АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

БРОНХОЕКТАТИЧНА ХВОРОБА

Бронхоектатична хвороба — хронічне придбане, а у ряді випадків природжене захворювання, що характеризується локальним нагнійним процесом (гнійним ендобронхітом) в необоротно змінених (розширених, деформованих) і функціонально неповноцінних бронхах, переважно нижніх відділів легенів.

Самостійність бронхоектатичної хвороби як окремої нозологічної форми в даний час може вважатися доведеною наступними обставинами. Інфекційно-запальний процес при бронхоектатичній хворобі виникає, в основному, в межах бронхіального дерева, а не в легеневій паренхімі. Крім того, переконливим підтвердженням є операція, при якій видалення бронхоектазів веде до одужання хворих.

Разом з бронхоектатичною хворобою як самостійною нозологічною одиницею, патоморфологічним субстратом якої є первинні бронхоэктазии (бронхоектази), виділяють вторинні бронхоэктазии (бронхоектази), які є ускладненням або проявом іншого захворювання. Найчастіше вторинні бронхоектази виникають при абсцесі легенів, туберкульозі легенів, хронічній пневмонії. При вторинних бронхоектазах зазвичай є патологічні зміни в респіраторному відділі легенів, що відрізняє вторинні бронхоектази від бронхоектатичної хвороби.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 479 | Нарушение авторских прав