АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фізіологічні зміни в риб при дії токсинів

Є численні дані із концентрації багатьох забруднюючих або токсичних речовин, що смертельні для риб і інших організмів. Значно менше даних про механізм дії цих токсинів. Регулювання ступеня забруднення звичайно полягає у встановленні припустимої межі вмісту токсикантів у вигляді процентної концентрації, за якої 50 % піддослідних риб гине за 96 годин (96-годинний біотест). Виявлення концентрації токсикантів, що перешкоджає нормальному фізіологічному функціонуванню, значно сутужніше, ніж виконання 96-годинного тесту, хоча необхідність у таких дослідженнях, як і у вивченні сублетального впливу забруднюючих речовин, постійно зростає.

Деякі забруднювачі роблять безпосередній вплив на риб у гострих експериментах. Вплив аміаку на лососевих риб починає відчуватися із концентрації 2 мг/л. Аміак у концентрації 15 мг/л викликає загибель деяких риб. Найбільш суттєвим результатом впливу аміаку на райдужну форель є збільшення загальної проникності, тому що при цьому різко зростає кількість утвореної і виведеної сечі, а також відбувається набрякання таких зводнених тканин, як шкіра і зябра. Оскільки риби екскретують аміак, запобігання аміачного отруєння дуже важливо в циркуляційних системах. Вміст аміаку у воді є важливим фактором при оцінці ступеня очищення вод, що спускаються із рибоводних заводів і із підприємств по очищенню стічних вод із неповним окислюванням аміаку й інших азотистих сполук. Хлор широко використовується для опрацювання стічних вод. На багатьох міських очисних спорудженнях стічні води перед спуском хлорують, а в плавальні басейни також подається хлорована вода. Акваріумісти знають про необхідність видалення або нейтралізації хлору, що міститься у водопровідній воді при заповненні нею акваріумів. Хлор сам по собі не дуже токсичний, але, взаємодіючи із аміаком, він заміщає один, іноді два атоми водню, у результаті чого утворяться хлораміни, що токсичні в концентраціях у декілька мікрограмів на літр.

За даними Лукьяненко (1967) при отруєні осетрів і севрюг стічними водами у отруєних риб спостерігалися такі зміни в крові та деякі фізіологічні зміни функції дихальної системи і системи кровообігу.

Спостерігалося різке падіння кількості гемоглобіну і еритроцитів, у деяких риб в 5 – 7 разів. Знижена кількість альбумінів та гама–глобулінів в плазі крові. Дихання риб було аритмічне і знизилося до 20 – 25 дихальних рухів за хвилину. Значні зміни відбулися в електрокардіограмі – помітно скорочується час скорочення шлуночка, зміщене вліво та стирається зубець Т, зникає зубець Р і патологічно обкреслено зубець S. Це обумовлено ймовірно, порушенням провідності між передсердям і шлуночком через асфіксію серцевого м’яза.

Тривалий вплив токсичних речовин і важких металів приводить до деструктивних змін у мітохондріях імунокомпетентних клітин риб, що призводить до порушення процесів окисного фосфорилювання в імуноцитах.

Отруєння риб пікриновою кислотою

При отруєнні риб пікриновою кислотою спостерігається різке зниження кількості еритроцитів і лейкоцитів у крові. Крім того, відбувається специфічний, викликаний дією пікринової кислоти поділ еритроцитів із поперечною перетяжкою ядер.

Під дією пікринової кислоти різко знижується кількість гемоглобіну й еритроцитів. Збільшуються розміри еритроцитів; у контрольного карася розмір їх дорівнює 13Х10 мкм, а в отруєних — 19Х10 мкм. Збільшені еліпсоїдної форми еритроцити фарбуються фарбою типу Май-Грюнвальд у яскраво-рожевий колір, що говорить про гарне наповнення їх гемоглобіном. У подовжених еритроцитах спостерігається розрив ядра на дві частини. Багато ядер мають поперечні перетяжки і просвіти. У крові у великій кількості з'являються еритроцити, що діляться. Такий патологічний розподіл приводить до руйнування формених елементів. Різке зниження вмісту гемоглобіну в крові отруєних риб відбувається не за рахунок слабкого насичення еритроцитів гемоглобіном, а за рахунок зменшення їхньої кількості, викликаного руйнуванням еритроцитів. Всі ознаки зазначеного захворювання розвиваються швидко і різко виражені при більш високих концентраціях отруйної речовини.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 489 | Нарушение авторских прав