АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Актуальність теми. 1.1 Аналіз вихідних даних для виконання дипломного проектування

Зміст

Вступ

Розділ І:

1.1 Аналіз вихідних даних для виконання дипломного проектування

1.2 Методологічні основи проведення дослідження

1.3 Визначення понять

1.4 Аналіз закордонного та вітчизняного досвіду

Розділ ІІ:

2.1 Аналіз нормативної бази

Розділ ІІІ

3.1 Історична довідка

3.2 Проблематика території

3.3 Опис проектного рішення

Висновок

Розділ ІV Охорона праці

Розділ V: Економіка архітектурного проектування

Розділ VI: Конструкції

Вступ

Актуальність теми

Основною ідеєю проекту став пошук можливостей для покращення функціонування навчальних та рекреаційних зон на території кампусу НУ «Львівська політехніка».

Проектований центр покликаний вирішити важливу проблему нестачі навчальних аудиторій та просторів, де студенти могли би навчатися, спілкуватися та відпочивати.

Тут студенти мають можливість легко отримувати доступ до потрібної інформації і активно діляться своїми знаннями та досвідом. Міжвузівський центр служить місцем роботи, комунікації та випробування, де студенти та викладачі можуть розробляти, тестувати та ділитися ідеями.

У європейській теорії держави прийнято вважати, що університет передує державі. Він створює, з одного боку, картину світу, яка потім проектується в державу, з іншого - спільноту освічених людей, які знають один одного особисто і мислять схожим чином. У реальній історії багато держав утворилися раніше своїх університетів, оскільки могли скористатися роботою інших. Але от як тільки держава утворювалася і починала ставити перед собою якісь цілі, як тільки виникала необхідність передати державу наступному поколінню - вона тут же будувала у себе університет.

Прослухати

Вища освіта завжди відігравала важливу роль в науково-технічному та духовному прогресі суспільства, формуванні інтелектуального потенціалу країни. В умовах сучасного суспільства якість освіти стає головним аргументом людського розвитку, який задовольняє, по-перше, прагнення людини до самовдосконалення і саморозвитку і, по-друге, потреби суспільства в освічених і висококультурних громадянах. В умовах європейської інтеграції Україна зобов'язана дотримуватись загальних стандартів якості для навчального середовища вузів і постійно їх підвищувати.

Якість – одна з найважливіших філософських категорій. Люди все більше усвідомлюють необхідність соціальної гармонії, сталого розвитку в середовищі існування і доцільного використання природних ресурсів.

В нових соціально-економічних умовах в Україні значно зріс пріоритет вищої освіти. За останні п'ять років контингент студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ) збільшився майже на 20%. Значно розширилася мережа ВНЗ, переважно за рахунок створення недержавних інститутів та університетів, а також у зв'язку з приєднанням до системи вищої освіти середніх спеціальних навчальних закладів (коледжів, технікумів, училищ).

Процес виникнення нових закладів вищої освіти триває, що обумовлює виділення відповідних територій для формування навчальних зон. Це ставить ряд складних містобудівних проблем, особливо враховуючи ті обставини, що більшість діючих університетів, академій, інститутів також потребує значного територіального розширення. Розрахунки показують, що для сучасної організації навчального процесу в ВНЗ площу їх навчальних зон необхідно збільшити майже вдвічі. Суттєве значення для вирішення проблеми зміцнення навчально-матеріальної бази має також необхідність вдосконалення функціональної структури та архітектурно-планувальних рішень навчальних закладів в зв’язку з впровадженням нових форм і методів навчання.

Крім цього існує ще багато проблемних тем щодо вищих навчальних закладів. З багатьма проблемами ми зіштовхуємося щоденно, бо це такі практичні аспекти університетського життя як правильне сортування сміття, придбання екологічно чистих матеріалів; місце для відпочинку студентів, хороша бібліотека, естетичні аспекти.

Вирішення зазначених проблем значною мірою ускладнено економічними умовами перехідного періоду, відсутністю вільних територій для розширення навчальних зон, особливо у великих містах з історичною сформованою забудовою, де розташована більшість інститутів та університетів. Тому виникає актуальне завдання пошуку нових, більш ефективних функціонально-просторових рішень та прийомів подальшого розвитку вищих навчальних закладів, зокрема шляхом вдосконалення внутрішньої планувальної структури навчальних будівель і території, поєднання вищих навчальних закладів з мережею закладів іншого рівня освіти, виявлення можливості кооперованого використання окремих складових навчального процесу, визначення ефективних взаємозв’язків закладів освіти з іншими об’єктами міста, як системи вищого рівня. Потребують також подальшого дослідження методи оцінки і прийняття рішень у процесі архітектурного проектування вищих навчальних закладів. Це співпадає зі стратегічним завданням реформування освіти, містобудівною політикою держави та необхідністю удосконалення методології архітектурних досліджень.

Проблема вдосконалення архітектурних рішень і покращення якості навчальних закладів знайшла часткове відображення в наукових працях дослідників: В.І.Єжова, Л.М.Ковальського, О.С.Слєпцова, І.Г.Воробйова, О.М.Дячок, О.О.Начевої, В.П.Поліщука, В.Т.Шпаківської та інших. Але в цих роботах розглядались, головним чином, об’ємно-планувальні рішення загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів. Питанням проектування будівель інститутів та університетів були присвячені дисертаційні праці Л.А.Добровольського та П.А.Солобая. Перше спрямоване на виявлення принципів вирішення інтер'єрів ВНЗ з технічними засобами навчання, а друге – на удосконалення структурно-композиційних якостей навчальних будівель. Питання взаємопов’язаного об’ємного і територіального розвитку та проблема якості та оптимізації закладів вищої освіти не розглядались.

Суттєву роль при формуванні мережі вищих навчальних закладів освіти має взаємозв'язок розміщення ВНЗ з місцями масового відпочинку та парковими зонами. Найбільш ефективне в даному відношенні розміщення – це на околиці міста, де є можливість включити озеленені ділянки в міський ландшафт, передбачати територію для подальшого розвитку навчального закладу, а також створювати комфортні екологічні умови для його функціонування.

Незалежно від профілю та місця розташування всі заклади вищої освіти повинні мати ефективні зв’язки з загальноміською соціально-культурною інфраструктурою, громадськими центрами, рекреаційними зонами, житловою забудовою.

Вищий навчальний заклад – цілісний функціональний об’єкт. Як і будь-який архітектурний комплекс, він включає два типи просторів: перші можливо нормувати в залежності від процесу та матеріальних можливостей (функціональні зони та інші структурні підрозділи), а другі – не піддаються нормуванню, тому що їх розміри залежать перш за все від планувального рішення.

Таким чином, загальна територія ВНЗ поділяється на два види:

· нормовані

· транзитні (комунікаційні),

отже для визначення оптимального функціонально-планувального рішення вищих навчальних закладів пропонується використовувати дві цільові функції, обумовлені відповідно принципами тяжіння, доступності та інтеграції вищих навчальних закладів з об’єктами міста (зовнішніми факторами) та принципом компактності (внутрішніми факторами).

На дiлянках навчальних закладів є передбачені такі функцiональнi зони:

· навчальну

· навчально-виробничу

· навчально-дослiдну

· фiзкультурно-спортивну

· зону вiдпочинку

· господарську

· житлову (при наявностi гуртожиткiв),

але на сучасному етапі розвитку освіти і навчання в цілому, цих факторів є недостатньо. Потрібно врахувати додаткові зони, що дозволять покращити стандарти якості навчального середовища. Це виставкові галереї, музеї, каплиця, нова сучасна бібліотека, підземний паркінг,заклади харчування, студентський центр та павільйони. Також потібно звернути увагу на принципи оптимізації функціонально-планувального і територіального розвитку вищих навчальних закладів в структурі міста, серед яких найбільш вагомі:

· принцип компактності

· принцип тяжіння вищих навчальних закладів до галузевих науково-дослідних організацій і промислових підприємств

· принцип доступності до загальноміських громадських центрів та інших елементів міста

· принцип функціонально-просторової інтергації навчальних закладів з оточуючою забудовою

· принцип екологічності

· принцип естетики.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – розробка і обгрунтування системних принципів і методів, спрямованих на підвищення ефективності функціонально-планувальних та ландшафтних рішень території кампуса НУ ЛП.

Завдання дослідження:

· узагальнити і визначити сучасний стан теорії вищих навчальних закладів, методів оптимізації їх об’ємної і територіальної складових;

· виявити основні педагогічні, соціально-економічні та містобудівні фактори, що впливають на функціонально-просторові рішення ВНЗ;

· сформулювати принципові положення щодо зонування планувальної структури територій вищих навчальних закладів;

· визначити і науково обгрунтувати сучасні методологічні засади та пропозиції щодо оптимізації функціонально-планувальної структури кампусів вищої освіти та їх ландшафтного вирішення.

Об'єкт дослідження:

функціонально-планувальні та ландшафтні рішення вищих навчальних закладів різних куточків світу.

Предмет дослідження:

принципи і методичні засади оптимізації функціонально-планувальних рішень ВНЗ в умовах існуючої забудови міст.

Методика дослідження грунтується на системному підході до тлумачення об’єкта і предмета дослідження.

Очікувані результати дослідження:

полягають у впровадженні сучасних тенденцій в функціонально-планувальну структуру та в озеленення навчальних зон кампусів ВНЗ, та в оптимізації навчального середовища.

Наукова новизна:

· вперше з позицій системного підходу розглянуті проблеми функціонально-планувального розвитку та ландшафтного вирішення ВНЗ;

· поглиблено методичну складову системного підходу стосовно ландшафтного вирішення об’єктів вищої освіти;

· науково обґрунтовані принципи оптимізації територіального розвитку вищих навчальних закладів в умовах існуючої забудови міст;

Практична цінність:

зібрані матеріали можуть бути використані у практичній проектній діяльності, для корегування нормативної бази щодо благоустрою вищих навчальних закладів.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 763 | Нарушение авторских прав