АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Сироваткова хвороба

Прочитайте:
  1. Алкоголізм не звичка, а хвороба.
  2. АЛКОГОЛЬНА ХВОРОБА ПЕЧІНКИ
  3. Артеріальні гіпертензії. Гіпертонічна хвороба
  4. БРОНХОЕКТАТИЧНА ХВОРОБА
  5. Варикозна хвороба нижніх кінцівок
  6. Виразкова хвороба
  7. Виразкова хвороба
  8. Виразкова хвороба
  9. ВИРАЗКОВА ХВОРОБА ШЛУНКА і 12-ТИ ПАЛОЇ КИШКИ
  10. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

це симптомокомплекс, що розвивається у відповідь на в/м або в/в введення до організму чужорідної сироватки або інших препаратів (гетеро логічних або гемолітичних). Відноситься до групи алергозів, що викликані ліками. Виділяють такі групи медикаментозних алергій:

І. Генералізовані: - анафілактичний шок;

- сироваткова хвороба;

- синдром Лаєлла.

ІІ. Локалізовані: - ураження шкіри та слизових оболонок;

- гематологічні ураження;

- вісцеральні ураження.

Етіологія сироваткової хвороби. До виникнення сироваткової хвороби можуть привести:

1) Введення сироваток:

- протиправцевої (5-10%);

- протидифтерійної;

- антирабічної;

- антилімфоцитарної;

- проти ботулізму;

- антирабічного гамоглобуліну;

- імуноглобулінів;

- правцевого анатоксину.

2) Іноді – введення гормонів (інсулін, АКТГ).

3) Трансфузія крові.

4) Отрута комах (при укусах).

Патогенез: в основі механізмів розвитку сироваткової хвороби лежить алергійна реакція з утворенням імунних комплексів у відповідь на введення антигену (алергену). Утворюються Аt (антитіла): JdG, JdM, JdE, що приймають участь у формуванні імунних комплексів.

Класифікація:

1) Гостра сироваткова хвороба → це реакція спрямована на виведення з організму чужорідних антигенів через інактивацію елементами ретикулоендотелія.

2) Хронічна сироваткова хвороба → характеризується незворотним відкладенням імунних комплексів у стінці судин та структурними змінами у судинах (у першу чергу – ниркових), та прогресуючою недостатністю ураженого органа.

Клініка. Сироваткова хвороба може виникнути на 7-10 добу, після однократного введення антигену (алергену). Температура тіла може підніматися до 39-40°С. Характерне збільшення лімфовузлів (генералізоване або регіональне), при пальпації вони болючі, не зливаються у конгломерати, м’які. Зміни на шкірі нагадують прояви кропив’янки – еритема у місці ін’єкції, або генералізована із свербіжем. Різноманітні геморагічні прояви (не завжди). Може бути набряк обличчя (30%), набряк суглобів (колінних, ліктьових, гомілкових кистей та стоп).

При цій патології часто бувають уражені нирки (як при гломерулонефриті, сеча має темно-червоний колір). Страждає серцево-судинна та дихальна системи: мають місце напади експіраторної задишки (як при бронхіальній астмі), тахікардія, аритмія, ексудативний перикардит (дуже рідко).

Збоку шлунково-кишкового тракту пацієнти відчувають дискомфорт, нудоту, може бути діарея. Ураження нервової системи мають прояви поліневритів, гострого мієліту (параліч Ландрі). У крові можуть бути підвищені лейкоцити, ШЗЕ, кількість імунних комплексів. У сечі знаходять еритроцити. Для ідентифікації сироваткової хвороби проводять алергійні шкірні проби з сироватковою з епідермісу шкіри, (вона буде позитивна) та біопсію уражених ділянок шкіри (знаходять зміни, характерні для васкулітів). Ускладненнями сироваткової хвороби можуть бути: анафілактичний шок, хронічна ниркова недостатність, перехід у вузликовий періартеріїт або системний червоний вовчак.

Лікування починають, як і при анафілактичному шоці:

- вище місця ін’єкції джгут (якщо можливо), місце ін’єкції обколоти 0,1% розчином адреналіну.

- глюкокортикоїдні препарати вводити в/м або в/в;

- при необхідності: антигістамінні препарати серцеві глікозиди, еуфілін;

- антикоогулянти: кальцію хлорид, кальцію глюконат, в/в, аскорутин, гепарин 10000–20000 ОД;

- для зменшення свербежу шкіри: теплі ванни, обтирання шкіри 5% ментоловим спиртом або розчином столового оцту;

- при артралгії – негормональні протизапальні засоби: вольт арен, диклофенак, диклоберл, перклюзон.

Прогноз сприятливий. Тим, хто переніс сироваткову хворобу, не слід вживати кінське м'ясо та продукти з кінського молока (кумис).

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 505 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)