Медикаментозна терапія
Як ліки патогенетичної дії здебільшого застосовуються антигістамінні препарати. На жаль, така терапія не завжди дає бажаний ефект, що пов'язано і з індивідуальною чутливістю до антигістамінних препаратів, і з природою самої кропив'янки. Наявність індивідуальної чутливості диктує потребу кропіткої роботи щодо підбору антигістамінних препаратів.
Перевагу слід надавати антигістамінним препаратам II покоління, які характеризуються:
• високою специфічністю і високою спорідненістю до Н1-рецепторів;
• значно меншим або відсутнім седативним ефектом;
• більшою тривалістю дії (до 24 год);
• відсутністю звикання при тривалому застосуванні.
Нині в Україні вже зареєстрований антигістамінний пре парат, який відносять до третього покоління — Телфаст. Він є кінцевим фармакологічно активним метаболітом НІ-антагоніста II покоління - терфенадину.
Тривалість терапії антигістамінними препаратами може бути різною — від кількох тижнів до кількох місяців і навіть років.
Дослідження багатьох авторів і наш власний досвід показали, що у разі розвитку хронічної рецидивної кропив'янки доцільно комбінувати НІ- та Н2-антагоністи (ранітидин, фамо-тидин). Така комбінація дозволяє дуже ефективно боротися з вираженим свербінням.
Кілька слів про популярний серед практичних лікарів ке-тотифен. Він особливо ефективний у дозі, значно вищій ніж рекомендована, а це збільшує ризик розвитку побічних ефектів.
Для зменшення ознак метаболічної інтоксикації у хворих на хронічну рецидивуючу кропив'янку використовується ентеросорбція. При цьому призначають різні препарати: активоване вугілля, карболонг, полісорб, ентеросорб, пектинові таблетки тощо. Ці препарати призначаються повторними короткими курсами (до 10-14 днів).
Хронічна рецидивуюча кропив'янка майже завжди супроводжується змінами з боку травного каналу (захворювання гепатобіліарної системи, хронічні гастрити, дуоденіти, ентерити, коліти, дисбіотичні зсуви в кишках).
Лікування гастроентерологічної патології призначають індивідуально після ретельного додаткового обстеження.
Особливу увагу заслуговує гепатопротекторна терапія і корекція порушень біоценозу кишок, оскільки таке лікування потрібно призначати майже кожному хворому на хронічну рецидивну кропив'янку.
Гепатотропні засоби і гепатопротектори:
• поліпшують обмінні процеси в печінці;
• підвищують стійкість печінкових клітин до зовнішніх негативних чинників різного походження;
• сприяють швидшому відновленню структури і функції гепатоцитів.
До цієї групи препаратів відносять Гепабене, Карсил, Есен-ціале, Легалон тощо.
Серед препаратів рослинного походження успішно використовують Гепабене, в якому гепатопротекторний ефект сілімарину вдало поєднаний з жовчогінною дією трави рутки лікарської. Така комбінація діючих речовин забезпечує високу ефективність препарату. Дозування — 1 капсула 3 рази на день протягом 3-4 тижнів.
Пробіотики призначаються почергово, тривало, залежно від результатів дослідження калу на мікробний пейзаж.
В останні роки широку популярність серед педіатрів здобув препарат
Хілак - стерильний концентрат продуктів обміну речовин нормальної мікрофлори кишок, який містить молочну кислоту, лактозу, амінокислоти, жирні кислоти. Ці речовини сприяють відновленню біологічного середовища для існування нормальної мікрофлори в кишках і пригнічують ріст патогенних бактерій. Зручний режим дозування (у краплях) і можливість застосування у грудних дітей підвищують рейтинг цього препарату.
Необхідною умовою для успішного лікування дисбактеріозу кишок поряд з призначенням біопрепаратів є одночасне відновлення ферментного статусу. Арсенал ферментних препаратів, які використовуються в комплексній терапії хронічної рецидивної кропив'янки досить широкий. Найчастіше застосовуються ліки, що містять панкреатичні ферменти (амілаза, ліпаза, протеаза): панкреатин, мезим форте, креон, фестал, панзинорм тощо.
Відновлення функціонального стану центральної і вегетативної нервових систем — важливий компонент комплексного лікування хворих на хронічну рецидивну кропив'янку. У таких дітей часто порушуються сон, емоційний стан, змінюється поведінка. Іноді спостерігаються невротичні реакції і формуються психопатологічні риси особистості. Будь-які стресові ситуації, конфлікти у школі або в сім'ї, гнів, страх, тривога й інші стани нервового напруження можуть призвести до загострення симптомів захворювання.
Таким дітям слід якнайшвидше призначати седативну фітотерапію (настої або відвари трав, офіцинальні препарати). Найчастіше застосовують валеріану, собачу кропиву, мелісу. Добре зарекомендував себе новопасит.
Гастроінтестинальна алергія (ГА) - алергійне запалення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, пов'язане з нестерпністю білків коров'ячого молока, яєць, риби. Гастроінтестинальна алергія є одним із клінічних проявів харчової алергії. Харчова алергія — нестерпність до доброякісних харчових продуктів, обумовлена імунопатологічними реакціями або лібералізацією біологічно активних речовин за неімунними механізмами (псевдоалергія). Найчастіше зустрічається у дітей раннього віку. Найчастіші клінічні прояви ХА — гастроінтестинальна алергія, алергійний дерматит, алергійний риносинусит або їх сполучення.
Фактори, які сприяють розвитку ГА: низька ферментативна активність шлунку, тонкої кишки й підшлункової залози у дітей раннього віку; підвищенна проникненність кишкового бар'єру для алергенів; ранній перехід на штучне або змішане вигодовування; низька активність секреторного Іg А.
Класифікація.
І. Ізольована форма
ІІ.Сполучена форма.
Ізольовану форму гастроінтестинальної харчової алергії діагностують у дітей з захворюваннями ШКТ. Сполучену форму діагностують у дітей з захворюванням ШКТ і атопічного дерматиту, ШКТ і дерматореспираторного синдрому, ШКТ і бронхіальної астми.
Клініка. Анамнез: початок захворювання з перших місяців життя, звичайно при уведенні молочного прикорму й інших алергенних продуктів; перебіг - прогресуючий, якщо не призначається елімінаційна дієта. Скарги: біль у животі спастичного характеру, збільшення розмірів живота, метеоризм, гурчання в животі; поява алергійних висипань на шкірі; блювота, зригування; зміни випорожнень: поліфекалія, чергування закрепу і діареї, кров у випорожненні, гіпотрофія, блідість шкірних покривів, стійкі попрілості,
Діагностика грунтується насамперед на ретельно зібраному алергоанамнезі з виділенням основних причинно-залежних харчових алергенів і аналізі харчового щоденника:
гемограмі: анемія, нейтропенія, еозинофілія;
копрограма: стеаторея, еритроцити, мила, м'язові волокна, неперетравлена клітковина;
алергологічні тести: шкірні проби з харчовими алергенами; РПГА з білками молока (та іншими алергенами); загальний рівень сироваткового ІgЕ N або Т; специфічні ІgЕ і ІgG (антитіл) до молока й інших алергенів; ІФА з харчовими алергенами;
ендоскопічні дослідження ШКТ: нальоти по типу «манної крупи» на СО ДПК; афтозні ураження на незміненій СО прямої і товстої кишок (дуоденіт, єюніт, у дітей старшого віку — гастродуоденіт);
УЗД органів черевної порожнини.
Характеристика лікувальних заходів:
Дієтотерапія:
природне вигодовування: харчування матері з виключенням цільного молока, молочних продуктів, облігатних алергенів; штучне вигодовування: суміші на основі повного або часткового гідролізату білку. Елімінаційна дієта на 3- 6-12 місяців: яйця, риба, шоколад, цитрусові, коров'яче молоко й продукти харчування, які містять у своєму складі молоко. Дотримання технології готування страв, яка спрямована на гіпоалергізацію: вимочування овочів, м'яса; кулінарна обробка: відварювання, запікання. Постійне ведення харчового щоденнику, де вказуватиметься стан дитини й основні продукти, вжиті під час кожного годування, з дотримання точного часу прийому і зазначення часу виникнення алергійних проявів;
Основні алергени - білки коров'ячого молока, курячих яєць, риби, злаків, яловичини, сої, а також овочі і фрукти яскравого фарбування. У дітей раннього віку основний алерген - білки коров'ячого молока.
Підходи до дієтотерапії залежно від ступеня сенсибілізації до білка коров'ячого молока:
а) при слабкому ступені алергії до білка коров'ячого молока переходять на використання кисломолочних продуктів або гідролізатів білка зі слабким ступенем гідролізу (гіпоалергенні суміші) -«Хумана-ГА1», «Хумана-ГА», «Фрисопен», «Хіпп-ГА» терміном на 1 — 3 місяці і довше;
6) при середньому ступені алергії до білка коров'ячого молока використовують соєві суміші (ізолят соєвого білка) — «Хумана-СЛ», «Нутрі-соя», «Фрисосой», «Соя-Семп», «Алсоя» терміном на 3 — 9 місяців і більше;
в) при сильному ступені алергії до білка коров'ячого молока починають із соєвих сумішей, при нестерпності сої використовують білкові гідролізати з високим ступенем гідролізу - «Нутраміген», «Прегестиміл», «Пепті-Юніор», «Альфаре» терміном на 2 - 6 місяців і більше.
При лікуванні ГА в гострий період дієтотерапію доцільно поєднувати з призначенням: антигістамінних і антисеротонінових препаратів (на початку використовують швидкодіючі препарати 1 і 2 покоління до стабілізації стану, далі - пролонговані 2 покоління - довгостроково на 1-3- 6 місяців і більше):
а) швидкодіючі: тавегіл, супрастин, фенкарол, піпольфен, терфенадин, зиртек (церитизин)
б) пролонгованої дії: астемизол (гисманал), кларитин (лоратидин), кетотифен (задитен), кромолін натрію (налкром, інтал) протягом 2- 3 тижнів, далі дозу знижують протягом 3 - 6 місяців; блокаторів Н1 рецепторів гістаміну — терфенадин (бронал, рапідал) - довгостроково;
ферментні препарати (ораза, мезим форте, панкреатин, креон, лікреаз, панкреаль) у вікових дозуваннях курсами по 2 - 3 тижні;
сорбентів: поліфіпан, ентеросорбент СКН на 3 - 15 днів, смекта 5 днів, мультисорб на 7 - 14 днів;
жовчогінні препарати — курсами 2 — 3 тижні;
препаратів для корекції дисбіоценозу кишечнику (пре- і пробіо-тики) - курсами 2-4 тижні.
На етапі реабілітації - вітаміни, мінерали, імунокоректори.
Паралельно при наявності алергійного дерматиту застосовують креми, що містять фторовані кортикостероїди; пасти, які містять цинк, вітамін Е, репаранти.
Матеріали для самоконтролю:
Тести:
1. Дитина 3 міс. в харчування введена суміш "Малюк". Мати відмічає, що у дитини з'явилось стійке почервоніння у складках шкіри. Через 5-6 днів на щоках з'явились сверблячі ділянки гіперемованої шкіри, різко відмежовані від нормальної шкіри, а згодом - ексудат, що підсихає у кірочки. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Стафілодермія
B. Нервово-артритичний діатез
C. Лімфатико-гіпопластичний діатез
D.- Стрептодермія.
Е. Алергічний діатез
2. Ознаками атопії є всі, крім:
А. Спадкова схильність
В. Гіперпродукція IgE
С. Еозинофілія
Д. Підвищення циркулюючих імунних комплексів
Е. Гіперреактивність шокового органа
3. Для лікування атопічного дерматиту використовують:
А антибіотики B ремантадин
C мукалтин D кларитин E еуфілін
4. У хворого Я.,7 років, діагностована справжня екзема. Який первинний морфологічний елемент є головним у клінічній картині?
A. Пухир
B. Пустула
C. Папула
D. Везикула
E. Пляма
5. У хворого Я.,7 років, діагностована справжня екзема. Який первинний морфологічний елемент є головним у клінічній картині?
A. Пухир
B. Пустула
C. Папула
D. Везикула
E. Пляма
6. Який з перелічених антимедіаторних препаратів вводиться інтраназально?
A. Алергодил
B. Семпрекс
C. тавегіл
D. Кларитин
E. фенкарол
Задачі
1. Дівчинки 8 років звернулася до алерголога у грудні місяці. Діагностовано алергічний риніт. На даний час ознак захворювання не спостерігається.
Що слід призначити дитині в даний момент?
2. Дитина 3 роки. Температура тіла 36,4 °С, з»явилися висипання. На всьому тілі наявна плямисті дрібні рожеві висипання, найбільш виражені на розгинальних поверхнях рук, щоках і сідницях. Розмір потиличних лімфатичних вузлів коло 5 мм. В анамнезі - харчова алергія. Вчора дитина з»їла плитку шоколаду. Який діагноз найбільш ймовірний в даному випадку?
Рекомендована література
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 581 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
|