АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хронічне отруєння наркотичними анальгетиками (наркоманія)

Виникнення залежності від НА потенційно можлива у кожної людини, якщо препарати застосовуються тривало. У осіб, у яких морфін при перших же прийомах дає ейфорію і приємні суб’єктивні відчуття, наркоманія розвивається легко. І напроти, у осіб з негативною емоційною реакцією на препарат (нудота, блювання, головокружіння і інше) залежність розвивається рідко.

На початку наркомани ще зберігають працездатність і практично ведуть звичний образ життя. По мірі просування хвороби психіка різко змінюється. Наркомани стають нервовими і дратливими, воля слабшає, губиться ініціатива, відчуття обов’язку і власної гідності. Хворі стають млявими, коло їх інтересів обмежується лише добуванням наркотику. Фізичні сили виснажуються, працездатність падає, порушується сон. Відмічається розлад шкірної чутливості, підсилення потовиділення, тахікардія і інші вегетативні зрушення. Втрата апетиту приводить до швидкого схуднення (кахексії).

Після введення опіату у наркомана виникає приємне відчуття, що подібне до відчуття, яке виникає при прийомі алкоголю. Наркоман збуджений, очі блищать, рухи і мова швидкі, настрій підвищений, людина стає веселою, говірливою, сміливою. Ця фаза ейфорії у наркомана більш виражена і триваліша, ніж у людини, яка вперше прийняла наркотик. Снодійна стадія у наркомана коротка.

Характерною особливістю наркоманії є крайнє виражена і жахлива для хворого фаза абстиненції. Позбавлення наркомана наркотику викликає тяжкі зміни психіки, функцій внутрішніх органів. Хворі збуджені, стогнуть, кричать, намагаються любим шляхом дістати наркотик. Іноді у фазі абстиненції виникає колапс. Ін’єкція морфіну або його замінника швидко знімає симптоми абстиненції.

Таким чином, якщо на початку наркоманії прийом наркотику здійснюється заради отримання ейфорії (психічна залежність), то у подальшому головною метою застосування наркотику стає зняття абстиненції (фізична залежність). Паралельно з розвитком наркоманії виникає звикання до препарату. Для отримання відповідного ефекту наркоман змушений вводити все зростаючі дози наркотику. Описані випадки, коли наркомани вводили собі по 10,0-14,0 морфіну при звичній смертельній дозі 0,3. Залежність від морфіну може задовольнятися любим препаратом цієї групи.

Фармакобезпека:

- необхідно пам’ятати, що наркотичні анальгетики – це отруйні препарати списку А, їх слід виписувати на спеціальних бланках, вони підлягають кількісному обліку;

- за зловживання, застосування не за призначенням – кримінальна відповідальність;

- морфін несумісний в одному шприці з аміназином;

- промедол несумісний з антигістамінними засобами, тразикором;

- наркотичні анальгетики при спастичних станах призначаються разом з атропіном;

- наркотичні анальгетики несумісні з інгібіторами МАО, міорелаксантами периферичної дії, β-адреноблокаторами, глюкокортикостероїдами;

- Наркотичні анальгетики не призначають дітям до 2-х років, а буторфанол – до 18 років;

- Морфін викликає розширення судин головного мозку, тому застосування морфіну при травмах голови не рекомендують;

- Морфін виділяється залозами шлунка із крові, тому при отруєнні морфіном слід промивати шлунок незалежно від шляху введення і часу надходження отрути;

- Призначення морфіну для усунення болю під час нападу жовчокм’яної хвороби протипоказано, або його слід поєднувати із введенням атропіну сульфату;

- Кодеїн у дозах до 20 мг практично не викликає ейфорії, залежності, його можна призначати дітям з 6 місяців.

НЕНАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ (ННА)

Ненаркотичні анальгетики – це препарати, що викликають помірний анальгезуючий ефект.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 614 | Нарушение авторских прав