ПОЛОГОВІ ТРАВМИ
Пологова травма – це порушення цілісності та розлад функції тканин і органів новонародженого, що виникають під час пологів. В середньому, біля 2 % дітей отримують під час пологів ті чи інші ушкодження, хоча справжня їх частота не встановлена, оскільки в різних регіонах вона залежить від соціальноекономічних, медичних, біологічних, економічних факторів. Перинатальна гіпоксія і асфіксія часто супроводжують пологові травми, але можуть бути однією з патогенетичних ланок їх виникнення. Етіологія. Поняття пологова травма більш широке, ніж поняття акушерська травма. Акушерська допомога в пологах – лише одна з причин пологових травм. Травматичність акушерської допомоги (повороти, накладання акушерських щипців, вакуумекстракція та ін.) визначається не тільки навиками акушера, але й тим, який і як плід вступає в пологи. Тривала внутрішньоутробна гіпоксія, тяжка інтранатальна асфіксія збільшують вірогідність пологового травматизму навіть при фізіологічних пологах. Сприяючими факторами до виникнення пологових травм є:
1. Сідничне та інші аномальні положення плода.
2. Макросомія (крупний плід), переношеність.
3. Затяжні чи стрімкі пологи.
4. Великі розміри голівки плода.
5. Недоношеність, інфантилізм плода.
6. Олігогідроамніон (маловіддя).
7. Аномалії розвитку плода.
8. Збільшення ригідності пологових шляхів (немолоді першородячі, надлишок вітаміну D під час вагітності).
9. Акушерська допомога.
Прикладом чисто акушерських травм є переломи кісток. Всі інші травми обумовлені, як правило, іншими чинниками.
Класифікація. Пологові травми можуть бути різними, як по тяжкості, так і по місцю ушкодження. Умовно їх розділяють по локалізації:
1. Пологові травми шкіри, м’яких тканин.
2. Пологові травми м’язів.
3. Пологові травми кісток.
4. Пологові травми периферичної нервової системи.
5. Пологові травми головного і спинного мозку.
Клініка, діагностика і лікування пологових травм. 1. Травми шкіри і м’яких тканин.
Петехії, екхімози, садна на різних ділянках шкіри – найбільш частий прояв родового травматизму. Вони можуть бути на передлежачій частині плода в пологах, на місці накладання щипців, вакуумекстрактора, на місці здавлення рукою акушера при внутрішньоутробній допомозі. Невеликі садна і порізи вимагають лише місцевого антисептичного лікування. Петехії та екхімози розсмоктуються самостійно через декілька днів, проте ці діти кладуться на цей період в палату інтенсивного спостереження і не прикладаються до грудей. Це робиться в тому разі, коли петехії та екхімози розміщені на голівці, і тому не виключена можливість наявності подібних крововиливів і в м’яку мозкову оболонку. Клініка ураження ЦНС не завжди яскрава в перший чи другий день після народження. До появи перших симптомів часто буває так званий “світлий проміжок”, під час якого годування грудьми (підвищуючи внутрішньочерепний тиск) може викликати нові крововиливи. Профілактично дітям призначають вікасол, епсилон амінокапронову кислоту, кальцій.
Родова пухлина одними авторами вважається транзиторним станом, іншими – проявами легкого родового травматизму. Це припухлість м’яких тканин в передлежачій частині. На місці вакуумекстрактора на фоні родової пухлини можливі петехії, екхімози. Самостійно розсмоктується через 1-3 дні. Лікування не потребує. Діти з локалізацією родової пухлини на голові знаходяться 3-4 дні під спостереженням. Крововилив під апоневроз – тістуватої консистенції припухлість, набряк тім’яної і потиличної частини голови. На. відміну від кефалогематоми не обмежений однією кісткою, а на відміну від родової пухлини може збільшуватись після народження. Часто інфікується, може стати причиною постгеморагічної анемії в перші дні життя, в подальшому – гіпербілірубінемії через підвищене позасудинне утворення білірубіну. Крововилив розсмоктується через 2-3 тижні.
Кефалогематома (кров’яний опух голови) утворюється при відшаруванні окістя тім’яної і потиличної кістки підокістною гематомою при грубому зміщенні між кісткою та шкірою. Певну роль відіграє нестача вітаміну К та ламкість судин новонародженого. Спостерігається у 0,2-0,3 % новонароджених. Опух спочатку має пружну консистенцію, часто на місці родової пухлини, тому діагностика в перші 2 дні затруднена. При відсутності родової пухлини, або при її вщуханні, добре видно, що кефалогематома ніколи не переходить на сусідню кістку, не пульсує, неболюча. При пальпації відчутно флюктуацію і немовби валик по периферії. Шкіра над кефалогематомою не змінена. В перші дні життя кефалогематома збільшується. Пізніше виникає тривала жовтяниця внаслідок утворення позасудинного білірубіну. На 2-3-му тижнях життя маленькі гематоми зменшуються і повністю розсмоктуються через 6-8 тижнів. Великі кефалогематоми нерідко кальцифікуються, під час їх розсмоктування різко витоншується підлеглий кістковий шар або утворюються кісткові кистоподібні нарости (рис. 4).
Дата добавления: 2015-02-02 | Просмотры: 2141 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
|