АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Медикаментозна терапія

Прочитайте:
  1. Ii. Цитостатична терапія (існує декілька схем лікування).
  2. Антибактерійна терапія при відомому збуднику ГКІ
  3. Базисна терапія
  4. Базисна терапія
  5. Базисна терапія.
  6. Ведение больных в остром периоде инфаркта миокарда: диета, физическая нагрузка, медикаментозная терапия
  7. Гонококи. Біологічні властивості, патогенез і мікробіологічна діагностика захворювань. Профілактика і специфічна терапія гонореї та бленореї.
  8. Дієтотерапія і водний режим
  9. Дієтотерапія і водний режим
  10. Дієтотерапія і водний режим

Як ліки патогенетичної дії здебільшого застосовуються антигістамінні препарати. На жаль, така терапія не завжди дає бажаний ефект, що пов'язано і з індивідуальною чутли­вістю до антигістамінних препаратів, і з природою самої кро­пив'янки. Наявність індивідуальної чутливості диктує по­требу кропіткої роботи щодо підбору антигістамінних препаратів.

Перевагу слід надавати антигістамінним препаратам II по­коління, які характеризуються:

• високою специфічністю і високою спорідненістю до Н1-рецепторів;

• значно меншим або відсутнім седативним ефектом;

• більшою тривалістю дії (до 24 год);

• відсутністю звикання при тривалому застосуванні.

Нині в Україні вже зареєстрований антигістамінний пре­
парат, який відносять до третього покоління — Телфаст. Він є кінцевим фармакологічно активним метаболітом НІ-антагон­іста II покоління - терфенадину.

Тривалість терапії антигістамінними препаратами може бути різною — від кількох тижнів до кількох місяців і навіть років.

Дослідження багатьох авторів і наш власний досвід показа­ли, що у разі розвитку хронічної рецидивної кропив'янки до­цільно комбінувати НІ- та Н2-антагоністи (ранітидин, фамо-тидин). Така комбінація дозволяє дуже ефективно боротися з вираженим свербінням.

Кілька слів про популярний серед практичних лікарів ке-тотифен. Він особливо ефективний у дозі, значно вищій ніж рекомендована, а це збільшує ризик розвитку побічних ефектів.

Для зменшення ознак метаболічної інтоксикації у хворих на хронічну рецидивуючу кропив'янку використовується ентеросорбція. При цьому призначають різні препарати: активо­ване вугілля, карболонг, полісорб, ентеросорб, пектинові таб­летки тощо. Ці препарати призначаються повторними короткими курсами (до 10-14 днів).

Хронічна рецидивуюча кропив'янка майже завжди супро­воджується змінами з боку травного каналу (захворювання гепатобіліарної системи, хронічні гастрити, дуоденіти, енте­рити, коліти, дисбіотичні зсуви в кишках).

Лікування гастроентерологічної патології призначають інди­відуально після ретельного додаткового обстеження.

Особливу увагу заслуговує гепатопротекторна терапія і ко­рекція порушень біоценозу кишок, оскільки таке лікування потрібно призначати майже кожному хворому на хронічну ре­цидивну кропив'янку.

Гепатотропні засоби і гепатопротектори:

• поліпшують обмінні процеси в печінці;

• підвищують стійкість печінкових клітин до зовнішніх
негативних чинників різного походження;

• сприяють швидшому відновленню структури і функції
гепатоцитів.

До цієї групи препаратів відносять Гепабене, Карсил, Есен-ціале, Легалон тощо.

Серед препаратів рослинного походження успішно вико­ристовують Гепабене, в якому гепатопротекторний ефект сілімарину вдало поєднаний з жовчогінною дією трави рутки лікарської. Така комбінація діючих речовин забезпечує висо­ку ефективність препарату. Дозування — 1 капсула 3 рази на день протягом 3-4 тижнів.

Пробіотики призначаються почергово, тривало, залежно від результатів дослідження калу на мікробний пейзаж.

В останні роки широку популярність серед педіатрів здо­був препарат

Хілак - стерильний концентрат продуктів обміну речовин нормальної мікрофлори кишок, який містить молочну кисло­ту, лактозу, амінокислоти, жирні кислоти. Ці речовини спри­яють відновленню біологічного середовища для існування нор­мальної мікрофлори в кишках і пригнічують ріст патогенних бактерій. Зручний режим дозування (у краплях) і можливість застосування у грудних дітей підвищують рейтинг цього пре­парату.

Необхідною умовою для успішного лікування дисбактеріо­зу кишок поряд з призначенням біопрепаратів є одночасне відновлення ферментного статусу. Арсенал ферментних пре­паратів, які використовуються в комплексній терапії хронічної рецидивної кропив'янки досить широкий. Найчастіше за­стосовуються ліки, що містять панкреатичні ферменти (амі­лаза, ліпаза, протеаза): панкреатин, мезим форте, креон, фес­тал, панзинорм тощо.

Відновлення функціонального стану центральної і вегета­тивної нервових систем — важливий компонент комплексного лікування хворих на хронічну рецидивну кропив'янку. У та­ких дітей часто порушуються сон, емоційний стан, змінюєть­ся поведінка. Іноді спостерігаються невротичні реакції і фор­муються психопатологічні риси особистості. Будь-які стресові ситуації, конфлікти у школі або в сім'ї, гнів, страх, тривога й інші стани нервового напруження можуть призвести до загос­трення симптомів захворювання.

Таким дітям слід якнайшвидше призначати седативну фіто­терапію (настої або відвари трав, офіцинальні препарати). Найчастіше застосовують валеріану, собачу кропиву, мелісу. Добре зарекомендував себе новопасит.

Гастроінтестинальна алергія (ГА) - алергійне запалення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, пов'язане з нестерпністю білків коров'ячого молока, яєць, риби. Гастроінтестинальна алергія є одним із клінічних проявів харчової алергії. Харчова алергія — нестерпність до доброякісних харчових продуктів, обумовлена імунопатологічними реакціями або лібералізацією біологічно активних речовин за неімунними механізмами (псевдоалергія). Найчастіше зустрічається у дітей раннього віку. Найчастіші клінічні прояви ХА — гастроінтестинальна алергія, алергійний дерматит, алергійний риносинусит або їх сполучення.

Фактори, які сприяють розвитку ГА: низька ферментативна активність шлунку, тонкої кишки й підшлункової залози у дітей раннього віку; підвищенна проникненність кишкового бар'єру для алергенів; ранній перехід на штучне або змішане вигодовування; низька активність секреторного Іg А.

Класифікація.

І. Ізольована форма

ІІ.Сполучена форма.

Ізольовану форму гастроінтестинальної харчової алергії діагностують у дітей з захворюваннями ШКТ. Сполучену форму діагностують у дітей з захворюванням ШКТ і атопічного дерматиту, ШКТ і дерматореспираторного синдрому, ШКТ і бронхіальної астми.

Клініка. Анамнез: початок захворювання з перших місяців життя, звичайно при уведенні молочного прикорму й інших алергенних продуктів; перебіг - прогресуючий, якщо не призначається елімінаційна дієта. Скарги: біль у животі спастичного характеру, збільшення розмірів живота, метеоризм, гурчання в животі; поява алергійних висипань на шкірі; блювота, зригування; зміни випорожнень: поліфекалія, чергування закрепу і діареї, кров у випорожненні, гіпотрофія, блідість шкірних покривів, стійкі попрілості,

Діагностика грунтується насамперед на ретельно зібраному алергоанамнезі з виділенням основних причинно-залежних харчових алергенів і аналізі харчового щоденника:

гемограмі: анемія, нейтропенія, еозинофілія;

копрограма: стеаторея, еритроцити, мила, м'язові волокна, неперетравлена клітковина;

алергологічні тести: шкірні проби з харчовими алергенами; РПГА з білками молока (та іншими алергенами); загальний рівень сироваткового ІgЕ N або Т; специфічні ІgЕ і ІgG (антитіл) до молока й інших алергенів; ІФА з харчовими алергенами;

ендоскопічні дослідження ШКТ: нальоти по типу «манної крупи» на СО ДПК; афтозні ураження на незміненій СО прямої і товстої кишок (дуоденіт, єюніт, у дітей старшого віку — гастродуоденіт);

УЗД органів черевної порожнини.

Характеристика лікувальних заходів:

Дієтотерапія:

природне вигодовування: харчування матері з виключенням цільного молока, молочних продуктів, облігатних алергенів; штучне вигодовування: суміші на основі повного або часткового гідролізату білку. Елімінаційна дієта на 3- 6-12 місяців: яйця, риба, шоколад, цитрусові, коров'яче молоко й продукти харчування, які містять у своєму складі молоко. Дотримання технології готування страв, яка спрямована на гіпоалергізацію: вимочування овочів, м'яса; кулінарна обробка: відварювання, запікання. Постійне ведення харчового щоденнику, де вказуватиметься стан дитини й основні продукти, вжиті під час кожного годування, з дотримання точного часу прийому і зазначення часу виникнення алергійних проявів;

Основні алергени - білки коров'ячого молока, курячих яєць, риби, злаків, яловичини, сої, а також овочі і фрукти яскравого фарбування. У дітей раннього віку основний алерген - білки коров'ячого молока.

Підходи до дієтотерапії залежно від ступеня сенсибілізації до білка коров'ячого молока:

а) при слабкому ступені алергії до білка коров'ячого молока переходять на використання кисломолочних продуктів або гідролізатів білка зі слабким ступенем гідролізу (гіпоалергенні суміші) -«Хумана-ГА1», «Хумана-ГА», «Фрисопен», «Хіпп-ГА» терміном на 1 — 3 місяці і довше;

6) при середньому ступені алергії до білка коров'ячого молока використовують соєві суміші (ізолят соєвого білка) — «Хумана-СЛ», «Нутрі-соя», «Фрисосой», «Соя-Семп», «Алсоя» терміном на 3 — 9 місяців і більше;

в) при сильному ступені алергії до білка коров'ячого молока починають із соєвих сумішей, при нестерпності сої використовують білкові гідролізати з високим ступенем гідролізу - «Нутраміген», «Прегестиміл», «Пепті-Юніор», «Альфаре» терміном на 2 - 6 місяців і більше.

При лікуванні ГА в гострий період дієтотерапію доцільно поєднувати з призначенням: антигістамінних і антисеротонінових препаратів (на початку використовують швидкодіючі препарати 1 і 2 покоління до стабілізації стану, далі - пролонговані 2 покоління - довгостроково на 1-3- 6 місяців і більше):

а) швидкодіючі: тавегіл, супрастин, фенкарол, піпольфен, терфенадин, зиртек (церитизин)

б) пролонгованої дії: астемизол (гисманал), кларитин (лоратидин), кетотифен (задитен), кромолін натрію (налкром, інтал) протягом 2- 3 тижнів, далі дозу знижують протягом 3 - 6 місяців; блокаторів Н1 рецепторів гістаміну — терфенадин (бронал, рапідал) - довгостроково;

ферментні препарати (ораза, мезим форте, панкреатин, креон, лікреаз, панкреаль) у вікових дозуваннях курсами по 2 - 3 тижні;

сорбентів: поліфіпан, ентеросорбент СКН на 3 - 15 днів, смекта 5 днів, мультисорб на 7 - 14 днів;

жовчогінні препарати — курсами 2 — 3 тижні;

препаратів для корекції дисбіоценозу кишечнику (пре- і пробіо-тики) - курсами 2-4 тижні.

На етапі реабілітації - вітаміни, мінерали, імунокоректори.

Паралельно при наявності алергійного дерматиту застосовують креми, що містять фторовані кортикостероїди; пасти, які містять цинк, вітамін Е, репаранти.

Матеріали для самоконтролю:

Тести:

1. Дитина 3 міс. в харчування введена суміш "Малюк". Мати відмічає, що у дитини з'явилось стійке почервоніння у складках шкіри. Через 5-6 днів на щоках з'явились сверблячі ділянки гіперемованої шкіри, різко відмежовані від нормальної шкіри, а згодом - ексудат, що підсихає у кірочки. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Стафілодермія

B. Нервово-артритичний діатез

C. Лімфатико-гіпопластичний діа­тез

D.- Стрептодермія.

Е. Алергічний діатез

2. Ознаками атопії є всі, крім:

А. Спадкова схильність

В. Гіперпродукція IgE

С. Еозинофілія

Д. Підвищення циркулюючих імунних комплексів

Е. Гіперреактивність шокового органа

3. Для лікування атопічного дерматиту використовують:

А антибіотики
B ремантадин

C мукалтин
D кларитин
E еуфілін

4. У хворого Я.,7 років, діагностована справжня екзема. Який первинний морфологічний елемент є головним у клінічній картині?

A. Пухир

B. Пустула

C. Папула

D. Везикула

E. Пляма

5. У хворого Я.,7 років, діагностована справжня екзема. Який первинний морфологічний елемент є головним у клінічній картині?

A. Пухир

B. Пустула

C. Папула

D. Везикула

E. Пляма

6. Який з перелічених антимедіаторних препаратів вводиться інтраназально?

A. Алергодил

B. Семпрекс

C. тавегіл

D. Кларитин

E. фенкарол

Задачі

1. Дівчинки 8 років звернулася до алерголога у грудні місяці. Діагностовано алергічний риніт. На даний час ознак захворювання не спостерігається.

Що слід призначити дитині в даний момент?

2. Дитина 3 роки. Температура тіла 36,4 °С, з»явилися висипання. На всьому тілі наявна плямисті дрібні рожеві висипання, найбільш виражені на розгинальних поверхнях рук, щоках і сідницях. Розмір потиличних лімфатичних вузлів коло 5 мм. В анамнезі - харчова алергія. Вчора дитина з»їла плитку шоколаду. Який діагноз найбільш ймовірний в даному випадку?

 

Рекомендована література


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 586 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)