. набряки;

5. кардіальний цироз печінки;

Тести для перевірки первинного рівня знань:

1. Стенокардія є характерним симптомом для:

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 832 | Нарушение авторских прав