Хронічне порушення венозного відтоку
- Варикозна хвороба нижніх кінцівок;
- Посттромботична хвороба нижніх кінцівок.
Варикозна хвороба нижніх кінцівок. Клініка. Характерні симптоми – розширення підшкірних вен, які у вертикальному положенні пацієнта випинають, напружені, звивисті, в кінці дня -відчуття важкості в ногах, судоми по ночам. Прогресування захворювання призводить до розвитку трофічних змін, поступово зявляється набряк, ціаноз, індурація тканин, пігментація шкіри. Трофічні зміни виражені в н/3 гомілки в ділянці медіальної кісточки з наступним формуванням трофічної виразки.
Діагностика. З метою діагностики використовують функціональні проби, реовазографію, доплерографію, флебографію.
Про стан клапанного апарату поверхневих вен дозволяє мати дані проба Троянова-Тренделенбурга.
Проба Троянова-Тренделенбурга - хворий знаходиться в горизонтальному положенні, підіймає ногу довергу. Звільнюють варикозно розширені поверхневі вени. Після цього на верхню третину стегна накладають м’який резиновий жгут. Хворого просять встати. Швидке наповнення вен гомілки знизу вверх свідчить про недостатність клапанів комунікантних вен. Якщо периферичні вени залишаються зпавшими протягом 15 сек і після зняття жгута швидко заповнюються зверху донизу, то можна зробити висновок про недостатність венозних клапанів, а саме клапану, що розташований в місці переходу великої підшкірної вени в стегнову. В цьому випадку проба позитивна.
Для оцінки спроможності клапанного апарату прободних вен використовуюють Пратта-2.
Проба Пратта-2. В положенні лежачи, після звільнення підшкірних вен, на ногу, починаючи зі стопи, накладають гумовий бинт, що здавлює поверхневі вени. На стегні під паховою зв’язкою розташовують жгут. Після того, як хворий стане на ноги, під жгутом накладають інший гумовий бинт. Нижній бинт знімають віток за вітком, а верхнім обвивають кінцівки донизу так, щоб між бинтами залишався проміжок 5-6 см. Швидке наповнення варикозних вузлів на вільній від бинтів ділянці вказує на наявність в цьому місці комунікантних вен з недостатністю клапанів.
Уяву про прохідність глибоких вен дають проба Дельбе-Пертеса та проба Пратта-І.
Проба Дельбе-Пертеса - хворому в положенні стоя, коли максимально наповнені підшкірні вени, нижче колінного суглоба накладають жгут, що стискає тільки підшкірні вени. Потім просять хворого походити на місці протягом 5-10 хв. Якщо при цьому підшкірні вени і варикозні вузли зпадаються, це свідчить про прохідність глибоких вен.
Проба Пратта-І - після виміру окружності гомілки хворого розташовують горизонтально і опорожняють поверхневі вени. На ногу туго накладають еластичний бинь для того, щоб здавити підшкірні вени. Хворому пропонують походити протягом 10 хв. Якщо з’являється біль, це вказує на прохідність глибоких вен.
Флебографія дозволяє судити про характер змін і прохідність глибоких вен, оцінити стан клапанного апарату глибоких і комунікантних вен. В стадії компенсації первинного варикоза на флебограмах визначається незначно виражене варикозне розширення вен. Глибокі магістральні і комунікантні вени з рівними контурами не розширені, мають працездатний клапанний апарат. Після м’язевого навантаження і після 4 хв. після введення контрастної речовини, венозна система звільнюється від нього. Ця обставина свідчить про функціональну спроможність “периферичного серця” і венозної системи в цілому.
Додатковими діагностичними методами, що дозволяють судити про регіонарний кровоток при варикозному розширенні вен, є венотензіометрія, реовазографія, визначення тканинної резорбції, швидкості венозного кровотока, лімфографія.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 523 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|