АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гіперестрогенії. В період менопаузи в результаті збільшення продукції андрогенів в наднирниках і яєчниках

Спостерігається зворотній розвиток пухлини, її зменшення і навіть зникнення.

Слід враховувати і спадковий фактор. Наявність пухлин статевої системи у родичів хворих жінок

зустрічалась в 24%, міоми матки у 16%. Хоча майже у половини жінок дані про сімейну ускладненість були

Відсутні.

Таким чином, фіброміома матки є захворюванням, при якому в патологічний процес втягнуті багато

Органів і систем жіночого організму.

Класифікація

Класифікація фіброміом поводиться з урахуванням топографічно-анатомічного розміщення вузлів, їх

Кількості, росту, порушення функції сусідніх органів, кровотечі.

В залежності від локалізації вузлів розрізняють фіброміому:

Інтерстиціальну (інтрамуральну).

Підслизову.

Підсерозну.

Інтралігаментарну (пухлина росте в сторону параметрія між листками широкої зв’язки.

Підслизові і підсерозні вузли можуть бути на широкій основі або на ніжці, через яку проходять судини,

Що живлять пухлину.

По кількості вузлів визначають фіброміому:

Поодиноку.

Множинну.

В залежності від темпу росту:

– пухлину, що росте швидко (коли пухлина збільшується за рік на 4 тижні), що є несприятливою

ознакою і може свідчити про злоякісне переродження;

– пухлину, яка росте повільно.

Клініка захворювання залежить від швидкості росту і величини пухлини, а також від топографічного

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 560 | Нарушение авторских прав