Практичні навички з гігієнічної оцінки навколишнього середовища та методи його дослідження. Методи санітарного обстеження та санітарного опису
Санитарное просвещение — обязательный раздел деятельности каждого лечебно-профилактического учреждения, профессиональная обязанность каждого медицинского работника.
Санитарно-просветительная работа в лечебно-профилактическом учреждении представляет собой комплекс дифференцированных, целенаправленных санитарно-просветительных мероприятий, предусматривающих гигиеническое воспитание различных контингентов населения и органически связанных с деятельностью лечебно-профилактических учреждений. Санитарно-просветительная работа проводится в соответствии с местными условиями и задачами, стоящими перед различными типами лечебно-профилактических учреждений.
Общее руководство и контроль за организацией и проведением санитарно просветительной работы осуществляет главный врач лечебно-профилактического учреждения, который должен обеспечивать активную работу врачей и средних медицинских работников по санитарно-гигиеническому воспитанию населения как в стенах самого лечебно-профилактического учреждения, так и на обслуживаемой территории.
Главный врач лечебно-профилактического учреждения работает в тесном контакте с местным домом санитарного просвещения, откуда получает методическую помощь и материалы.
Каждый медицинский работник, помимо проведения индивидуальных бесед с больными и их родственниками в процессе оказания лечебно-профилактической помощи, обязан ежемесячно 4 часа своего рабочего времени затрачивать на проведение групповых и массовых форм санитарно-просветительной работы.
В санитарно-просветительной работе выделяют 3 основных звена: санитарное просвещение в поликлинике, стационаре и на участке
Санитарное просвещение в работе амбулаторно-поликлинических учреждений.
Усиление профилактической деятельности амбулаторно-поликлинических учреждений, расширение масштабов профилактических осмотров и диспансерного наблюдения, постепенный переход к диспансеризации всего населения оказывают влияние на организацию и формы проведения санитарно-просветительной работы.
Санитарное просвещение в поликлинике.
В современных условиях выделяют 2 основных аспекта санитарно-просветительной работы в амбулаторно-поликлинических учреждениях:
— санитарное просвещение по привлечению населения на медицинские профилактические работы.
— санитарное просвещение диспансеризуемых контингентов в условиях динамического наблюдения за ними.
Успех профилактических осмотров в значительной степени зависит от отношения к ним населения и готовности в них участвовать. Для привлечения населения на медицинские профилактические осмотры применяют аккордное санитарно-просветительное воздействие, т. е. ударную, кратковременную, массированную информацию о целях, задачах и практической значимости диспансеризации. Это обеспечивается:
—агитационно-информационным санитарно-просветительным воздействием наглядными средствами (плакаты, лозунги и т. д.), экспонируемыми по месту жительства населения и непосредственно в самой поликлинике;
— разъяснением и убеждением с помощью печатной информации (листовки-приглашения, тематические памятки); Чтением лекций, разъясняющих существо диспансерного метода обслуживания населения; демонстрацией тематических санитарно-просветительных кинофильмов и т. д.
Цель данной работы — выработать у населения обслуживаемой территории адекватное отношение к профилактическим мероприятиям и готовность активно в них участвовать.
Применение методики аккордного санитарно-просветительного воздействия в ряде поликлиник с целью привлечения населения на профилактические осмотры повысило на 40% участие в них населения.
Дальнейшая санитарно-просветительная работа с населением проводится дифференцированно среди здоровых, лиц с повышенным риском возникновения заболевания и больных (острыми и хроническими заболеваниями).
Гигиеническое воспитание здоровых имеет целью сохранение и укрепление их здоровья. Программа медико-гигиенической информации для них предусматривает пропаганду здорового образа жизни: гигиенические советы относительно труда, отдыха, питания, занятий физкультурой и спортом, борьбы с вредными привычками и т. д.
Методика работы с этим контингентом населения включает проведение врачом индивидуальной беседы и выдачу тематической памятки, которая содержит ряд практических советов, направленных на сохранение и укрепление здоровья.
В этой работе используются различные памятки о здоровом образе жизни, издаваемые ЦНИИ медицинских проблем пропаганды здорового образа жизни, местными домами санитарного просвещения, а также тематические брошюры, издаваемые обществом «Знание», и др.
В современных условиях профилактической работы особую важность приобретает гигиеническое воспитание групп людей, имеющих повышенный риск возникновения заболеваний. Среди преморбидных состояний наиболее прогностически опасны такие, как тенденция к избыточному весу, предгипертония, гиперхолестеринемия, предиабет и т. д. В основе многих из них лежат нарушения гигиенических норм поведения: гиподинамия, курение, злоупотребление алкоголем, нерациональной питание, неправильный режим и т.д.
Санитарное просвещение лиц, находящихся под угрозой болезни, включает вопросы первичной профилактики заболевания, возможность развития или начальные признаки которого имеются и направлены на коррекцию их гигиенического поведения. Здесь приходится перевоспитывать человека, воздействовать на уже сложившиеся привычки поведения и поэтому санитарно-просветительная работа должна строиться таким образом, чтобы была возможность прямого, повторного общения, в процессе которого реципиент мог взять на себя определенные обязательства по изменению своего гигиенического поведения, а медицинский работник — контролировать выполнение этих обязательств.
Методика санитарно-просветительной работы с указанными контингентами включает индивидуальную беседу врача, подкрепленную вручением памятки (буклета), содержащей конкретные советы, направленные на устранение имеющихся неблагоприятных для здоровья факторов, а также проведение групповой беседы-дискуссии (группы подбирают из лиц, имеющих одни и те же нарушения или подверженных влиянию одинаковых факторов риска). К проведению групповых занятий, помимо терапевтов привлекают узких специалистов поликлиники: диетолога, врача (инструктор) ЛФК, психотерапевта и др. Участие психотерапевта в гигиеническом воспитании имеет особое значение, поскольку у этих групп населения требуется создать психологическую установку на необходимость коррекции гигиенического поведения и мобилизовать их волевые усилия.
Санитарное просвещение больных имеет целью выработать у них навыки адекватного, правильного гигиенического поведения, способствующего скорейшему выздоровлению или облегчению течения заболевания. От этого в большой степени зависят успех лечения и ускорение выздоровления.
Методика гигиенического воспитания больных дифференцируется по 2 направлениям: санитарное просвещение больных с острыми и хроническими заболеваниями.
Многие хронические заболевания являются следствием недостаточно леченных острых, поэтому адекватное гигиеническое поведение больного с острым заболеванием является важным условием предупреждения развития хронических процессов. Программа гигиенической информации должна включать обязательный минимум сведений по лечению и рациональному режиму жизни в период болезни и реконвалесценции.
На выполнение больными лечебно-профилактических мероприятий немалое влияние оказывают члены их семьи. Санитарно-просветительная работа с родственниками больных и лицами, непосредственно ухаживающими за больными в домашней обстановке, имеет целью создать благоприятный психологический климат в семье, способствовать строгому выполнению назначений и предписаний врача и обеспечивать грамотный уход за больным. Методика работы с этим контингентом предусматривает индивидуальную беседу врача (при необходимости) и выдачу тематической памятки с рекомендациями по уходу за больным. Кроме того, они знакомятся с гигиеническими предписаниями, сделанными в адрес больного.
Санитарное просвещение людей, страдающих хроническими заболеваниями, осуществляется по методике курса очно-заочного обучения. Этот курс включает:
— индивидуальную беседу, в процессе которой больной получает необходимые гигиенические рекомендации;
— групповую беседу с участием врачей-специалистов, во время: которой больной получает дополнительную медико-гигиеническую информацию, дающую возможность лучше понять советы врача, осознать необходимость следовать им. Групповую беседу лучше проводить в виде дискуссии, в процессе которой повышается познавательная активность реципиентов. Это способствует закреплению полученных знаний, выработке необходимых убеждений;
— выдачу «Книжки диспансеризуемого», которая является основным элементом заочного обучения и где отмечают сроки явки на очередной профилактический прием. Больной получает ее вместе с соответствующей заболеванию памяткой-вкладышем. «Книжка диспансеризуемого» дает возможность больному регистрировать отдельные параметры своего гигиенического поведения, что способствует закреплению в его сознании полученных гигиенических рекомендаций, врачу — контролировать их выполнение пациентом.
В условиях диспансеризации эта форма санитарно-просветительной работы применяется также при гигиеническом воспитании лиц, имеющих повышенный риск возникновения заболеваний.
Санитарное просвещение в стационаре.
Цель санитарно-просветительной работы в больнице — повысить эффективность лечебных и профилактических мероприятий привитием больному необходимых гигиенических навыков.
Санитарное просвещение в стационаре дает информацию:
— о правильном гигиеническом поведении во время пребывания в больнице, особенно после выписки для предупреждения прогрессирования заболевания, т. е. служит целям вторичной профилактики: заболеваний. При этом важно учитывать потребность больного получить максимум информации о своем заболевании и состоянии.
— дополнительную медико-гигиеническую по общегигиеническим вопросам в связи с тем, что у больного человека отмечается повышенный интерес к медицинским вопросам, а в стационаре имеются все условия и время для получения необходимой информации.
В соответствии с информативными задачами санитарно-просветительная работа осуществляется на всех этапах пребывания больного в стационаре:
— в приемном отделении — индивидуальная беседа, с вручением памятки, содержащей сведения о внутрибольничном распорядке, о гигиенических требованиях к поведению больных;
— в палате — индивидуальная или групповая беседа;
— в холлах больничных отделении — групповая беседа с больными, дискуссия в соответствии с нозологической формой заболевания с использованием тематических наглядных пособий — лекционных диапозитивов, лекторских папок и др. С успехом применяется слайдоскоп с набором широкоформатных слайдов, иллюстрирующих основные медицинские сведения и гигиенические рекомендации, сообщаемые больным;
— при выписке — индивидуальная беседа с вручением памятки, содержащей гигиенические рекомендации, выполнение которых строго необходимо для успешной реабилитации и в целях профилактики рецидивов заболевания.
В программу гигиенического воспитания больных с хроническими заболеваниями (в стационаре и поликлинике) обязательно должны включаться вопросы оказания доврачебной самопомощи при обострении заболевания. Больной должен быть ориентирован в отношении начальных признаков рецидива заболевания с тем, чтобы он мог вовремя прибегнуть к самопомощи и своевременно обратиться к врачу. Это прежде всего относится к больным, страдающим гипертонической болезнью, ишемической болезнью сердца, бронхиальной астмой и некоторыми другими заболеваниями. Данные литературы свидетельствуют о том, что 50% случаев необоснованных обращений за скорой медицинской помощью составляют вызовы к больным хроническими заболеваниями, которые переоценивают тяжесть своего состояния, не умеют обеспечить самопомощь и нарушают предписанное врачом лечение.
Целенаправленное гигиеническое воспитание больных хроническими заболеваниями способствует снижению числа необоснованных обращений за скорой медицинской помощью.
Санитарное просвещение родственников и близких больного включает: индивидуальную беседу в приемном отделении и выдачу листовки-памятки с основными требованиями и рекомендациями в адрес лиц, посещающих больного, индивидуальные беседы лечащего врача в холле для посетителей и самовоздействие средствами санитарно-просветительного оформления этого помещения. Санитарно-просветительное оформление поликлиники и стационара является дополнительным, но важным источником информации. Оно должно быть выполнено с учетом требований эстетики интерьера и необходимости стилевого единства и базироваться на принципе: формы стационарные, экспозиции сменные.
В санитарно-просветительном оформлении поликлиники целесообразно учитывать типовое размещение отделений и кабинетов поликлиники, которое содержит:
— справочно-информационные материалы;
— гигиеническую информацию общего характера — пропаганда здорового образа жизни, важность профилактических осмотров, сезонная информация (профилактика гриппа, острых желудочно-кишечных заболеваний и т. д.);
— целевую информацию — профилактика хронических заболевании (располагается в соответствии с кабинетом специалистов).
Эта программа информации доводится до реципиентов с помощью отдельных форм и средств оформления. Для настенного оформления используют светящиеся плоскости (короба) с широкоформатными цветными слайдами и несветящиеся (стенды), экспозиции плакатов и тематических выставок, а для настольного оформления — альбомы, картотеки, настольные турникеты.
В стационаре должно предусматриваться санитарно-просветительное оформление приемного отделения, лечебных отделений и холлов для посетителей. В приемном отделении и холлах для посетителей должен экспонироваться информационно-справочный материал, касающийся правил внутреннего распорядка для больных и посетителей. Помимо этого, в этих же холлах необходимо иметь материалы, освещающие роль членов семьи больного в создании его адекватной психологической установки на стационарное лечение и последующее выполнение врачебных назначений в условиях дома.
При отборе форм и средств санитарно-просветительного оформления лечебных отделений важно учитывать то обстоятельство, что больные в них находятся длительный срок. Поэтому настенные экспозиции здесь практически неприемлемы, они могут даже вызывать отрицательный эффект. Целесообразно использовать настольное оформление: альбомы, турникеты, картотеки, которые представляют собой тематическую подборку иллюстраций с текстом.
Санитарное просвещение на обслуживаемой территории.
Участково-территориальный принцип здравоохранения позволяет проводить широкую санитарно-просветительную работу на объектах обслуживаемой поликлиникой территории, в первую очередь на врачебном участке.
Санитарное просвещение на участке.
Эта работа складывается из санитарного просвещения:
— больных и их родственников при посещениях на дому, формы и средства санитарно-просветительной работы аналогичны гигиеническому воспитанию больных с острыми заболеваниями);
— всего населения обслуживаемой территории (информация населения о профилактических и оздоровительных мероприятиях, проводимых поликлиникой, и гигиеническое воспитание населения, направленное на привитие навыков здорового образа жизни).
Несомненно, значительный объем санитарно-просветительной информации население обслуживаемой территории получает через радио, кино, телевидение, прессу. Именно в жилом квартале должна быть сконцентрирована значительная часть профилактической, в том числе санитарно-просветительной, работы.
Широко используются по месту жительства традиционные формы массовой и групповой санитарно-просветительной работы: лекции, профилактические приемы, вечера вопросов и ответов и тематические. Врачи лечебно-профилактических учреждений принимают участие в народных университетах здоровья.
Для надлежащего проведения санитарно-просветительной работы с населением лечебно профилактическое учреждение должно иметь необходимое санитарно-просветительное оборудование и набор санитарно-просветительных средств.
В целях методической подготовки медицинских работников поликлиники по вопросам гигиенического воспитания населения и оказания им организационной помощи в ее осуществлении в отделениях профилактики поликлиник создается кабинет пропаганды здорового образа жизни. Основными задачами кабинета являются:
— организация и проведение комплекса мероприятий, направленных на санитарно-гигиеническое воспитание и формирование здорового образа жизни;
— оказание организационной помощи врачам поликлиники в проведении санитарно-просветительных мероприятий;
— комплектование материалов для пропаганды и методических;
— методическая помощь среднему медицинскому персоналу и санитарному активу в проведении санитарно-просветительной работы с населением.
В задачи кабинета пропаганды здорового образа жизни входит осуществление связи с местным домом санитарного просвещения с целью проведения работы по повышению квалификации сотрудников поликлиники и гигиеническому воспитанию населения.
Дом санитарного просвещения обеспечивает лечебно-профилактическое учреждение необходимыми инструктивными методическими и наглядными материалами и по возможности материалами для работы с населением. К созданию материалов для населения должны привлекаться сотрудники лечебно-профилактических учреждений.
Практичні навички з гігієнічної оцінки навколишнього середовища та методи його дослідження. Методи санітарного обстеження та санітарного опису.
1. Провідним методом гігієнічних досліджень є епідеміологічний. Одним із способів реалізації цього методу є:
A.Санітарно-статистичні дослідження
B.Санітарна експертиза
C.Санітарне обстеження
D.Санітарне спостереження
E.Лабораторний гігієнічний експеримент
2. Вид впливу несприятливих факторів на організм:
А. Сімбіотичний
В. Біотичний
C. Комбінаційний
Д. Сочетаний
Е. Абіотичний
3. Класифікація факторів ризику захворювань:
А. Кліматогеографічні, екологічні, промислові, психогенні, генетичні
В. Урбанізовані, соціальні, екологічні
C. Природні, штучні, змішані
Д. Суб’єктивні, об’ъективні і змішані
Е.Спосіб життя, генетичні, екологічні і медичні фактори
4. Метод виявлення впливу забруднення довкілля на здоров’я населення:
А.Кореляційний аналіз
В. Корректурні проби
C. Розрахунок етіологічних індексів
Д. Оціночна номограмма
Е. Метод інтегрування
5. Медичний прогноз стану здоров’я населення при збільшенні рівня атмосферних забруднень в 2-3 рази:
А. Змін здоров’я населення не відмічається
В. Зростання специфічної захворюваності
С. Зростання неспецифічної захворюваності
Д. Деякі функціональні зміни в стані здоров’я
Е. Виражені фізіологічні зрушення
6.Вид впливу несприятливих факторів на організм:
А. Симпатикотонічний
В. Комплексний
C. Ваготонічний
Д. Комбінований
Е. Етіологічний
7.У токсикологічну лабораторію надійшла синтетична речовина, яку планують використовувати в сільському господарстві в якості пестициду. Який із токсикометричних показників повинен визначатися при остаточному експериментальному обґрунтуванні ГДК речовини у повітрі робочої зони?
A.Поріг хронічної дії
B.Поріг гострої дії
C.Середньосмертельна доза
D.Середньосмертельна концентрація
E. Доза хронічної дії
8. Який з перерахованих факторів ризику відносять до групи „спосіб життя”?
А.Гіпокінезія
В. Забруднення грунту
C. Неефективні профілактичні заходи
Д. Групова належність крові
Е. Шкідливі умови праці
9. Метод многофакторного математичного аналізу, який використовується для оцінки впливу довкілля на здоров’я населення?
А. Метод оціночних шкал
В. Кореляційний метод
C. Метод інтегрування
Д. Регресійний аналіз
Е. Дисперсійний аналіз
10. Який з перерахованих факторів ризику відносять до генетичних?
А. Низька якість медичної допомоги
В. Забруднення води
C. Вживання наркотиків
Д.Групова належність крові
Е. Психогенні
11. Медичний прогноз стану здоров’я населення при збільшенні атмосферних забруднень в 4-7 раз:
А. Змін здоров’я населення не відмічається
В. Зростання загальної захворюваності
С. Зростання неспецифічної захворюваності
Д. Деякі функціональні зміни в стані здоров’я
Е. Виражені фізіологічні зрушення
12. Що дозволяє установити кореляційний аналіз при оцінці впливу довкілля на здоров’я населення?
А. Долю впливу окремого фактора від сумми
В. Силу впливу
С. Коефіцієнт регресії
Д. Варіабельність впливу
Е. Можливість впливу
13. Кореляційний аналіз дозволяє:
А. Вивести рівняння регресії і визначити прогнозуємий рівень здоров’я в залежності від інтенсивності діючих чинників
В. Установити вплив факторов середовища
С.Установити ступінь впливу факторів середовища
Д. Установити об’єктивність впливу факторів середовища
Е. Вивести рівняння кореляції, згідно якому прогнозується рівень здоров’я населення
14. Який з перерахованих факторів ризику відносять до екологічних?
А. Соціально-побутові умови
В. Забруднення повітря, води, грунту
C. Низька якість медичної допомоги
Д. Паління
Е. Нераціональне харчування
15. Напрям зв’язку при кореляційному аналізі може буть:
А. Прямим і зворотнім
В. Ірраціональним
C. Позитивним
Д. Прямим
Е. Вірогідним і невірогідним
16. Медичний прогноз стану здоров’я населення при збільшенні атмосферних забруднень в 8 - 10 раз:
А. Змін здоров’я населення не відмічається
В. Зростання загальної захворюваності
C. Зростання неспецифічної захворюваності
Д. Деякі функціональні зміни в стані здоров’я
Е. Виражені фізіологічні зрушення
17. При прямому кореляційному зв’язку:
А. Із збільшенням інтенсивності фактора рівень захворюваності населення збільшується
В. Із збільшенням інтенсивності фактора рівень здоров’я населення погіршується
C. Зі зниженням інтенсивності фактора рівень здоров’я населення стабілізується
Д. Зі зниженням інтенсивності фактора рівень здоров’я населення збільшується
Е. Зміни здоров’я населення відсутні
18. Внесок факторів ризику в формування рівня здоров’я населення:
А. 20-25%;18-22%; 45-59%; 17-20%
В. 49-53%; 17-20%; 18-22%; 8-10%
С. 10-15%; 55%; 25-30%; 10-15%
Д. 50%; 5%; 35%; 10%
Е. 5-10%; 40-45%; 3 - 5%; 52%
19. При зворотньому кореляційному зв’язку:
А. Із збільшенням інтенсивності фактора рівень захворюваності населення збільшується;
В. Із збільшенням інтенсивності фактора рівень здоров’я населення стабілізується;
C. Зі зниженням інтенсивності фактора рівень здоров’я населення знижується;
Д. Зі зниженням інтенсивності фактора рівень здоров’я населення збільшується;
Е. Зміни здоров’я населення відсутні.
20.Вкажіть термін-синонім поняття «Забруднене навколишнє середовище»:
А. Абіотичне
В. Техногенне
С. Ентропія
Д. Біотичне
Е. Екологічне
21.Соціально-гігієнічне значення забруднення навколишнього середовища:
А. Прискорення урбанізації
В. Небезпека глобальних наслідків для біосфери
С. Посилення міграції населення в міста
Д. Вплив на санітарні умови життя і здоров'я людей
Е. Індустріалізація будівництва в містах
22.Основна складова частина навколишнього середовища, що впливає на здоров'я людини:
А. Вода
В. Вуглекислий газ в атмосфері
С. Ксенобіотики
Д. Пестициди в грунті
Е. Вологість повітрі
23.Різновиди чинників навколишнього середовища за походженням:
А. Етіологічні, екологічні, біологічні
В. Чинники етіологічні і чинники ризику
С. Соціальні, біотичні і абіотичні
Д. Хімічні, фізичні, біологічні і соціальні
Е. Географічні і етнографічні
24.У чому полягає суть чинника ризику?
А. Визначає характер виникнення захворювання
В. Це причина патологічного процесу
С. Діє на організм людини, сприяючи захворюванню, як його причина
Д. Додаткова дія на організм, посилююча етіологічна і сприяюча розвитку захворювання
Е. Вплив на організм, що ослабляє дію етіологічного чинника
25. Забруднювач навколишнього середовища - будь-який природний або антропогенний агент, який:
А. Знаходиться в кількості, відповідній фоновій
В. Зустрічається в природному середовищі, знаходячись в кількості, що перевищує фонову
С. Екзогенний чинник, що зустрічається в неналежному місці, в неналежний час і в неналежній кількості
Д. Природний агент фізичної, хімічної або біологічної природи, що знаходиться в навколишньому середовищі
Е. Природний агент фізичної і хімічної природи, що перевищує по кількості безпечний рівень
26. Визначення поняття «здоров'я» (індивідуальне):
А. Високий рівень компенсаторно-пристосовних механізмів організму
В. Певний рівень захворюваності населення
С. Певний рівень патологічної ураженості населення
Д. Стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя за відсутності хвороб
Е. Відсутність у людини хвороб
27. Дайте визначення поняття «здоров'я» (населення):
А. Статистичне поняття, що характеризує комплексом соціально-економічних, демографічних і медичних показників певної групи людей
В. Рівень фізичного розвитку населення району спостереження
С.Уровень патологічної ураженості
Д. Відсутність хвороб серед населення в районі спостереження
Е.Рівень функціонування адаптаційних механізмів людини
28. Пряма дія забруднювача навколишнього середовища на організм це:
А. Один забруднювач безпосередньо впливає на організм одним шляхом (способом)
В. Один забруднювач впливає на організм через різні шляхи і способи, включаючи чинники ризику
С. Один забруднювач впливає на організм через різні шляхи надходження (вода, повітря, їжа)
Д. Декілька забруднювачів однієї природи з одного середовища впливають на організм
Е. Декілька забруднювачів різної природи впливають на організм
29.Опосередкована дія забруднювача на організм це:
А.Один забруднювач безпосередньо впливає на організм одним шляхом (способом)
В. Один забруднювач впливає на організм через різні шляхи і способи, включаючи чинники ризику
С. Один забруднювач впливає на організм через різні шляхи надходження (вода, повітря, їжа)
Д. Декілька забруднювачів однієї природи з одного середовища впливають на організм
Е. Декілька забруднювачів різної природи впливають на організм
30. Що називається зоною спостереження в епідеміологічних дослідженнях?
А. Досліджувана територія з певними клімато-географічними особливостями
В. Район спостереження, що характеризується необхідною чисельністю населення
С. Місцевість, що характеризується різними умовами проживання, промисловістю і чисельністю населення
Д. Район, де постійно реєструється підвищений рівень специфічної захворюваності
Е. Досліджувана територія з необхідною чисельністю населення, схожими умовами проживання, але з різною поширеністю і інтенсивністю етіологічних чинників, що вивчаються
31. У чому полягає суть вибору зон спостереження в епідеміологічних дослідженнях?
А. Вибір зон спостереження з однаковим рівнем смертності
В. Вибір зон спостереження з різним рівнем смертності
С. Вибір зон спостереження з однаковим рівнем захворюваності
Д. Вибір досліджуваної і контрольної зон спостереження, що відрізняються інтенсивністю досліджуваного етіологічного чинника в 2-4 рази
Е. Вибір такої досліджуваної зони спостереження, в якій інтенсивність етіологічного чинника вища, ніж в контрольній зоні
32. Методика гігієнічної оцінки атмосферного повітря за інтегральними показниками полягає в розрахунку:
А. Коефіцієнта забруднення
В. Інтенсивності сумарного атмосферного забруднення в балах
С. Інтенсивності сумарного атмосферного забруднення в мг/м3
Д.Інтенсивності забруднення по лімітуючому інгредієнту
Е. Інтенсивності забруднення по найбільш токсичній речовині
33. Інтегральний показник ступеня забруднення атмосферного повітря це:
А.Середньодобова концентрація забруднювача
В. Гранично-допустима концентрація забруднювача
С. Максимально-разова концентрація забруднювача
Д. Сумарне атмосферне забруднення в балах
Е. Ступінь небезпеки забруднюючих речовин
34. Методика визначення інтегрального показника забруднення атмосферного повітря в балах:
А. Визначення серед забруднювачів найбільш токсичного
В. Визначення забруднюючої речовини, присутньої в найбільшій концентрації
С. Розрахунок загальної суми кратності перевищення ГДК речовини на його ваговий коефіцієнт залежно від класу небезпеки і на пріоритетний індекс середовища;
Д. Встановлення ступеня забруднення повітря по лімітуючій речовині з урахуванням кількості викидів в атмосферу
Е. Розрахунок суми середньорічних концентрацій на підставі середньодобових для всіх забруднюючих речовин
35. Методика комплексної гігієнічної оцінки забруднення навколишнього середовища полягає в:
А.Підсумовуванні долі забруднення всіх чинників в загальному рівні забруднення
В. Підсумовуванні долі забруднення всіх чинників в атмосферному повітрі
С.Виявлення пріоритетних забруднювачів в навколишньому середовищі
Д.Визначення лімітуючих речовин-забруднювачів в навколишньому середовищі
Е. Нівеляції суми забруднення всіх чинників в загальному рівні антропогенного забруднення навколишнього середовища
36. Основна умова доцільності епідеміологічних досліджень здоров'я населення у зв'язку із забрудненням навколишнього середовища методом епідеміологічного аналізу - вибір:
А. Зон спостереження з однаковим рівнем забруднення навколишнього середовища
В.Вибір 2-х зон спостереження з однорідними клімато-погодними умовами
С. Вибір 4-х зон спостереження з однаковою чисельністю населення
Д. Контрольної і дослідної зон спостереження з різницею інтенсивності забруднення навколишнього середовища не менше, чим в 2-4 рази
Е. Контрольної і дослідної зон спостереження з однаковою чисельністю проживаючого населення
37. Метод виявлення впливу забруднення навколишнього середовища на здоров'ї людини:
А.Метод середніх величин
В. Метод коректурних проб
С.Методом багатофакторного математичного аналізу
Д.По таблицях стандартів
Е. Метод імовірнісної статистики
38. Суть методики виявлення забруднення навколишнього середовища на здоров'ї населення по оцінних шкалах:
А. Залежність вірогідної зміни здоров'я населення від кратності перевищення ГДК забруднюючих речовин
В. Розрахунок коефіцієнтів кореляції
С. Виконання регресійного аналізу
Д. Побудова кореляційних грат
Е. Залежність кратності перевищення ГДК забруднюючих речовин від вірогідної зміни стану здоров'я населення
39. Вкажіть терміни-синоніми поняття «Забруднене навколишнє середовище»:
А.Топічне
В. Єйтропічне
C. Денатуроване
Д. Антропобіотичне
Е. Мезотропічне
40. Види поточного санітарного нагляду:
А. Поглиблений
В. Початковий
С. Кінцевий
Д. Епізодичний
Є. Функціональний
41.Види поточного санітарного нагляду:
А. Плановий
В. Початковий
С. Інструментальний
Д. Епізодичний
Є. Лабораторний
42.Види поточного санітарного нагляду:
А. Спорадичний (рейдовий)
В. Промисловий
С.Експресний
Д. Епізодичний
Є. Особовий
43. Які методи використовують при проведенні санітарного обстеження об’єкта:
А. Експресні інструментальні
В. Кореляції
С.Метод середніх величин
Д.Метод коректурних проб
Е. Динамометрії
44. Які методи використовують при проведенні санітарного обстеження об’єкта:
А. Розрахункових методів якісної та кількісної оцінки факторів об’єкта
В. Кореляції
С. Метод середніх величин
Д. Метод коректурних проб
Е. Динамометрії
45. Кінцевою метою поглибленого санітарного обстеження об’єкта є:
А. Складання санітарного опису об’єкта
В. Складання технічної документації об’єкта
С. Складання акту санітарних порушень
Д. Складання карт-схем об’єкта
Е. Складання акта санітарного обстеження
46. Кінцевою метою поточного періодичного планового обстеження об’єкта є:
А. Складання санітарного опису об’єкта
В. Складання технічної документації об’єкта
С. Складання акту санітарних порушень
Д. Складання карт-схем об’єкта
Е. Складання акта санітарного обстеження
47. Кінцевою метою поточного періодичного рейдового обстеження об’єкта є:
А. Складання санітарного опису об’єкта
В.Складання технічної документації об’єкта
С. Складання акту санітарних порушень
Д. Складання карт-схем об’єкта
Е. Складання акта санітарного обстеження
48. Кінцевою метою поточного періодичного позапланового екстреного обстеження об’єкта є:
А. Складання санітарного опису об’єкта
В. Складання технічної документації об’єкта
С.Складання акту санітарних порушень
Д.Складання карт-схем об’єкта
Е. Складання акта санітарного обстеження
49. У яких випадках проводиться поточне поглиблене санітарне обстеження об’єкта:
А. При прийманні в експлуатацію після будівництва
В. На підставі скарг населення
С. При складанні проекту будівництва об’єкта
Д. При відводі землі під будівництво об’єкта
Е. Під час нагляду за будівництвом об’єкта
50. У яких випадках проводиться поточне поглиблене санітарне обстеження об’єкта:
А. При екстрених санітарних обстеженнях та аварійних ситуаціях
В.На підставі скарг населення
С.При складанні проекту будівництва об’єкта
Д. При відводі землі під будівництво об’єкта
Е. Під час нагляду за будівництвом об’єкта
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 744 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
|
