АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Матері та плода виконана Г. Ф. Еразмусом у 1756 році.

У 1780 році Данило Самойлович захистив першу дисертацію, присвячену кесарському розтину.

Введення правил асептики і антисептики не покращили наслідки операції по тій причині, що смертність була

Зумовлена кровотечами або інфекційними ускладненнями, пов’язаними з тим, що кесарський розтин

Закінчувався без ушивання рани матки.

У 1876 році Г.Е.Рейн та незалежно від нього Е.Порро запропонували метод вилучення дитини з

Наступною ампутацією матки і очеревинним, або позаочеревинним ушивання культі шийки.

З 1881 року, після того як F. Kehrer зашив розріз матки трьохповерховим швом, починається новий

Етап становлення операції кесарського розтину. Її стали виконувати не тільки по абсолютним, але і по

Відносним показанням. Почались пошуки раціональної техніки операції, що і призвело до методики

Інтраперитоніального ретровезікального кесарського розтину, що є основною у даний час. Частота кесарського

розтину в Україні за останні 30 років збільшилась у 10 разів і складає 9-15%. Ріст частоти операцій кесарського

Розтину в основному відбувся за рахунок повторних операцій, а також внаслідок частішого використання їх при

Тазових передлежаннях і внутрішньоутробній гіпоксії плоду.

Розрізняють абдомінальний кесарський розтин (sectio caesarea abdominalis) і піхвинний кесарський

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 497 | Нарушение авторских прав