Порядок побудов

Накресліть, за допомогою геометричних побудов, горизонтальний відрізок р1-р0 довжиною, наприклад, 50мм (рис. 3-2), точку р1 зафіксуйте у початку координат.

Через точку р1 провести вертикальну осьову лінію (від точки р1 вниз приблизно на 95 мм, потім «кликніть» по осьовій, тобто потрібно виділити її, і за верхній кінець продовжити вверх на 5...7 мм). Вертикальну лінію слід проводити при нажатій клавіші Shift (рис. 3-2).

Рис. 3-2.

Інші точки побудувати за прикладом (рис. 3-2), використовуючи допоміжні прямі, функцію паралельності та задаючи відстань між прямими. Необхідні відстані від осьової лінії (по горизонталі) та відстані між точками р1…р3, р1…р5, р1…р7 (по вертикалі)показані на рис. 3-2. Для точнішої розстановки точок виберіть Поточний стан курсору (тобто крок курсору) 0,10 або підставте значення 0,001 (рис. 3-3 – показано стрілкою).

Рис. 3-3.

1.2 Для побудови паралельних прямих використовуємо команду Допоміжна пряма, притримуємо ліву клавішу нажатою та вибираємо у допоміжній панелі Паралельна пряма (рис. 3-4). Для побудови точки р3 обираємо відстань 30 мм від вертикальної осьової прямої, що проходить через точку р1, кількість прямих обираємо Дві прямі (рис. 3-5).

Рис. 3-4.

Рис. 3-5.

При цьому обрана вертикальна пряма (осьова) змінює колір на червоний. З обох боків цієї прямої з’являються прямі, що знаходяться від обраної на заданій відстані 30 мм (рис. 3-6).

Рис. 3-6.

У нашому випадку потрібні обидві прямі, тому зафіксуйте праву пряму: натиснувши лівою клавішею миші на виділену пряму (рис. 3-7); потім аналогічно - праву пряму. Щоб зафіксувати прямі також можливо натискати кнопку Створити об’єкт якою фіксуються всі об’єкти у графічному редакторі у подальшому. Для закінчення операції натиснути червону кнопку STOP на панелі властивостей.

.

Рис. 3-7.

Таким самим чином створіть горизонтальні прямі на відстані 30 мм, 70 мм та 90 мм від побудованої р1-р0 (кількість прямих обираємо не Дві прямі, а Одна пряма).

Інші точки будуються за прикладом (рис. 3-2).

Побудувати кола радіусом 15 мм з центрами у точках р2 та р3, обравши побудову кола З осями; стиль прямої - Основна (рис. 3-8).

Рис. 3-8.

1.3 Для побудови дотичних з точки р1 до кожного кола оберіть функцію Дотичний відрізок через зовнішню точку (рис. 3-9), натисніть лівою клавішею миші на коло (воно виділиться червоним), з’єднайте коло з точкою р1 та оберіть потрібну пряму (з двох) курсором і зафіксуйте побудовану пряму (команди Створити об’єкт та STOP на панелі властивостей).

Стиль прямої – Основна.

Рис. 3-9.

Рис. 3-10.

Таким самим чином побудувати дотичні від кожного кола до точок р4 та р5.

Точки р6 та р7 з'єднайте прямою.

З'єднайте точки р6 та р7 з серединами відрізків, що проведені із точок р1, р4, р5 дотично до кіл. Стиль ліній, що з’єднують точки р6 та р7 з серединами дотичних, оберіть – Допоміжна (рис. 3-11).

1.4 Для визначення серединидотичних використайте прив’язки.

Рис. 3-11.

Натисніть на кнопку Установка глобальних прив'язок (рис. 3-12).

Рис. 3-12.

Для виконання завдання нам буде досить двох прив'язок - Найближча точка та Середина. Відключіть інші прив'язки (рис. 3-13).

Рис. 3-13.

Активізуйте команду Введення відрізка інструментальної панелі Геометричні побудови. За допомогою глобальних прив’язок знайдіть середину кожного відрізку, дотичного до відповідного кола, до якої проведіть прямі до середини відрізка р1 - р5.

Оберіть стиль прямої – Допоміжна, для чого на панелі Геометрія натисніть кнопку Відрізок – активується панель властивостей; натисніть трикутничок вибору Стиль та оберіть Допоміжна (рис. 3-14).

Рис. 3-14.

1.5 Побудуйте допоміжні відрізки, що з’єднають точки р6 та р7 з серединами відрізків, дотичних до кіл (рис. 3-11).

1.6 Побудуйте п’ятикутники на перетині цих допоміжних відрізків (рис. 3-15).

Рис. 3-15.

Для цього активізуйте команду Прямокутник інструментальної панелі Геометричні побудови, держіть нажатою ліву клавішу миші доки не розкриється допоміжна панель. Оберіть функцію Багатокутник (рис. 3-16).

Рис. 3-16.

Дані для побудови п’ятикутників підставляйте у відповідні місця Панелі властивостей: кількість вершин багатокутника – 5, спосіб побудови – По описаному колу, діаметр – 20 мм, з осями, кут нахилу виберіть величиною 90° (для двох нижніх) та 270° - для верхнього п’ятикутника, стиль прямої – основна (рис. 3-15).

Для точної «установки» п’ятикутників на перетин ліній, проведених через середини відрізків, переключіть Глобальні прив’язки на Найближчу точку та Перетин (рис. 3-17).

Рис. 3-17.

1.7 Побудуйте дуги по двом точкам (р4-р6 та р5-р7) і по трьом точкам (точка р1 та середини дотичних до кіл відрізків, проведених із точки р1 – р9, р10). Зверніть увагу на послідовність вибору точок при проведенні дуг. Утворюється наступне креслення (рис. 3-18).

Рис. 3-18.

1.8 Видаліть відрізкир1 - р9 та р1 - р10. Для цього виберіть Редагування на компактній панелі та активуйте команду Усікти криву . При наведенні курсору відповідний на відрізок він виділяється червоним; натисніть ліву клавішу миші – відрізок видаляється.

Видаліть допоміжні лінії, що були використані для побудов точок р1…р8, визначення центрів багатокутників та точки. Для цього виберіть послідовно команди: Редактор ® Видалити ® Допоміжні криві і точки та натисніть ліву клавішу миші на останній команді.

2. Визначити радіуси побудованих дуг та проставити необхідні розміри.

На компактній панелі активуйте панель інструментів Розміри . У цій панелі послідовно використовуйте Радіальний розмір , Діаметральний розмір (рис. 3-19) та Лінійний розмір (рис. 3-20).

Рис. 3-19. Рис. 3-20.

Використовуйте команди Завдання розмірного надпису (активується подвійним «кликом» лівої клавіші миші на цифрі розміру – рис. 3-21) та розширення команд Лінійний розмір і діаметральний розмір (активується подвійним «кликом» на стрілку розміру (рис. 3-22, рис. 3-23).

Рис. 3-21.

Рис. 3.22.

Рис. 3-23.

Точки на кресленні позначайте великими літерами латинської абетки, тому при оформленні лабораторної роботи використовуйте Р1, Р2, Р3 … тощо замість р1, р2 … на рис. 3-2…3-23.

3. Локальні прив’язки.

Локальні прив'язки дозволяють виконувати ті ж самі процедури прив'язки курсору до характерних точок існуючих геометричних об'єктів на кресленні, що і глобальні прив'язки. Однак вони володіють двома важливими особливостями:

Локальна прив'язка є більш пріоритетною, ніж глобальна. При виклику якої-небудь команди локальної прив'язки вона придушує встановлені глобальні прив'язки на час своєї дії (до введення точки або відмови). Кожна з них виконується тільки для одного (поточного) запиту точки. Після введення поточної точки активізована локальна прив'язка відключається. Якщо необхідно виконати ще одну локальну прив'язку для чергової точки, то прийдеться викликати меню локальних прив'язок знову.

Усі локальні прив'язки зібрані в меню локальних прив'язок. Для виклику меню на екран під час виконання якої-небудь команди (наприклад, Відрізок, Еліпс тощо) клацніть правою клавішею миші в будь-якій точці робочого поля. У динамічному меню, що з’явиться, поставте курсор на каскадне меню Прив'язки, «кликати» лівою клавішею миші при цьому не потрібно. Після цього вміст меню автоматично розкриється, і Ви побачите повний список локальних прив'язок. Активізація потрібної прив'язки здійснюється простим «кликом» миші на відповідній команді. Після цього меню Прив'язки закриється (рис. 3-24).

Рис. 3-24.

Зразок виконання лабораторної роботи приведений на рис. 3-25.

Рис. 3-25.

Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 570 | Нарушение авторских прав