АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Нестабільна стенокардія

Нестабільна стенокардія – це виникнення важкої перехід­ної ішемії міокарда нестабільного перебігу, яка за своїми клінічними проява­ми та прогностичним значенням займає проміжне положення між стабільною стенокардію напруження та гострим ЇМ. При ЇМ та раптовій серцевій смерті (РСС) у 80% хворих їм передує нестабільна стенокардія.

Етіологічним фактором нестабільної стенокардії є розвиток атероскле­ротичної бляшки.

Причини, що викликають нестабільну стенокардію, ЇМ без підйому сегмента ST:

1. Тромб або тромбоемболія, що виникають над надірваною або ерозованою атеросклеротичною бляшкою:

Оклюзуючий тромб у колатеральних судинах.

Субтотальна тромботична оклюзія над бляшкою, що виникла раніше.

Дистальна мікросудинна тромбоемболія, викликана тромбом, зв'язаним з бляшкою.

2. Тромбоемболія в результаті ерозії атеросклеротичної бляшки:

— Коронарна тромбоемболія, не викликана бляшкою.

Динамічна обструкція (коронарний спазм або вазоконстрикція) епікардіальних і/чи капілярних судин.

Прогресуюча механічна обструкція коронарного кровопливу.

Запалення коронарної артерії.

Розшарування коронарної артерії.

Вторинна нестабільна стенокардія.

Патогенез. Розвиток больового синдрому при нестабільній стенокардії відбувається в результаті неможливості розширення стенозуючої КА. Розрізняють 3 механізми розвитку нестабільної стенокардії:

Розрив атеросклеротичної бляшки. Розривається ендотелій, росте бляшка, що призводить до звуження КА та порушення вінцевого кровообігу. При цьому утворюється тріщина в покришці атеросклеротичної бляшки, куди по трапляє кров і формується тромб.

Тромбоз, обумовлений підвищенням активності системи згортання крові на системному та місцевому рівнях. Спочатку утворюється тромбоцитарний (білий), а потім еритроцитарний, фібринний (червоний) тромб.

Вазоконстрикція буває тромбоцитзалежною та ендотелійзалежною. Утворюється тромбоксан А₂ із тромбоцитів, в ендотелії судин синтезується ендотелін-1 (найбільш сильний вазоконстриктор), ангіотензин II, що призводить до спазму КА та зменшення синтезу вазодилататорів оксиду азоту, простацикліну.

Класифікація. Розрізняють первинну (при ІХС) та вторинну (ревматизм, дифузні захворювання сполучної тканини тощо) нестабільну стенокардію.

До нестабільної стенокардії відносять:

стенокардію, що виникає вперше;

прогресуючу стенокардію;

ранню постінфарктну стенокардію (і стенокардію після аортокоронарного шунтування).

Класифікація і основні клінічні симптоми різних форм нестабільної стенокардії:

- вперше виникла стенокардія триває до 28 днів (останні дані — до
2-х місяців) від початку розвитку і супроводжується стискуючим або пе­
кучим болем за грудиною, який пов'язаний з фізичним і психоемоційним
навантаженням, віддає в ліву руку та лопатку тривалістю 1-10-20 хв і купу­
ється нітрогліцерином через 1-10 хв;

- прогресуюча стенокардія супроводжується збільшенням частоти та
тривалості нападів стенокардії, що виникає при меншому фізичному або
психоемоційному навантаженні, котра не завжди купується нітрогліцерином (хворі можуть приймати до 30-50 таблеток за добу);

- рання постінфарктна стенокардія — це ангінозні напади в спокої або
при незначному фізичному навантаженні у хворих на ЇМ, що виникають
через 3-28 днів від початку його розвитку і значно погіршують прогноз
захворювання;

- стенокардія, що виникла в стані спокою

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 566 | Нарушение авторских прав