 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Тести до теми: Лімфоми. Мієломна хвороба1. Чоловік, 24 років, скаржиться на свербіж шкіри, загальну слабкість, поганий апетит, періодичне підвищення температури тіла до 38 °С. Хворіє близько 3 міс. Об'єктивно: хворий зниженого харчування, пальпуються шийні лімфатичні вузли розміром з горошину, у лівій надключичній області — один щільний лімфатичний вузол коло 2 см у діаметрі, малорухомий, не спаяний з прилеглими тканинами. Температура тіла - 37,2 °С. Пульс - 80 за 1 хв, АТ - 110/70 мм рт. ст. З боку внутрішніх органів змін немає. Аналіз крові: ер. - 3,2•10 12/л, Нв - 114 г/л, КП - 1,0, л. -11,4•10 9/л, е. - 5 %, п. - 10 %, с. - 73 %, лімф. - 8 %, мон. - 4 %, ШОЕ - 38 мм/год. Який найбільш імовірний діагноз? А. Рак шлунка. В. Хронічний лімфолейкоз. С. Лімфосаркома. Д. Лейкемоїдна реакція. Е. Лімфогранулематоз.
2. Хворий, 48 р., скаржиться на кволість, пітливість, інтенсивний свербіж щкіри, хвилеподібна лихоманка, збільшення шийних-надключичних лімфовузлів. Об-но: блідість шкіри та слизових, шийні лімфовузли – рухомі, щільно-еластичні, розміром грецького горіху, не болючі, не спаяні зі шкірою. ЗАК: Ер-3,0х10 12/л,., Нв-100 г/л, лей - 14х109/л, еоз.-6%, баз.-3%, пал.-11%, сегм.-69%, лімф.-7, мон.-4%, тромб.-280х109/л, ШЗЕ-37 мм/год. Який морфологічні ознаки буде знайдено при біопсії лімфовузла? A. Плазмоцити B. Клітини Березовського -Штернберга C. Тільця Гейнца Д. Клітини Боткіна-Гумпрехта E. Тільця Меллорі..
3. Хворий К., 33 роки, 2 місяці тому назад помітив збільшений лімфовузол на шиї зліва, потім з’явилася слабість, підливість, свірбіж шкіри, підвищення Т до 39оС.Застосування сульфадимезину і оксациліну ефекту не дало. При огляді шкіра нормального кольору, зліва на боковій поверхні шиї два лімфовузли діаметром 1,5 і 2 см, середньої щільності, не болючі. Зі сторони внутрішніх органів змін не виявлено. Ан. крові: ер.-4,2. 10 12/л, Нb-132 г/л, КП-0,9, Л-9,6х109/л, е-5%, п–8%, с-73%, л-10%, м-4%, ШОЕ-32 мм/год. Ваш діагноз? A. Інфекційний мононуклеоз B. Хронічний лімфолейкоз C. Лімфогранулематоз Д. Лімфосаркома E. Міеломна хвороба.
4. У хлопчика 10 років почалась нежить на фоні нормальної температури, потім приєднався кашель, хрипів при аускультації грудної клітини не виявлено, антибактеріальна терапія ефекту не давала. На рентгенограмі грудної порожнини, яка була зроблена через місяць після появи перших симптомів захворювання, виявлена велика тінь у середостіння. Про яке захворювання можна думати у даному випадку?
5. У хлопчика 6 років на шиї справа батьки помітили збільшений лімфатичний вузол, безболісний. В аналізі крові – нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом вліво, помірна еозинофілія, абсолютна лімфопенія, прискорена ШОЕ. Який найбільш вірогідний діагноз?
6. Юнак 23 р. поступив зі скаргами на підвищення температури тіла до высоких цифр, схуднення, загальну слабкість. При огляді: передньо-шийні лімфовузли до 6-8 см в діаметрі, щільної консистенції, неболючі. В аналізі крові: Ер.-3,6.10 12/л, Нв-118 г/л, Л-15,4.109/л, ШОЭ-40 мм/час. Рентгенографія органів грудной клітини: легеневі поля достатьої пневматизації, серце і середостіння – без особливостей, синуси вільні. УЗД органів черевної порожнини: у воротах селезінки визначаються збільшеннідо 3 см в диаметрі лимфовузли. Біопсія шийних вузлов: виявлені клітинии Березовського-Штернберга. Яке захворювання можна діагностувати у даного паціента?
7. Хворий, 16 рокiв, захворiв гостро: пiдвищилась температура тiла до 39°С, з’явилось проливне потовидiлення, застуда. Через 2 тижні пiд впливом антибiотикiв та жарознижуючих засобiв температура понижчала до 37,8- 38,4 °С, пiтливiсть залишалась. Лiкар виявив збiльшенi шийнi лiмфатичнi вузли злiва твердої консистенцiї, гiперемiю та збiльшення мигдаликів, а також легкий систолічний шум на верхiвцi та основi серця. Аналiз кровi: Нв- 95 г/л, еритроцитiв 3,3.10 12/л,, кольоровий показник 0,9, базофiли-2, еозiнофiли-6, паличкоядернi-10, сегментоядернi-64, лiмфоцити-8, моноцити-10, ШОЕ-60 мм/год. Який імовірний діагноз?
8. Хворий, 22 рокі,в на протязі 3-х тижнів пред’являє скарги на загальну слабкість, пітливість, втрату ваги, підвищення температури тіла до 37,5-37,8°. Зліва в пахвинній і підключичній областях пальпуються щільні лимфовузли 2 и 2,5 см, рухливі, неболючі. Рентгенологічно – середостіння розширене, поліциклічні контури. Який діагноз найбільш імовірний?
9. Хвора К., 18 р., доставлена в стаціонар у важкому стані зі скаргами на болючість під час ковтання, біль в яснах, гарячку. Два тижні тому хворіла на грип, лікувалася не стероїдними протизапальними засобами та сульфаніламідами. Об’єктивно: температура тіла 39,8°С, язик сухий, на слизовій оболонці ясен, піднебіння – некротичні виразки, вкриті сірим нальотом. Аналіз крові: Нв- 100 г/л, ер. – 3,2х10 12/л, лейк.- 0,8х10 9/л, с.- 12%, лімф.- 85%, мон.- 3%, ШОЕ- 45 мм/год. Лікар-терапевт направив хвору у спеціалізоване відділення лікарні з діагнозом: А. Агранулоцитоз В. Лейкемоїдна реакція лімфоцитарного типу С. Мієломна хвороба Д. Лімфогрунулематоз Е. Хронічна мієлоїдна лейкемія.
10. Хворий В., 58 р., скаржиться на пітливість, загальну слабкість, підвищення температури тіла, збільшення лімфовузлів. Хвори себе вважає біля 6 місяців, однак до лікаря не звертався. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові оболонки бліді, пальпуються збільшенні пахвові та пахвинні лімфовузли – м'які, розмірами 2х3 см, неболючі, рухомі, шкіра над ними не змінена. Над легенями – ослаблене везикулярне дихання. Серцеві тони ритмічні, ослаблені, ЧСС- 82 уд. За 1 хв., АТ – 140/80 мм рт. Ст.. Розміри печінки за Курловим: 15х14х13 см. Селезінка на 3 см виступає з-під краю ребрової дуги, пальпаторно неболюча. Заг. аналіз крові: Нв- 100 г/л, ер. – 3,5х10 12/л, КП- 0,8, лейк.- 280х10 9/л, п.- 3%, с.- 10%, лімфобласти- 2%, про лімф.- 3%, лімф.- 80%, мон.- 2%, тіні Гумпрехта ++, анізоцитоз+, тромбоцити- 190х10 9/л, ретикулоцити- 0,9%. Який найбільш імовірний діагноз у хворого? А. Хронічна мієлоїдна лейкемія. В. Мієломна хвороба С. Хронічна лімфоїдна лейкемія Д. Декомпенсований цироз печінки. Е. Лімфогранулематоз.
11. Хворий М., 48 р., поступив до неврологічного відділення міської лікарні зі скаргами на біль та обмеження рухві у поперековому відділі хребта. З приводу радикуліту був проведений курс протизапальної терапії і фізіотерапевтичного лікування, однак стан хворого не поліпшився. На рентгенограмах поперекового відділу хребта виявлено остеопороз і значні дефекти кісток. У крові – помірна нормозромна анемія, у сечі- протеїнурія. Загальний білок крові – 110 г/л. На консультацію запрошений доцент-терапевт. Про яке захворювання він мав подумати в першу чергу? А. Лімфогранулематоз. В. Гострий гломерулонефрит С. Хвороба Бехтєрєва Д. Мієломна хвороба Д. Метастази в хребет пухлини невідомої первинної локалізації.
12. Хворий О., 55 р., поступив до терапевтичного відділення зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла, схуднення. Хворіє протягом 2 міс. Об’єктивно: шкіра блідо-рожева, пальпуються збільшені периферійні лімфатичні вузли (шийні, надключичні, пахвинні, пахвові) розмірами 2х2 см, щільні, неболючі. Печінка + 1,5 см, селезінка +3 см. Аналіз крові: Нв- 100 г/л, ер. – 3,2х10 12/л, КП- 0,9, лейк.- 9,8х10 9/л, п.- 3%, с.- 42%, лімф.- 50%, мон.- 5%, тромб.- 240х109/л, ШОЕ – 46 мм/год.У препараті біоптату лімфатичного вузла – дифузна лімфобластна проліферація. Який діагноз у хворого? А. Лімфогранулематоз. В. Хронічний лімфолейкоз. С. Гострий лімфобластний лейкоз Д. Лімфобластна лімфома Е. Реактивний лімфаденіт. 13. Хворий К., 25 р.,звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на збільшення зліва на шиї лімфатичного вузла, свербіж шкіри вночі, гарячку до 39°С, загальну слабкість. Поступове погіршення стану протягом року.. Об’єктивно: пальпуються збільшені неболючі лімфатичні вузли – шийні та надключичні зліва. Аналіз крові:: Нв- 80 г/л, ер. – 3,0х10 12/л, лейк.- 16х10 9/л, п.- 9%, с.- 80%, еоз.- 1%, лімф.- 4%, мон.- 6%, тромб.- 58х109/л, ШОЕ – 55 мм/год. На рентгенограмі органів грудної клітини на верхівці правої легені визначається інфільтрат, який контрастує з легеневою тканиною. На яке дослідження повинен направити хворого лікар для встановлення діагнозу? А. Стернальна пункція В. Трепанобіопсія С. Біопсія лімфатичного вузла з імунним фенотипуванням лімфоцитів Д. Аналіз сечі на білок Бенс-Джонса. Е. Проба Манту.
14. Для якої неходжкінської злоякісної лімфоми характерний хронічний в’ялий перебіг? А. Для лімфоми з малих лімфоцитів (пролімфоцитарної). В. Для дифузної В-крупноклітинної лімфоми. С. ДляВ-лімфобластної лімфоми. Д. Для Т- лімфобластної лімфоми. Е. Для лімфоми Беркітта. 15. Вкажіть невірну форму поділу мієломної хвороби: А. Дифузна В. Дифузно-вогнищева С. Вогнищева (солітарна) Д. Секретуюча і несекретуюча Е. Моно- і поліклональна.
16. Який препарат не входить в модифіковану схему CHOP для лікування находкінських лімфом? А. Преднізолон В. Онковін (вінкристин) С.Орніцетил Д. Циклофосфан Е. Ідарубіцин (доксорубіцин, адріаміцин).
17. Для протеїнограми хворих з множинною мієломою типовими є: А. Збільшення загального рівня білка за рахунок альбумінів. В. Збільшення загального рівня білка за рахунок парапротеїнів. С. Збільшення загального рівня білка за рахунок глобулінів. Д. Гіпопротеїнемія за рахунок втрати альбумінів. Е. Гіпопротеїнемія за рахунок втрати глобулінів.
18. Оссалгії при мієломній хворобі обумовлені: А. Кістково-деструктивним процесом. В. Порушенням інервації. С. Вогнищами некрозу тканин. Д. Крововиливами під надкістя. Е. Запальною інфільтрацією кісткової тканини.
19. До характерних проявів множинної мієломи не відноситься: А. Гіпервіскозний синдром. В. Вторинний імунодефіцит. С. Нефропатія. Д. Гіперурикемія Е. Гіперкальциемія.
20. Варіанти мієломної хвороби виділяють залежно від: А. Локалізації кісткових уражень В. Типа синтезованого парапротеїну-імуноглобуліну. С. Наявності або відсутності вісцеральних проявів хвороби Д. Наявності або відсутності геморагічного синдрому Е. Наявності або відсутності ниркового синдрому.
21. Досимптомів лімфогранулематозу, які визначаються при клінічному обстеженні, не відносяться: А. Генералізований свербіж шкірних покривів В. Лихоманка С. Профузна нічна пітливість Д. Втрата більше, ніж на 10% маси тіла за 6 місяців Е. Оссалгії.
22. До характерних ускладнень множинної мієломи не відносяться: А. Патологічні переломи. В. Хронічна ниркова недостатність С. Фунікулярний мієлоз Д. Інфекційно-запальні ускладнення Е. Амілоїдоз органів і тканин. 23. У клінічному аналізі крові при мієломній хворобі, як правило, має місце: А. Нормохромна анемія різного ступеню важкості та значне підвищення ШОЕ* В. Лейкопенія різного ступеню вираженості та зниження ШОЕ С. Гіпохромна анемія та лейкоцитоз різного ступеню вираженості Д. Нормальна картина крові Е. Явища лейкемоїдної реакції та гіперхромної анемії.
24. У лікуванні множинної мієломи, як правило, не використовується: А. Цитостатична хіміотерапія В. Трансплантація кісткового мозку С. Оперативне лікування Д. Променева терапія Е. Плазмафорез. 25. До лімфопроліферативних захворювань не відноситься: А. Хвороба Мінковського-Шоффара В. Хвороба Ходжкіна С. Лімфома Беркітта. Д. Волосатоклітинний лейкоз. Е. Грибовидний мікоз (синдром Сезарі).
26. Для дифдіагностики хронічного лімфолейкозу, зрілоклітинної лімфоми та лімфогранулематозу найбільш інформативним є проведення: А. Стернальної пункції з підрахунком мієлограми В. Трепанобіопсії здухвинної області С. Комп’ютерної томографії Д. Біопсії лімфовузла Е. Біопсії печінки.
27. Так званий «волосатоклітинний лейкоз», що характеризується спленомегалією, цитопенією та характерними виростами цитоплазми пухлинних клітин, є варіантом: А. Гострого лімфолейкозу. В. Лімфогранулематозу С. Хвороби Рустицького-Калера Д. Неходжкінської злоякісної лімфоми Е. Хронічного лімфолейкозу.
28. У кістковому мозку хворих мієломною хворобою спостерігається: А. Зменшення вмісту всіх кістковомозкових клітин В. Збільшення кількості клітин лімфоїдного ряду, переважно за рахунок зрілих лімфоцитів С. Збільшення кількості клітин плазматичного ряду з наявністю морфологічно змінених форм (зростання кількості гранулоцитарного ряду та бластних форм). Д. Зростання кількості промієлоцитів та тромбоцитів Е. Панцитопенія з одночасною появою в периферичній крові монобластів.
29. Покази до застосування плазмафорезу при мієломній хворобі (вкажіть всі правильні відповіді): А. Синдром високої в’язкості крові В. Кровоточивість при гіперпротеїнемії вище 130-140 г/л С. Кровоточивість на фоні гіпопротеїнемії менше 50 г/л Д. Ниркова недостатність, яку не вдається подолати на протязі 2-3 тижнів Е. Парапротеїнемічна кома 30. Вкажіть цитостатичний препарат з групи алкілуючих сполук, що застосовується в лікуванні мієломної хвороби: А. Сарколізин В. Метотрексат С. Адріаміцин Д. Вінкристин Е. Етопозид.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1568 | Нарушение авторских прав |