АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пацієнт А., 38 років, який 4 дні тому переніс резекцію шлунка з приводу виразки, скаржиться на виражену слинотечу та неприємний запах з рота. Яка профілактика виникнення паротиту?

А. Санація ротової порожнини (миття зубів, полоскання з антисептиками).

В. Антибіотикотерапія.

С. Напівспиртові компреси на привушну ділянку.

D. УВЧ-терапія на привушну ділянку.

Е. Вживання механічно-щадячої їжі.

Пацієнт Л., 59 років, знаходиться у відділенні абдомінальної хірургії 5-й день після операції – резекції шлунка. Протягом доби скаржиться на відчуття здуття і розпирання живота. Об’єктивно спостерігається рівномірне збільшення розмірів живота. Перкуторно над усіма відділами живота тимпанічний звук, який не змінюється при зміні положення пацієнта. Симптомів подразнення очеревини не виявлено. При аускультації живота вислуховуються слабкі перистальтичні шуми. Вказати найбільш імовірне ускладнення основного захворювання.

А. Асцит.

В. Ожиріння.

С. Метеоризм.

D. Розлитий перитоніт.

Е. Спастична кишкова непрохідність.

20. У пацієнта Д., 62 років, що знаходиться на лікуванні у відді­ленні абдомінальної хірургії, на 5-й день після операції – резекції шлунка діагностовано явища метеоризму. Попереднє вживання карболену протягом доби (3 табл. – 3 рази на день) не було ефективним. Які першочергові заходи для ліквідації такого ускладнення?

А. Очисна клізма.

В. Газовідвідна трубка.

С. Введення спазмолітиків.

D. Промивання шлунка.

Е. Холод на ділянку живота.

21. Пацієнт Т., 61 рік, 5 днів тому прооперований з приводу косої пахової вправимої правобічної кили. Протягом останньої доби Оскаржиться на неприємні тягнучі відчуття в нижніх відділах живота. Пальпаторно – сигмовидна кишка щільної консис­тенції. Симптомів подразнення очеревини не виявлено. Аускультативно – слабкі перистальтичні шуми. За словами пацієнта, акту дефекації в післяопераційному періоді не було. Вказати ймовірне ускладнення післяопераційного періоду.

А. Метеоризм.

В. Закреп.

С. Асцит.

D. Пельвіоперитоніт.

Е. Цистит.

У пацієнта С., 61 рік, що знаходиться у хірургічному відділенні, на 4-й день після операції з приводу косої пахової вправимої правобічної кили діагностовано явища закрепу. Розширення рухового режиму і призначення послаблюючої дієти не дали позитивного ефекту. Вкажіть подальші заходи.

А. Сифонна клізма.

В. Введення спазмолітиків.

С. Промивання шлунка.

D. Очисна клізма.

Е. Масаж черевної стінки.

23. Пацієнт Н., 52 роки, на 2-й день після операції поперекової симпатектомії, почав скаржитися на розпираючи відчуття в нижніх ділянках живота. При пальпації в надлонній ділянці виявлено еластичний утвір, над яким перкуторно вислухо­вується тупий звук. Зі слів пацієнта, самостійного сечопуску не було протягом доби. Яке ускладнення розвинулося в після­операційному періоді?

А. Метеоризм.

В. Закреп.

С. Гостра затримка сечі.

D. Асцит.

Е. Паралітична кишкова вепрохідність.

24. У пацієнта А., 43 роки, на 2-й день після операції попереко­вої симпатектомії діагностовано гостру затримку сечі. Зас­тосування грілки на ділянку сечового міхура, зміна поло­ження пацієнта, рефлекторні прийоми і дом’язеве введення 0,1% розчину атропіну не призвели до сечопуску. Вкажіть, яку маніпуляцію необхідно провести для ліквідації затримки сечі.

А. Очисну клізму.:

В. Масаж черевної стівки.

С. Електростимуляцію черевної стінки.

D. Введення спазмолітиків.

Е. Катетеризацію сечового міхура.

25. Пацієнт Т., 73 роки, 5 днів тому прооперований з приводу аневризми черевного відділу аорти. Протягом З днів пацієнт знаходиться на суворому ліжковому режимі. При об’єктивному обстеженні в крижовій ділянці виявлено пухирці зі світло-жовтим вмістом на фоні блідої, дещо набряк­лої шкіри. В ділянці лопаток спостерігається гіперемія шкіри. Яке ускладнення розвинулось у пацієнта?

А. Бешиха.

В. Пролежні.

С. Флегмона.

D. Опрілість.

Е. Фурункульоз.

26. Пацієнт В., 45 років, прооперований з приводу проникаючого поранення черевної стінки, яке ускладнилось гострим дифуз­ним фіброзно-гнійним перитонітом. На 3-й день після операції пацієнт почав скаржитись на пекучість в ділянці обох пахових складок. Об’єктивно – шкіра в ділянці пахових складок гіперемована, з ознаками мокнення. Яке ураження шкіри хворого можна припустити?

А. Пролежні.

В. Флегмона.

С. Опрілість.

D. Бешиха.

Е. Фурункульоз.

У пацієнтки В., 52 роки, що знаходиться на лікуванні з приводу перелому стегнової кістки на скелетному витяганні, на 6-й день ліжкового режиму виявлено пролежні в крижовій і лопатковій ділянках у стадії гіперемії. Вкажіть найбільш доцільну тактику лікування пролежнів.

А. Кварцування і протирання камфорним спиртом. Гумовий круг під крижову ділянку.

В. Масивна антибіотикотерапія.

С. Напівспиртові компреси.

D. Змазування розчином Люголя.

Е. Накладання мазевих пов’язок.

У пацієнта Б., 62 років, на 5-й день лікування на скелетному витяганні з приводу перелому шийки стегна виявлено пролежні у крижовій і лопатковій ділянках. Пацієнт на ліжковому режимі і отримує дезагрегантно-антикоагулянтну терапію. Вказати найбільш адекватні методи лікування пролежнів у пацієнта.

А. Масивна антибіотикотерапія.

В. Напівспиртові компреси.

С. Мазеві пов'язки.

D. Обробка 1 % розчином брильянтового зеленого і асептична пов’язка.

Е. Не потребує спеціального лікування.

При поступленні пацієнту Ф., 37 років, встановлено діагноз «виразкова хвороба шлунка, стадія загострення, з локалізацією виразки на задній стінці шлунка». При огляді пацієнт займає колінно-ліктьове положення, яке, за його словами, полегшує стан. Охарактеризуйте положення пацієнта в ліжку.

А. Активне.

В. Вимушене активне.

С. Вимушене пасивне.

D. Пасивне.

Е. Вимушене.

Пацієнту М., 59 років, що знаходиться на лікуванні з приводу аденоми передміхурової залози, проведено катетеризацію сечового міхура катетером Фолі. Які першочергові заходи необхідні для профілактики висхідної інфекції сечовивідних шляхів?

А. Масивна антибіотикотерапія.

В. Часта зміна катетерів.

С. Промивання сечового міхура 2% розчином борної кислоти двічі на день.

D. Контрольне УЗ-дослідження.

Е. Застосування імунокорегуючої терапії.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 666 | Нарушение авторских прав