 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Лікування. Терапія бронхіальної астми складається з лікування загострення і заходів в період ремісії. Лікування загострення проводиться залежно від його важкості,підТерапія бронхіальної астми складається з лікування загострення і заходів в період ремісії. Лікування загострення проводиться залежно від його важкості,під контролем показників важкості стану, моніторингу ПОШВ (у дітейстарше 5 років), частоти дихання і серцевих скорочень. Терапіягострого періоду незалежно від ступеню важкості починається зповторних інгаляцій бета -агоністів швидкої дії за допомогою 2дозованого аерозольного інгалятора (бажано через спейсер).4.1. Ведення хворих дітей із загостренням бронхіальної астми. Пацієнти з високим ризиком смерті від бронхіальної астми обов'язково повинні бути оглянуті лікарем після первинного лікування. Може знадобитися додаткова терапія. Початкова оцінка: ПОШВ < 80% від належного або найкращого індивідуального значення (протягом 2 днів підряд) або > 70%, якщо немає відповіді на введення брохолітика. Клінічні ознаки: кашель, задишка, свистячі хрипи, почуття стиснення у грудях, участь допоміжної мускулатури в акті дихання, западіння надключичних ямок Початкова терапія: - Інгаляційний бета -агоніст швидкої дії 2до 3 разів за 1 год.------------------------------------------------------------------|Добра відповідь |Неповна відповідь |Погана відповідь ||Легке загострення |Загострення середньої|Важке загострення ||Якщо ПОШВ перевищує |важкості |Якщо ПОШВ складає ||80% від належного |Якщо ПОШВ складає |< 60% від належного ||або найкращого |60-80% від належного |або найкращого ||індивідуального |або найкращого |значення: ||значення. |індивідуального |- додати пероральний||Відповідь на |значення: |кортикостероїд; ||бета -агоніст |- додати пероральний |- негайно повторити || 2 |кортикостероїд; |введення ||зберігається протягом|- додати інгаляційний|бета -агоніста; ||4 год.: |холінолітик; | 2 ||- можна продовжувати |- продовжувати |- додати ||використання |використання |інгаляційний ||бета -агоніста |бета -агоніста; |холінолітик; || 2 | 2 |- негайно перевести ||кожні 3-4 год. |- проконсультуватися |хвору дитину у ||протягом 24-48 год. |у лікаря. |відділення || | |невідкладної || | |допомоги у лікарню, || | |за можливості у || | |машині "швидкої || | |допомоги". |------------------------------------------------------------------ | | | v v v------------------------------------------------------------------|Звернутися до лікаря |Негайно (в той же |У відділення ||за подальшими |день) звернутися до |невідкладної ||рекомендаціями |лікаря за |допомоги || |рекомендаціями | |------------------------------------------------------------------Режим і дозування інгаляційних глюкокортикостероїдів у дітей залежно від віку і важкості перебігу бронхіальної астми --------------------------------------------------------------------------------|Вік дитини | Перебіг | Режим дозування || | персистуючої |--------------------------------------------------|| | астми | Флутиказона | Бекламетазона | Будесонід || | | пропіонат | діпропіонат | ||-----------+---------------+----------------+----------------+----------------||1,5-6 |середньоважкий |50 мкг х 2 рази |50 мкг х 2 рази |50 мкг х 2 рази ||місяців |---------------+----------------+----------------+----------------|| |важкий |50 мкг х 2 рази |100 мкг х 2 рази|50 мкг х 3 рази ||-----------+---------------+----------------+----------------+----------------||6-12 |середньоважкий |50 мкг х 2 рази |50 мкг х 3 рази |50 мкг х 3 рази ||місяців |---------------+----------------+----------------+----------------|| |важкий |50 мкг х 3 рази |100 мкг х 2 рази|100 мкг х 2 рази||-----------+---------------+----------------+----------------+----------------||1-3 роки |середньоважкий |50 мкг х 2 рази |100 мкг х 2 рази|100 мкг х 2 рази|| |---------------+----------------+----------------+----------------|| |важкий |100 мкг х 2 рази|100 мкг х 3 рази|100 мкг х 3 рази||-----------+---------------+----------------+----------------+----------------||4-7 років |середньоважкий |50 мкг х 3 рази |100 мкг х 2 рази|100 мкг х 2 рази|| |---------------+----------------+----------------+----------------|| |важкий |100 мкг х 2 рази|100 мкг х 3 рази|200 мкг х 2 рази||-----------+---------------+----------------+----------------+----------------||8-11 років |середньоважкий |100 мкг х 2 рази|100 мкг х 3 рази|200 мкг х 2 рази|| |---------------+----------------+----------------+----------------|| |важкий |125 мкг х 3 рази|100 мкг х 4 рази|200 мкг х 4 рази||-----------+---------------+----------------+----------------+----------------||12-15 років|середньоважкий |125 мкг х 3 рази|150 мкг х 3 рази|200 мкг х 3 рази|| |---------------+----------------+----------------+----------------|| |важкий |250 мкг х 2 рази|150 мкг х 4 рази|200 мкг х 4 рази|| | | |і більше |і більше |--------------------------------------------------------------------------------Вибір доставкового пристрою для інгаляцій у дітей. Заснований на ефективності доставки ліків, економічній ефективності та зручності використання. Стаціонарне лікування показане у випадках, якщо: - дитина з групи високого ризику летального кінця від бронхіальної астми, - загострення є важким (якщо після використання інгаляційнихбета -агоністів швидкої дії ПОШВ залишається менше 60% від 2належного або найкращого індивідуального значення),- немає швидкої і стабільної протягом не менше 3 годин реакції на бронхолітик, - немає поліпшення в межах 2-6 годин після початку лікування глюкокортикостероїдами, - спостерігається подальше погіршення стану хворої дитини. ------------------------------------------------------------------| Вік | Пристрій, якому надається | Альтернативний || дитини | перевага | пристрій ||---------+-------------------------------+----------------------||До |Дозований аерозольний інгалятор|Небулайзер з маскою на||4 років |і відповідний спейсер з маскою |обличчя || |на обличчя | ||---------+-------------------------------+----------------------||4-6 років|Дозований аерозольний інгалятор|Небулайзер з маскою на|| |і відповідний спейсер з |обличчя || |мундштуком | ||---------+-------------------------------+----------------------||Старше |Дозований сухопорошковий |Небулайзер з ||6 років |інгалятор або дозований |мундштуком || |аерозольний інгалятор, які | || |активуються диханням, або | || |дозований аерозольний інгалятор| || |зі спейсером | |------------------------------------------------------------------4.2. Лікування загострення бронхіальної астми у стаціонарі. Перевага надається лікуванню інгаляційними бета -агоністами у 2високих дозах і системними глюкокортикостероїдами. Якщоінгаляційних бета -агоністів немає, слід вводити внутрішньовенно 2теофілін. Початкова оцінка (див. критерії важкості нападу бронхіальноїастми) Анамнез, фізикальне обстежння (аускультація, участьдопоміжних м'язів у диханні, частота серцевих скорочень, частотадихання, ПОШВ або ОФВ, SatO, у вкрай важких хворих - гази 1 2артеріальної крові, за показанням - інші аналізи). Початкова терапія - Інгаляційний бета -агоніст швидкої дії, бажано через 2небулайзер, одна доза кожні 20 хвилин протягом 1 год. - Інгаляція кисню до досягнення SatO > 90% (у маленьких 2дітей - 95%).- При відсутності негайної відповіді, або якщо пацієнт нещодавно приймав пероральні глюкокортикостероїди, або якщо є важкий приступ - системні глюкокортикостероїди. - При загостренні седативна терапія протипоказана. Повторити оцінку важкості: ПОШВ, SatO, за необхідності інші 2аналізи------------------------------------------------------------------|Приступ середньої |Важкий приступ ||важкості |- ПОШВ < 60% від належного або ||- ПОШВ 60-80% ві |найкращого індивідуального значення. ||належного або найкращого|- Фізикальне обстеження: різко виражені||індивідуального |симптоми у спокої, западіння ||значення. |надключичних ямок. ||- Фізикальне обстеження:|- Оцінка анамнеза: пацієнт з групи ||симптоми помірно |високого ризику. ||виражені, в диханні |- Відсутність поліпшення після ||приймають участь |початкової терапії. ||допоміжні м'язи. |- Інгаляційний бета -агоніст ||- Інгаляційний | 2 ||бета -агоніст |і інгаляційний холінолітик. || 2 |- Кисень. ||і інгаляційний |- Системний глюкокортикостероїд. ||холінолітик кожні |- Можливе підшкірне, внутрішньом'язове ||60 хвилин. |або внутрішньовенне введення ||- Обговорити питання |бета -агоніста. ||про призначення | 2 ||глюкокортикостероїди. |- Можливе внутрішньовенне введення ||- При наявності |метилксантинів. ||поліпшення продовжувати |- Можливе внутрішньовенне введення ||лікування протягом |сульфата магнія ||1-3 год | |------------------------------------------------------------------ | | | v v v------------------------------------------------------------------|Добра відповідь |Неповна відповідь в |Незадовільна відповідь ||- Поліпшення |межах 1-2 год |в межах 1 год. ||зберігається |- Оцінка анамнеза: |- Оцінка анамнеза: ||протягом 60 хвилин |пацієнт з групи |пацієнт з групи ||після останнього |високого ризику. |високого ризику. ||введення |- Фізикальне |- Фізикальне ||препаратів. |обстеження: симптоми|обстеження: симптоми ||- Фізикальне |від слабко виражених|різко виражені, ||обстеження: норма. |до помірних. |сонливість, сплутана ||- ПОШВ > 70%. |- ПОШВ < 70%. |свідомість. ||- Дистреса немає. |- SatO |- ПОШВ < 30%. ||- SatO > 95%. | 2 |- PaCO > 45 мм рт. ст.|| 2 |не поліпшується. | 2 || | | || | |- PaO < 60 мм рт. ст. || | | 2 |------------------------------------------------------------------ | | | v v v------------------------------------------------------------------|Виписка додому |Продовження лікування|Перевід у відділення ||- Продовження |в стаціонарі |реанімації / ||лікування |- Інгаляційний |інтенсивної терапії ||інгаляційним |бета -агоніст +- |- Інгаляційний ||бета -агоністом. | 2 |бета -агоніст + || 2 |інгаляційний | 2 ||- У більшості |холінолітик. |інгаляційний ||випадків - |- Системний |холінолітик. ||обговорити |глюкокортикостероїд. |- Внутрішньовенні ||питання про |- Кисень. |глюкокортикостероїди. ||призначення |- Можливе |- Можливе підшкірне, ||пероральних |внутрішньовенне |внутрішньом'язове або ||глюкокортикостерої-|введення |внутрішньовенне ||дів. |метилксантинів. |введення ||- Освіта хворого: |- Моніторинг ПОШВ, |бета -агоніста. ||правильний прийом |SatO, пульса. | 2 ||препаратів, | 2 |- Кисень. ||перегляд плана | |- Можливе ||лікування, | |внутрішньовенне ||ретельний нагляд | |введення ||лікаря. | |метилксантинів. || | |- Можлива інтубація || | |і штучна вентиляція || | |легень. |------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| Поліпшення | Немає поліпшення ||----------------------------------+-----------------------------||Виписка додому |Переведення до відділення ||- Якщо ПОШВ > 60% від належних |реанімації/інтенсивної ||або найкращих індивідуальних |терапії ||значень і зберігається при |- Якщо через 6-12 год. ||проведенні пероральної |поліпшення немає. ||і інгаляційної терапії. | |------------------------------------------------------------------- Інші види терапії: препарати магнезії (магнія сульфат внутрішньовенно крапельно одноразово) при загостренні астми можуть вводитися додатково, якщо попередня терапія неефективна за клінічними даними і ПОШВ не підвищується більше 60% від належного значення після першої години лікування; при загостренні астми заборонено застосування седативної терапії у зв'язку з пригніченням функції дихального центру; муколітики при важких загостреннях краще вводити дрібними порціями внутрішньовенно, якщо у дитини багато мокротиння (особливо у дітей раннього віку); антибіотики (у випадках пневмонії, гнійного синуситу або лихоманки з гнійним мокротинням); інфузійна терапія проводиться для підтримки балансу рідини в організмі, при ознаках ексикозу у зв'язку з розвитком значного зневоднення, а також для швидкого потраплення медикаментів до мікроциркуляторного русла. 4.4. Задовільний (прийнятний) контроль за перебігом бронхіальної астми у дітей визначають за такими критеріями: - мінімальна виразність або відсутність хронічних симптомів захворювання, включаючи нічні, - мінімальні (не часті) загострення, - мінімальне застосування бета -агоністів швидкої дії "за 2потреби" або відсутність потреби у засобах невідкладної допомоги,- нормальні або близькі до них показники ПОШВ, - добові коливання ПОШВ менше 20%, - мінімальні прояви або відсутність небажаних ефектів медикаментозної терапії. Але головною метою базисної терапії є досягнення повного контролю за перебігом астми. Критерії повного контролю: - повна відсутність денних і нічних симпомів та загострень хвороби, - ПОШВ > 80% від належної величини щодня, - відсутність невідкладних станів та звернень по швидку допомогу впродовж щонайменше 7 із 8 послідовних тижнів, - відсутність побічних ефектів лікування та зумовленої ними зміни терапії. Контроль за перебігом астми і покращанням якості життя дитини досягається за рахунок: - елімінації тригерних факторів з оточуючого дитину середовища, - оптимальної фармакотерапії загострень і періоду ремісії (базисна терапія), - проведення специфічної алерговакцинації (САВ, специфічної імунотерапії - СІТ). При лікуванні кожного хворого терапія повинна бути спрямована на досягнення повного контролю за перебігом астми. 4.5. Засоби, які забезпечують контроль за перебігом бронхіальної астми (базисна терапія) Препарати, які контролюють перебіг бронхіальної астми (синоніми - профілактичні, превентивні, підтримуючі) включають протизапальні засоби і бронхолітики тривалої дії. Інгаляційні глюкокортикостероїди (ІГКС) є препаратами вибору в терапії дітей з персистуючою астмою будь-якого ступеню важкості. Системні глюкокортикостероїди - СГКС (препарати вибору - преднізолон, метилпреднізолон) використовуються для купування середньоважких і важких приступів астми та для контроля найбільш важкої астми (IV ступінь) подовженими курсами (один раз на добу щоденно або через день). В останньому випадку якомога раніше здійснюється відміна СГКС і перехід на ІГКС. Інгаляційні бета -агоністи тривалої дії (салметерол) 2використовуються в терапії середньоважкої (III) персистуючої астмиі для профілактики бронхоспазму, спричиненого фізичнимнавантаженням. Комбіновані інгаляційні препарати бета -агоністів тривалої 2дії (салметерол) і ГКС (флютиказона пропіонат) - препарат Серетид.Терапія фіксованою комбінацією є найбільш ефективною у досягненніповного контролю за перебігом астми незалежно від важкостіперебігу.Метилксантини (теофілін, амінофілін, еуфілін) - для контроля за астмою (особливо нічних симптомів), застосовують перорально теофілін сповільненого вивільнення (тривалої дії). Його використовують також як додатковий бронхолітик у хворих на важку астму. Малі дози теофіліну можна призначати пацієнтам з легко астмою і в якості додаткової терапії до низьких і середніх доз ІГКС. У зв'язку з ризиком побічних дій теофілін вважається препаратом резерву для випадків недостатньої ефективності ІГКС та інгаляційних бета -агоністів тривалої дії. 2 Пероральні бета -агоністи тривалої дії (салметерол, 2тербуталін тривалої дії, бамбутерол) корисні для контроля нічнихсимптомів астми та як додаток до ІГКС при недостатній ефективностіостанніх. Антилейкотриєнові пероральні препарати (антагоністирецепторів до цистеїніл-лейкотриєну - монтелукаст, пранлукаст,зафірлукаст) менш ефективні, ніж ІГКС та інгаляційнібета -агоністи тривалої дії; можуть бути додатком до базисної 2терапії ІГКС у хворих на середню і важку астму.Базисна терапія проводиться щоденно, тривалим курсом, етапно, залежно від ступеню важкості астми, індивідуальних особливостей дитини, ефективності і переносимості медикаментів, а також із застосуванням ступеневого підходу - "сходинка вверх" і "сходинка вниз". "Сходинка вверх" - такий варіант базисної терапії, який відповідає ступеню важкості на початку лікування. В разі її неефективності протягом 2-3 тижнів збільшують добову дозу препарату або замінюють його на більш міцний. "Сходинка вниз" передбачає відразу призначення медикаментів більш інтенсивної дії для досягнення швидкого ефекту з поступовим зниженням дози і в період стійкої ремісії заміною препарату на більш заощадливий. Перехід на наступний ступінь показаний, якщо контроль за перебігом астми не досягається і є впевненість щодо правильного використання препарату. Метою ступеневого підходу є досягнення повного контролю відзастосування найменшої кількості медикаментів. В цьому планікомбіновані препарати ІГКС з інгаляційними бета -агоністами 2тривалої дії (Серетид) у дітей з середньоважкою і важкою астмою(III і IV ступеню) є препаратами вибору для досягнення повногоконтролю за астмою. При легкій персистуючій астмі (II ступеню) їхвикористання є альтернативою подвоєння дози ІГКС.Ступеневий підхід до тривалого (базисного) лікування бронхіальної астми у дітей ----------------------------------------------------------------------------------------------------| Варіант терапії | Інтермітуюча астма | Персистуюча астма || |---------------------+----------------------------------------------------------|| | I ступінь | II ступінь | III ступінь | IV ступінь (важка) || | | (легка) | (середньоважка) | ||-----------------+---------------------+---------------+-------------------+----------------------|| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 ||-----------------+---------------------+---------------+-------------------+----------------------||Протизапальна |Інгаляційні |Інгаляційні |Інгаляційні |Інгаляційні ||терапія |бета -агоністи |глюкокорти- |глюкокорти- |глюкокортикостероїди у|| | 2 |костероїди |костероїди у |високих дозах (більше || |швидкої дії у разі |у низьких |середньо- |800 мкг будесоніда). || |необхідності (за |дозах |терапевтичних дозах| || |наявності симптомів).|(100-400 мкг |(400-800 мкг | || |Профілактичний прийом|будесоніда |будесоніда чи | || |інгаляційних |чи його |його еквівалента). | || |бета -агоністів |еквівалента) | | || | 2 | | | || |швидкої дії перед | | | || |фізичним | | | || |навантаженням або | | | || |перед ймовірним | | | || |впливом алергену. | | | ||-----------------+---------------------+---------------+-------------------+----------------------||Бронхо- | |Не показана |бета -агоніст |бета -агоніст тривалої||дилятаційна | | | 2 | 2 ||терапія для | | |тривалої дії або |дії або теофілін ||тривалого | | |теофілін |сповільненого ||призначення | | |сповільненого |вивільнення. ||(одночасно з | | |вивільнення. |Перевагу має Серетид ||протизапальною) | | |Перевагу має |Євохалер 25/125 по || | | |Серетид Євохалер |2 вдихи 2 рази або || | | |25/50 по 2 вдихи |Серетид Дискус 50/250 || | | |2 рази чи Серетид |по 1 вдиху 2 рази. || | | |Дискус 50/100 по |У випадку неповного || | | |1 вдиху 2 рази |контроля проявів астми|| | | |на добу |додати пероральний || | | | |глюкокортикостероїд ||--------------------------------------------------------------------------------------------------|| Симптоматична терапія ||--------------------------------------------------------------------------------------------------||Бронхо- |Інгаляційні |Епізодично |Інгаляційні |Інгаляційні ||дилятаційна |бета -агоністи |інгаляційні |бета -агоністи |бета -агоністи швидкої||терапія для | 2 |бета -агоністи | 2 | 2 ||швидкого |швидкої дії у разі | 2 |швидкої дії |дії не частіше 4 разів||купування |необхідності (за |швидкої дії |не частіше 4 разів |на добу і/або ||приступа |наявності симптомів) |і/або |на добу і/або |іпратропіума бромід || | |іпратропіума |іпратропіума бромід|або теофілін короткої || | |бромід або |або теофілін |дії в дозі 5 мг/кг || | |теофілін |короткої дії в дозі| || | |короткої дії |5 мг/кг | || | |в дозі 5 мг/кг | | |----------------------------------------------------------------------------------------------------Примітка. Для всіх ступенів: після досягнення стійкого контролю БА протягом не менше 3 місяців слід спробувати поступово зменшити підтримуючу терапію до встановлення мінімального обсягу лікування, необхідного для збереження контролю за перебігом хвороби. Еквіпотентні (рівноефективні) добові дози інгаляційних глюкокортикостероїдів для проведення базисної терапії бронхіальної астми у дітей ------------------------------------------------------------------|Препарат |Низька доза |Середня доза | Висока доза ||------------------+-------------+-------------+-----------------||Будесонід |100-200 мкг |200-400 мкг | > 400 мкг ||------------------+-------------+-------------+-----------------||Беклометазона |100-400 мкг |400-800 мкг | > 800 мкг ||діпропіонат | | | ||------------------+-------------+-------------+-----------------||Флунізолід |500-750 мкг |1000-1250 мкг| > 1250 мкг ||------------------+-------------+-------------+-----------------||Флютиказона |50-100 мкг |100-250 мкг | > 250 мкг ||пропіонат | | | ||------------------+-------------+-------------+-----------------||Триамцінолона |400-800 мкг |800-1200 мкг | > 1200 мкг ||ацетоні | | | |------------------------------------------------------------------Примітка. Деякі дози можуть виходити за межі, вказані в інструкціях до використання препарату 4.6. Специфічна алерговакцинація (САВ). Проводиться лише лікарем-алергологом в обладнаному для цього кабінеті. Використовуються стандартизовані і стабілізовані препарати водно-сольових екстрактів лікувальних вакцин без домішок баластних речовин. Починати САВ необхідно в періоді ремісії (через 3-4 тижні після закінчення загострення хвороби). Враховується потенційна важкість астми, передбачувані ефективність, коштовність, тривалість і зручність САВ, ризик розвитку побічних дій, доступність та якість екстрактів алергенів. САВ проводиться впродовж року (при алергії до побутового пилу, кліщів, епідермальниих алергенів), або передсезонно (при інсектній і пилковій алергії) чи сезонно. САВ призначається тільки після того, як були прийняті усі заходи щодо ліквідації провокуючих факторів з оточуючого середовища, а також в тому разі, якщо фармакотерапія не призвела до повного контролю за перебігом астми у конкретного хворого. Показання до проведення САВ у дітей, хворих на атопічну астму: - бронхіальна астма переважно легкого і середньоважкого ступенів; - прогнозований кращий ефект лікування; - неможливість повного припинення контакту хворого з алергеном; - підтвердження IgE-залежного механізму сенсибілізації (підвищеня рівня загального IgE у крові); - чітке підтвердження ролі алергену у розвитку астми за даними зіставлення анамнезу і результатів специфічної алергодіагностики (шкірні тести, алергенспецифічні IgE сироватки крові); - обмежений спектр причинно-значущих алергенів (не більше 3). - вік - 5 років і старше. Протипоказання до проведення САВ у дітей, хворих на бронхіальні астму: - період загострення хвороби (дозволяється через 3-4 тижні після його закінчення); - значна тривалість астми і наявність важких її ускладнень (емфізема легень, пневмосклероз, легеневе серце з явищами хронічної недостатності функції зовнішнього дихання і кровообігу); - анафілактичні реакції та анафілактичний шок в анамнезі; - гострі інфекційні захворювання і загострення хронічних вогнищ інфекції (дозволяється через 2-3 тижні після одужання); - хронічні інфекції (туберкульоз) та аутоімунні захворювання; - важкі захворювання внутрішніх органів (гепатит, цироз печінки, ревматизм, гострий і хронічний гломерулонефрит і пієлонефрит), нервової та ендокринної систем (цукровий діабет, тиреотоксикоз); - системні хвороби крові та пухлини; - психічні захворювання в стадії загострення. Критерії ефективності САВ: - полегшення перебігу бронхіальної астми, - поліпшення показників функції зовнішнього дихання, - зниження бронхіальної гіперреактивності, - зменшення шкірної гіперчутливості до причинно-значущих алергенів, - зниження з перебігом часу рівнів сироваткового загального і специфічних IgE у сироватці крові. 4.7. Немедикаментозне лікування ЛФК, масаж - після купування загострення БА. 4.8. Додаткове лікування: - застосування інших медикаментів, не зазначених у схемі ступеневої терапії, таких як антагоністи лейкотриєнів, кетотифен, антигістамінні препарати II і III покоління, - мукосекретолітики - в періоді загострення, під час інтеркурентних інфекцій; - антибіотикотерапія (найдоцільніше - цефалоспорини, макроліди, фторхінолони) - під час загострення астми за наявності ознак інфекційного процесу, гнійного ендобронхіту, після бронхоскопії, при загостренні хронічного вогнища інфекції, - прокінетики - незалежно від періоду хвороби, при доведеній патології гастро-езофагеальної зони.
Додаток N 3 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 27.12.2005 N 767 Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 440 | Нарушение авторских прав |