Хід роботи
1. Ознайомитись з мікробними алергенами і способами їх виготовлення
2. Вивчити методи алергодіагностики.
Завдання 1
а) Вивчити інформацію, на етикетці: виготівник, назву алергена, дату, виготовлення,, термін зберігання, № держконтролю.
б) Вивчити інструкцію до препарату, звернувши увагу на форму затвердження, на спосіб вживання, на наявність ознак, які вказують на непридатність препарату до використання.
Завдання 2
Алергодіагностика - це комплекс досліджень, спрямованих на підтвердження стану алергії і виявлення причин її розвитку.
До методів алергодіагностики відносяться:
- алергологічний анамнез;
- алергологічні проби (шкірні, провокаційні, елімінаційні);
- алергодіагностику in vitro.
Алергологічний анамнез передбачає виявлення скарг, характерних для; алергічних хвороб, встановлення алергічних захворювань в минулому в пацієнта або в його родичів, виявлення реакції на введення медикаментів, вплив клімату, погоди, фізіологічного стану організму та ін. Дає можливість виявлення наявності алергічного захворювання у пацієнта і окреслити коло алергенів, що його викликають.
Алергічні проби in vitro.
Шкірні алергічні проби передбачають внутрішньошкірне чи нашкірне введення алергенів.
Для постановки внутрішньошкірних проб необхідна доза алергену вводиться в об'ємі від 0,05 до 0,1 мл.
Обов'язково вводиться контрольна рідина (розчинник для алергену).
Реакція негайного типу проявляється через 10 - 15 хвилин після введення з утворенням запального елементу типу кропивниці і зникає через 3 - 4 години.
Алергічна реакція, що перебігає з утворенням імунних комплексів проявляється через 3 - 4 години і зникає через 24 години. Такі реакції характерні для багатьох бактеріальних та грибкових алергенів.
Реакції повільного типу проявляються почервонінням та інфільтрацією шкіри через 24 -48 годин після введення алергенів.
При нашкірному (аплікаційному) способі постановки проби алерген наносять на непошкоджену або злегка скарифіковану шкіру.
Провокаційні проби використовуються в тих випадках, коли результати алергологічного анамнезу не співпадають з результатами діагностичних шкірних проб. Вони основаніна штучному викликанні симптомів алергічного захворювання. При цьому вводиться мінімальна доза алергену різними методами назально, орально в кон'юнктиву.
Елімінаційні проби передбачають виключення передбачуваних алергенів з навколишнього оточення, одежі, їжі пацієнта, усунення професійних чинників. Їх ставлять для діагностики харчових алергій.
Алергодіагностика in vitro передбачає виявлення специфічних антитіл, що належать до І£ Е, або виявлення сенсибілізованих клітин.
Точним і достовірним методом визначення І£ є радіоімунний метод, який ділиться на конкурентний і неконкурентний.
Дата добавления: 2015-02-02 | Просмотры: 1750 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|