Прогнозування еколого-меліоративного стану земель у процесі зрошення
Основними показниками ЕМС зрошуваних земель є водний і сольовий режими ґрунтів, їхня родючість, рівневий і гідрохімічний режим ґрунтових вод, об’єми подачі і скидів води, мінералізація і хімічний склад поливних і дренажно-скидних вод, технічний стан зрошувальної і дренажно-скидної мережі, використання зрошуваних земель.
У процесі зрошування відбуваються зміни водно-фізичних і фізико-хімічних властивостей і характеристик ґрунтів. Найбільш небезпечними є підняття рівня ґрунтових вод і подальше засолення ґрунтів. Засолення ґрунтів почне відбуватись, коли глибина залягання рівня ґрунтових вод досягне критичної величини.
Критична глибина залягання рівня ґрунтових вод, при якій ще не буде спостерігатись засолення ґрунтів, визначається за формулою
Нкр=h1+h2+(0,1...0,2), м,
де h1 - потужність кореневмісного шару ґрунту, м; h2 - висота капілярного підняття ГВ, м.
Річну величину підняття рівня ґрунтових вод Dh можна визначити за формулою
, м,
де DW –поповнення запасів ґрунтових вод, м3/га за рік; d – коефіцієнт водовіддачі ґрунту.
Поповнення запасів ґрунтових вод DW визначається за формулою
, м3/га,
де a1Р - частина опадів, що просочується в ґрунт і поповнює запаси ґрунтових вод, м3/га за рік; a2Мнт - втрати зрошувальної води з полів на фільтрацію, м3/га за рік; a3Мбр - втрати води на фільтрацію зі зрошувальної мережі, що йдуть на поповнення ґрунтових вод, м3/га за рік.
Період часу t, за який рівень ґрунтових вод підніметься до критичного Нкр і почнеться засолення ґрунтів, визначається за формулою
, років,
де Н0 - вихідна глибина залягання рівня ґрунтових вод в м.
Для запобігання підняття ґрунтових вод і засолення ґрунтів необхідно передбачати дренаж території.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 466 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 |
|