АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Неонатальна енцефалопатія

4.1. Неонатальна енцефалопатія– поліетіологічний синдром, який в новонароджених з терміном гестації ≥ 32-34 тиж характеризується явними клінічними симптомами дисфункції ЦНС– значним порушенням свідомості, рефлекторної діяльності, м’язового тонусу, а також виникненням судом, апное і проблем з вигодовуванням(табл. 4)

Лікування гіпоксії і асфіксії новонародженого поділяється на первинну допомогу

новонародженому, лікування гострого і відновних періодів.

*Первинна допомога новонародженим проводиться по системі АВС-реанімації, розробленої американськими вченими і грунтується на таких принципах:
1.Відновлення прохідності дихальних шляхів (А – Airway).
2.Забезпечення вентиляції легень – штучної чи допоміжної (B – Breath).
3.Відновлення і підтримка серцевої діяльності (C – Cordial).
4. Корекція метаболічних порушень на завершення заходів АВС-реанімації.
Особливістю даної системи є додержання принципу “терапія крок за кроком”, де кожний наступний крок проводиться лише в разі того, як оцінена ефективність попереднього. Ретельна послідовність кроків і обернений зв’язок між ними створюють алгоритм поведінки лікаря при асфіксії. Зміст цього комплексу залежить від гостроти виникнення гіпоксії, гестаційного віку дитини, протікання анте- та інтранатального періоду, а також ефективності попереднього лікування, в тому числі і анте-, і інтранатального. Основними показниками, які регулюють вибір наступного кроку в реанімації є наявність та характер дихання, загроза меконіальної аспірації, колір шкіри, розлади мікроциркуляції, гіповолемія, ЧСС. Наявність однієї чи декількох патологічних ознак визначає різну тактику реанімації. Якщо у дитини протягом 15-20 хвилин немає відповіді на реанімацію, вона не дихає, і в неї зберігається стійка брадикардія, то є висока вірогідність тяжких уражень мозку, в зв’язку з чим необхідно вирішувати питання про припинення реанімації. Якщо через 15 хвилин після народження оцінка по Апгар складає 0-2 бали, то летальність складає 50 %, однак у 90 % тих, що вижили, можливий нормальний неврологічний розвиток.

Дата добавления: 2015-02-02 | Просмотры: 1819 | Нарушение авторских прав