АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

V етап м/с обстеження – оцінка результатів м/с втручань та їх корекція

- нормалізація самопочуття та стану пацієнта;

- відсутність нових елементів висипу;

- зменшення лімфовузлів;

- зникнення набряків;

- нормалізація кольору сечі;

- зникнення свербежу;

- покращення якості життя;

- виявлення та оцінка нових проблем пацієнта (можливість ускладнень: анафілактичний шок, хронічна ниркова недостатність, з відповідною корекцією медсестринських втручань.

Профілактика:

- застосування медикаментів тільки з високим ступенем очищення;

- дотримання протипоказань до щеплень;

- проведення алергійних діагностичних тестів;

- уведення сироваток за Безредьком;

- ретельне збирання алергологічного анамнезу;

- не вживати кінське м'ясо, кумис.

Прогноз: сприятливий

3.3. Рекомендована література:

Основна:

1. За редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко, “Медсестринство в терапії”, Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2004 рік.

2. О.К. Демченко, “Медсестринство в терапії”, Київ, “Здоров'я”, 2002 р.

Допоміжна:

3. Н.М.Середюк, “Внутрішня медицина”, Київ, “Медицина” 2007 рік.

4. М.Б. Шегедин, І.А. Шуляр, “Медсестринство у внутрішній медицині”, Київ, “Медицина”, 2009 рік.

5. Ю.М. Мостовий, “Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів”, Вінниця, 2011 рік.

6. В.В. Стасюк, “Медсестринство у внутрішній медицині”, Київ, ВСВ “Медицина”, 2010 рік.

7. В.М. Фойняк, А.Д. Бондаренко, О.М. Діденко, Н.Л. Шаповал, “Навчальний посібник з внутрішньої медицини”, Київ, ВСВ “Медицина”, 2010 рік.

8. В.М. Круглікова, Л.І. Шевцова, “Практикум із внутрішніх хвороб у модулях”, Київ, “Медицина”, 2008 рік.

9. За редакцією Лора, “Клиническая иммунология и аллергология”, М, “Практика”, 2000 рік.

10. За редакцією Р. Хаітова, Н. Ільїної, Национальное руководство “Аллергология и иммунология”, М, ГЭОТАР, “Медиа”, 2009 рік.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою з теми:

«Сироваткова хвороба»

Матеріали для самоконтролю

А. Питання

1. До яких захворювань належить сироваткова хвороба?

2. Які причини та фактори ризику можуть привести до сироваткової хвороби?

3. Які форми сироваткової хвороби ви знаєте?

4. Які ураження шкіри бувають при сироватковій хворобі?

5. Які внутрішні органи уражуються при виникненні сироваткової хвороби?

6. До яких ускладнень може привести сироваткова хвороба?

7. Які гематологічні зміни виникають при сироватковій хворобі?

8. Які методи лікування можна застосувати при сироватковій хворобі?

9. Які основні групи ліків застосовують при сироватковій хворобі?

10. Що треба приготувати медсестрі для зменшення свербежу шкіри у пацієнта з сироватковою хворобою?

Б. Тести

1. Які алергени можуть викликати сироваткову хворобу:

а) домашній пил

б) пилок дерев

в) протиправцева сироватка

г) парфуми

д) харчі.

2. Початок гострого періоду сироваткової хвороби характеризується:

а) підвищенням ț◦ тіла 39◦-40◦С, припухлістю суглобів, свербежем;

б) збільшенням лімфовузлів;

в) блідістю шкіри, зниженням ț◦ тіла, брадикардією;

г) болем за грудиною, підвищенням АТ, набряком гомілок;

д) охриплістю голосу, блюванням, діареєю.

3. Що порекомендує медсестра пацієнту із сироватковою хворобою для зменшення свербежу:

а)застосування мазі із кортикостероїдами;

б) обтирання розчином столового оцту;

в) холодні ванни;

г) змащення шкіри облепіховою олією.

д) опромінювання шкіри ультрафіолетом.

4. Які прояви не характерні для сироваткової хвороби:

а) спленомегалія;

б) лімфоденопатія;

в) свербіж шкіри;

г) гепатомегалія;

д) припухлість суглобів.

5. Що не слід вживати тим, хто переніс сироваткову хворобу:

а) молочні продукти;

б) цитрусові;

в) солодощі;

г) щавель, шпинат;

д) кінське м'ясо, кумис.

6. Який метод дослідження найбільш інформативний при сироватковій хворобі:

а) загальний аналіз крові;

б) стернальна пункція;

в) шкірні проби;

г) печінкові проби;

д) аналіз сечі за Зимницьким.

7. Виберіть засіб, що застосовується для лікування сироваткової хвороби:

а) корглюкон;

б) ацетилсаліцилова кислота;

в) кальцію хлорид;

г) неніциліназа;

д) атропін.

8. Яка початкова доза сироватки при введенні за О.М. Безредкою:

а) 1 мл;

б) 0,1 мл;

в) 0,4 мл;

г) 0,001 мл;

д) 0,5 мл.

В. Задача.

Пацієнт К., 42 роки, привезений до стаціонару каретою «швидкої допомоги» скаржиться на біль, припухлість, скутість у колінних, надп’ятково-гомілкових, променево-зап’ясткових суглобах, підвищенням ț◦ тіла 39◦-40◦С, свербіж шкіри, збільшення підщелепних, пахвинних лимфовузлів, висип на шкірі, слабкість. Захворів 7 днів тому, після введення протиправцевої сироватки з приводу поранення правої кисті. Почувався погано, підвищилась ț◦, біля місця ін’єкції з’явився висип. Обєктивно: температура тіла 39,6◦С, колінні та променево-зап’ясткові суглоби припухлі, рух у них обмежений, болісний. На шкірі поліморфний висип, полілімфаденопатія, лімфовузли збільшені, не спаяні, м’які. Збільшена селезінка. Тони серця приглушені, тахікардія, АТ=90/60 мм. рт.ст.

1. Яка патологія виникла у пацієнта К.? Які актуальні та потенційні проблеми має пацієнт?

2. План медсестринських втручань.

3. Виконання лікарських призначень.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 783 | Нарушение авторских прав