 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Показники стану здоров'я риб
Протягом багатьох років стан здоров'я риб визначався за відсутністю ознак захворювання. Коли ці ознаки з'являлися, приймалися відповідні міри. Результати при цьому часто були незадовільними, оскільки одним із перших симптомів захворювання було припинення харчування. Основним засобом лікування захворювань в умовах великих рибницьких господарств було введення антибіотиків у корм риб. Це означало, що хворі риби, що припинили харчуватися, не отримували ніякого лікування і звичайно гинули. Така ситуація цілком зрозуміла. Зовнішні ознаки захворювання виявляються в риб тоді, коли хвороба заходить вже достатньо далеко. Починаючи із кінця 1960 - х років знання про стан здоров'я риб поступово стали поповнюватися фактами, що стосуються фізіологічних змін, які відмічаються на ранніх стадіях розвитку інфекційних і інших захворювань. Встановлено відповідні нормальні величини фізіологічних показників, із тим щоб відхилення від норми можна було використовувати як індикатори патологічних змін. Використання фізіологічних показників для контролю рибничих процесів та годівлі риб, а також для прогнозу майбутньої продуктивності риб в умовах екстенсивних та інтенсивних технологій.
Норми показників крові риб при різних умовах Ті самі види риб часто живуть у різних екологічних умовах. Особливо розрізняються ці умови при акліматизації і вирощуванні риб у штучних умовах — ставках, форелевих канавах, цементних басейнах, лотках і т.д. із цих умов першорядне значення мають швидкість плину і температура води, вміст у ній кисню й особливо якісний склад кормів. Оцінка вирощуваних риб за рибоводними показниками — швидкість росту, виживаність — не дає повної їхньої характеристики. Іноді риба росте задовільно, але фізіологічний її стан такий, що може привести до загибелі. При годівлі молоді осетрових олігохетами вона швидко росте, але обмін речовин її так порушується, що приводить молодь зрештою до загибелі (Драбкина). За даними Остроумової, молодь лосося при різних умовах вмісту і різних раціонів при подібній масі мала різні показники крові. Цьогорічки лосося, вирощувані в басейні із переважним кормом — яловичою печінкою, мали середню масу 6,108 г, гемоглобіну 99 г/л і еритроцитів 1,284 млн/мм3 крові, така ж молодь, що одержувала рибний фарш і рибну печінку, мала більшу середню вагу—6,961 г, але значно більш низькі, що граничать із анемією показники крові – гемоглобіну 67 г/л і еритроцитів 0,911 млн/мм3. У мазках крові від цих риб спостерігалося до 1/з клітин, що не мають гемоглобіну. У цьогорічок, вирощених у басейні на неповноцінних кормах, поряд із іншими відхиленнями спостерігалася знижена стійкість еритроцитів. Молодь риб, що росте в ставках на природних кормах, завжди має більш високі показники крові. Для молоді лосося запропоновані наступні норми показників крові (Остроумова) (табл.16.6).
Таблиця 16.6. Норми показників крові молоді лосося (за Остроумовой)
З таблиці видно, що в басейнової молоді показники крові нижче, ніж у молоді, вирощуваної в ставках. Таке зниження вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів не можна розглядати як явище патологічне. Це зниження обумовлене іншими умовами існування, до яких організм пристосовується при інших показниках крові. Більш низькі показники гемоглобіну і числа еритроцитів, ніж зазначені в таблиці 15.6, треба розглядати як відхилення від норми, хворобливі явища, що обумовлені характером їжі чи гідрохімічним режимом. Велике значення має вміст сироваткових білків при характеристиці стану риб. Підвищення кількості альбумінів в крові звичайно зв'язано зі швидким ростом і інтенсивним харчуванням риб. Сироваткові білки піддаються коливанням під впливом корму. Так, введення в кормову суміш фосфатидів значно підвищує в крові кількість альбумінів. У однорічок лосося на контрольному раціоні вміст білка в сироватці дорівнює 13,4%, додаток же 5, 10 і 15% фосфатидів підвищує вміст альбумінів відповідно до 13,8, 16,5 і 24,6%. У цьоголіток у контролі альбумінів в крові міститься 12,2%, а додавання до кормової суміші 15% фосфатидів збільшує кількість альбумінів до 15,6%. На раціоні із китовою печінкою ріст пригнічується і сильно падає вміст альбуміну в до 11%. Вміст альбумінів у крові варто враховувати при фізіологічній характеристиці риб і при встановленні деяких діагнозів. Питання для самоперевірки 1. Що таке стрес? 2. Які фактори викликають стрес-реакцію? 3. Які розрізняють фази стрес-реакції? 4. Які виробничіпроцеси можуть викликати стрес у риб? 5. Що таке адаптація?
Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 516 | Нарушение авторских прав |