АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування гострої кропив'янки

Етіотропна терапія передбачає припинення поступлення причинно-значущого алергену в організм (індивідуальна гіпоалергенна дієта; відміна ліку, який спровокував прояви кро­пив'янки тощо).

Для зменшення всмоктування і виведення залишків алерге­ну з травного каналу проводиться промивання кишок 1 раз на день протягом 3 днів. Для цього застосовується гіпертонічний розчин кухонної солі (1л на рік життя, не більше 5л). Призначається часте тепле пиття (лужні мінеральні води).

Як медикаменти патогенетичної дії застосовуються антигістамінні препарати. У разі появи інтенсивних проявів rocтрої кропив'янки показана комбінація препаратів першого і другого покоління, причому антигістамінні ліки першого по­коління вводяться парентерально.

Для зменшення вираженості метаболічної інтоксикації, зни­ження сенсибілізації до харчових алергенів призначаються ентеросорбенти (карболонг, активоване вугілля, силард), фер­ментні препарати (фестал, мезим форте), жовчогінні засоби (магнію сульфат тощо).

У разі прогресування висипу і наростання інтенсивності набряку вводяться сечогінні препарати (найчастіше лазикс парентерально).

Якщо вказані вище лікувальні заходи неефективні, при­значаються глюкокортикостероїди. Найчастіше застосовують преднізолон у дозі 1-2-3-5 мт/кг тіла парентерально. Можли­ва комбінація парентерального і перорального застосування глюкокортикостероїдів.

Обов'язковою умовою успішного лікування гострої кро­пив'янки є санація хронічних вогнищ інфекції в організмі.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 451 | Нарушение авторских прав