АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Самостійна робота. 2. Оволодіти методикою обстеження хворих на шкірні хвороби нез’ясованої етіології

1. Переглянути слайди.

2. Оволодіти методикою обстеження хворих на шкірні хвороби нез’ясованої етіології.

3. Оволодіти технікою забору матеріалу з дна ерозії.

4. Провести пробу Ядассона.

5. Провести обробку ротової порожнини.

Алгоритм «Забір матеріалу для виявлення акантолічних клітин»

Оснащення: простерилізовані тонкі шматочки канцелярської гумки, предметні скельця (стерильні, знежирені), реактиви для забарвлення за Романовським–Гімзою, 3% розчин калію йодид (50% мазь), комплесний папір, лейкопластир, етиловий спирт.

1. Посадити хворого обличчям до джерела світла, попросити його відкрити рот.

2. До поверхні ерозії на слизовій оболонці ротової порожнини притиснути тонкий шматочок стерильної канцелярської гумки.

3. Узятий матеріал «відбити» з канцелярської гумки на предметне скельце.

4. Висушити матеріал та зафіксувати його етиловим спиртом.

5. Забарвити мазок-відбиток за Романовським–Гімзою.

Алгоритм «Проведення проби Ядассона»

Розрізняють два варіанти проби: нашкірну і внутрішню.

Нашкірна проба.

1. Заздалегідь провести психологічну підготовку пацієнта.

2. Вибрати неуражену ділянку шкіри (на передпліччі або між лопатками).

3. Нанести на цю ділянку 50% мазь калію йодиду.

4. Зверху прикрити її компресним папером.

5. Зафіксувати лейкопластирем (на 24 або 48 год)

6. Через 24 чи 48 год на місці контакту з маззю з’являється еритема та інші морфологічні елементи, характерні для дерматиту Дюрінга.

Внутрішня проба

1. Підготувати пацієнта до проби. Хворий повинен знати, що можливе загострення патологічного процесу.

2. Пацієнту дають випити 3% розчин калію йодиду (1 столову ложку).

3. Через 1 – 2 доби з’являються морфологічні елементи висипки та посилюється свербіж.

Примітка. Проби не проводять у період загострення процесу або в прогресуючій стадії захворювання

Контрольні запитання

1. Що таке псоріаз?

2. Локалізація висипки при псоріазі.

3. Клініка псоріазу.

4. Чинники, що сприяють розвитку ЧПЛ.

5. Локалізація висипки при ЧПЛ.

6. Причини виникнення червоного вовчака.

7. Які морфологічні елементи висипки характерні для пухирчатки?

8. Форми червоного вовчака.

9. Стадії розвитку вогнищевої склеродермії.

10. Характер висипки при герпетиформному дерматиті.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 502 | Нарушение авторских прав