Навчальна практика під керівництвом викладача. для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів
Хірургія
ПРОГРАМА
для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів
І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
5.12010101 “Лікувальна справа”
Київ
Хірургія
Укладач
А.О. Овчарук — викладач вищої категорії Вінницького державного медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного.
Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії хірургічних дисциплін Вінницького медичного коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного 06 квітня 2011 р., протокол № 9.
Програму затверджено опорною цикловою комісією з дисциплін хірургічного профілю Вінницького медичного коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного на спільному засіданні 04 жовтня 2011 р., протокол № 1.
Рецензенти:
Н.В. Сіньковський — завідувач хірургічного відділення Вінницької районної лікарні, хірург вищої категорії;
Б.І. Дударенко — доктор мед. наук, старший викладач кафедри факультетської хірургії № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.
© МОЗ України, 2011
© ВСВ “Медицина”, 2011
ПОЯСНЮВАЛЬHA ЗАПИСКА
Навчальну програму з дисципліни “Хірургія” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 “Лікувальна справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.
Хірургія є однією з провідних клінічних дисциплін у підготовці фельдшера.
Під час складання цієї програми враховано як юридичний, так і реальний статус молодшого медичного персоналу в нашій країні. Юридичні аспекти хірургічної діяльності фельдшера ґрунтуються на відповідних чинних кваліфікаційних характеристиках і положеннях. За суттю ця діяльність обмежена рамками того, що прийнято позначати як долікарська медична допомога, поряд із “виконанням призначень лікаря”.
Відповідно до цього фельдшер у нашій країні може:
¾ працювати самостійно на ФАПах, оздоровчих пунктах та в системі швидкої медичної допомоги;
¾ працювати під керівництвом лікаря в медичних закладах.
Виходячи з цього, зміст програми спрямований на формування в студентів клінічного мислення, вміння діагностувати найпоширенішу хірургічну патологію, надавати першу медичну допомогу, за необхідності проводити реанімаційні заходи, лікувати хворих за призначенням лікаря, доглядати за хворими, брати участь у санітарно-освітній та профілактичній роботі.
Викладати дисципліну слід відповідно до кваліфікаційної характеристики та поєднувати зі знаннями, отриманими під час вивчення предметів професійно-практичної підготовки та інших дисциплін. Це досягається за рахунок побудови структурно-логічних зв’язків між предметами, що поліпшує рівень знань і запобігає дублюванню загальних питань. Кожне захворювання потрібно вивчати за загальноприйнятою схемою:
¾ суть захворювання;
¾ етіологія;
¾ патогенез;
¾ клінічна картина;
¾ можливі ускладнення;
¾ особливості лікування;
¾ прогноз;
¾ профілактика.
Щодо діагностики, крім загальноклінічних, звернуто увагу на сучасні лабораторні, інструментальні та інші методи обстеження хворих з оцінюванням їхніх реальних можливостей.
Під час вивчення плану лікування хворих підкреслюється необхідність ураховувати патогенетичні аспекти захворювання, а також стан імунної системи.
Особливу увагу звернуто на самостійну роботу студентів з хворими в лікувально-профілактичних закладах, опрацювання додаткової літератури в бібліотеках та вдома, у тренажерних кабінетах.
Позитивним у цій програмі є збільшення кількості годин на навчальну практику під керівництвом викладача, що підвищує рівень практичної підготовки студентів.
Відповідний рівень підготовки фельдшерів може забезпечити тільки висока організація навчального-виховного процесу, використання сучасних методів навчання, інноваційних технологій, відповідної матеріально-технічної бази, високої кваліфікації викладацького складу.
Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:
¾ елементи хірургічної діяльності (асептику, знеболювання, гемостаз, переливання крові, десмургію, відкриті та закриті пошкодження, опіки тощо);
¾ основні принципи та методику обстеження хірургічного пацієнта, оцінювання загального стану, діагностику хірургічних захворювань;
¾ принципи і методи першої медичної допомоги;
¾ основи профілактики захворювань та догляду за пацієнтом.
Студенти повинні вміти:
¾ дотримуватися правил асептики та антисептики в своїй роботі;
¾ працювати на посадах фельдшера, палатної, перев’язувальної та операційної медичних сестер;
¾ оцінювати загальний стан пацієнта, місцеві зміни, діагностувати хірургічні захворювання та невідкладні стани.
Студенти мають бути поінформовані про:
¾ сучасні досягнення хірургії;
¾ основні накази, інструктивні листи та інші нормативні акти МОЗ України;
¾ основні принципи організації хірургічної допомоги на сучасному етапі;
¾ нові лікарські засоби та методи їх застосування;
¾ нові методи діагностики хірургічної патології;
¾ рівень захворюваності з окремих видів хірургічної патології.
Вивчення предмета закінчується перевідним іспитом наприкінці VІ семестру та державним комплексним іспитом.
У разі потреби зміни в програму та розподіл годин (у межах виділених годин згідно навчального плану) можуть вносити предметні (циклові) комісії.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№ з/п
| Тема
| Кількість годин
| Загальний обсяг
| Лекції
| Навчальна практика під керівництвом викладача
| Самостійна робота
|
| Вступ
|
|
|
|
|
| Розділ 1. Загальна хірургія
|
|
|
|
|
| Профілактика хірургічної інфекції
|
|
|
|
|
| Охорона праці в хірургії
|
|
|
|
|
| Гемостаз
|
|
|
|
|
| Знеболювання: загальне та місцеве
|
|
|
|
|
| Неоперативна хірургічна техніка
|
|
|
|
| 6.1
| Десмургія
|
|
|
|
| 6.2
| Інфузійна терапія
|
|
|
|
|
| Оперативна хірургічна техніка
|
|
|
|
|
| Хірургічна діяльність на основних етапах лікування
|
|
|
|
| 8.1
| Загальні принципи надання першої медичної допомоги
|
|
|
|
| 8.2
| Амбулаторна хірургія
|
|
|
|
| 8.3
| Деонтологія в хірургії
|
|
|
|
| 8.4
| Лікування хворого в хірургічному відділенні. Діагностика хірургічних захворювань
|
|
|
|
| 8.5
| Догляд за хворими в хірургічному відділенні. Підготовка хворих до операції
|
|
|
|
| 8.6
| Післяопераційний період. Лікування хворого у відділенні інтенсивної терапії
|
|
|
|
|
| Основні види хірургічної патології
|
|
|
|
| 9.1
| Ушкодження. Закриті механічні ушкодження (травми)
|
|
|
|
| 9.2
| Відкриті механічні ушкодження (рани)
|
|
|
|
| 9.3
| Термічні ушкодження. Електротравма
|
|
|
|
|
| Хірургічна інфекція
|
|
|
|
| 10.1
| Гостра й хронічна гнійна аеробна інфекція
|
|
|
|
| 10.2
| Місцеві гнійні захворювання шкіри, підшкірної жирової клітковини, судин, кісток і суглобів
|
|
|
|
| 10.3
| Гостра анаеробна інфекція. Профілактика газової гангрени, правця
|
|
|
|
| 10.4
| Загальна гнійна інфекція (сепсис)
|
|
|
|
| 10.5
| Гостра й хронічна специфічна хірургічна інфекція
|
|
|
|
|
| Пухлини
|
|
|
|
|
| Змертвіння. Природжені хірургічні захворювання. Захворювання судин нижніх кінцівок
|
|
|
|
| | Розділ 2. Спеціальна хірургія
|
|
|
|
|
| Захворювання та ушкодження голови, обличчя та шиї
|
|
|
|
|
| Захворювання та ушкодження грудної клітки та органів грудної порожнини
|
|
|
|
|
| Хронічні захворювання органів черевної порожнини
|
|
|
|
|
| Ушкодження та гострі захворювання органів черевної порожнини
|
|
|
|
|
| Захворювання та ушкодження прямої кишки
|
|
|
|
|
| Захворювання ушкодження сечових і статевих органів
|
|
|
|
|
| Ушкодження та захворювання кінцівок, хребта і таза. Синдром тривалого роздавлення
|
|
|
|
|
| Курація хірургічних хворих
|
|
|
|
| | Усього
|
|
|
|
|
Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами предметні (циклові) методичні комісії навчальних закладів.
самостійна робота
1. Вклад М.І. Пирогова в хірургію.
2. Поняття про антисептику та асептику. Наказ № 720.
3. Вивчення наказів № 181, 798, 120 МОЗ України.
4. Стерилізація, методи її. Контроль за стерильністю.
5. Оброблення операційного поля.
6. Класифікація кровотеч. Гостра крововтрата, її критерії, клінічні ознаки.
7. Кровотечі в порожнини та порожнисті органи, їхні клінічні ознаки.
8. Тимчасові та остаточні методи зупинки кровотечі.
9. Лабораторні та інструментальні методи діагностики кровотеч.
10. Поняття про пов’язку та перев’язку. Види пов’язок.
11. Наркоз: поняття, види. Схеми інгаляційного наркозу.
12. Стадії ефірного наркозу.
13. Ускладнення масочного інгаляційного наркозу.
14. Неінгаляційний наркоз, його переваги, недоліки. Речовини для наркозу.
15. Місцева анестезія. Види. Речовини для анестезії.
16. Провідникова анестезія.
17. Анестезія змазуванням чи оприскуванням.
18. Інфільтраційна анестезія за Вишневським.
19. Спинномозкова і перидуральна анестезія. Методика, можливі ускладнення.
20. Поняття про групи крові.
21. Поняття про резус-фактор.
22. Показання та протипоказання до гемотрансфузії.
23. Ускладнення під час переливання крові.
24. Догляд за хворими до, під час і після гемотрансфузій.
25. Препарати крові. Характеристика. Показання до використання.
26. Профілактика зараження СНІДом в умовах стаціонару.
27. Шляхи і методи введення інфузійних розчинів.
28. Загальна схема трансфузій.
29. Консервація і зберігання крові.
30. Поняття про хірургічну операцію. Види хірургічних операцій.
31. Методика обстеження хірургічного хворого. Документація. Деонтологічні аспекти в роботі.
32. Поняття про передопераційний період. Підготовка хворого до планової та екстреної операції.
33. Поняття про післяопераційний період. Профілактика ранніх та пізніх ускладнень.
34. Поняття про рани. Види ран. Принципи надання першої медичної допомоги в разі поранення. Активно-пасивна профілактика правця у випадку ушкодження. Транспортування потерпілого.
35. Первинне хірургічне оброблення поверхневих ран м’яких тканин, показання та протипоказання до операції. Можливі помилки під час оброблення ран. Принципи й техніка дренування ран.
36. Загальні та місцеві ознаки нагноєння ран. Основні принципи місцевого лікування. Догляд за хворими з гнійними ранами залежно від перебігу ранового процесу.
37. Хірургічний шок. Причини, патогенез, клінічна картина, діагностика. Фази й стадії хірургічного шоку. Роль фельдшера в транспортуванні та інтенсивній терапії хворих з травматичним шоком. Зміст протишокових заходів в умовах військових дій та екстремальних ситуацій.
38. Травматизм. Види й профілактика травматизму. Поняття про ізольовані, змішані та комбіновані травми. Принципи надання першої медичної допомоги.
39. Закриті механічні травми тканин (забій, розтягнення, розрив, струс і роздавлювання). Синдром тривалого роздавлення. Симптоми, надання першої медичної допомоги, транспортування. Особливості лікування.
40. Переломи кісток. Види, клінічні симптоми переломів. Роль у наданні першої допомоги в разі переломів. Принципи лікування у випадку переломів кісток.
41. Вивихи. Клінічна картина. Діагностика. Роль фельдшера в наданні першої медичної допомоги в разі вивихів. Принципи лікування хворого з вивихом.
42. Опіки. Класифікація, визначення площі та клінічна картина опіків. Тактика під час надання першої медичної допомоги. Принципи лікування хворих з опіками. Опікова хвороба. Принципи лікування.
43. Електротравма. Загальна та місцева дія електричного струму, перша допомога у випадку електротравми. Показання до проведення серцево-легеневої реанімації.
44. Види холодової травми. Класифікація відморожень за ступенем ушкодження. Клінічні ознаки. Тактика фельдшера в наданні першої медичної допомоги. Лікування та догляд за хворими з відмороженнями. Профілактика холодової травми.
45. Гостра гнійна хірургічна інфекція. Шляхи зараження. Профілактика та лікування окремих видів гнійно-запальних захворювань: фурункула, карбункула, абсцесу, флегмони, бешихи, остеомієліту, тромбофлебіту тощо.
46. Загальна гнійна хірургічна інфекція. Види сепсису. Клінічна картина та лікування.
47. Септичний шок. Клінічна картина, перша допомога, реанімаційні заходи.
48. Поняття про анаеробну інфекцію. Газова гангрена, правець. Клінічна картина.
49. Профілактика анаеробної інфекції після поранень. Перша допомога при анаеробній інфекції. Комплексна терапія газової гангрени, правця.
50. Хірургічний туберкульоз та його форми. Клінічна картина, діагностика та лікування кістково-суглобового туберкульозу.
51. Поняття про доброякісні та злоякісні пухлини, їхня класифікація. Клінічна картина доброякісних і злоякісних пухлин, профілактика та лікування. Організація онкологічної служби в Україні. Значення загальної диспансеризації в ранній діагностиці пухлин.
52. Уявлення про некроз. Причини. Суха та волога гангрена. Місцеві й загальні прояви. Профілактика та лікування, догляд за хворими після операції.
53. Закрита черепно-мозкова травма. Діагностика струсу і стиснення головного мозку. Перша допомога, транспортування. Принципи лікування хворих.
54. Перелом склепіння та основи черепа. Діагностика та перша допомога. Особливості транспортування хворих.
55. Травми шиї, відкриті та закриті ушкодження м’яких тканин та органів шиї. Діагностика ушкоджень. Тактика фельдшера під час надання першої медичної допомоги в разі ушкодження шиї. Профілактика повітряної емболії при пораненнях вен шиї.
56. Опіки стравоходу. Клінічна картина. Тактика фельдшера під час надання першої допомоги. Принципи лікування хворих з опіками стравоходу. Особливості догляду за хворими з гастростомою.
57. Механічна травма грудної клітки: забій, струс, стиснення. Діагностика. Тактика фельдшера під час надання першої медичної допомоги хворим з травмою грудної клітки. Лікування.
58. Поняття про пневмоторакс. Види пневмотораксу. Тактика фельдшера під час надання першої медичної допомоги хворим з пневмотораксом. Лікування хворих.
59. Запальні захворювання грудної залози. Симптоми, лікування хворих, профілактика маститу.
60. Переломи ребер. Симптоми множинних і подвійних переломів ребер. Перша допомога, особливості транспортування.
61. Доброякісні та злоякісні пухлини грудної залози. Симптоми, диференційний діагноз. Лікування хворих з пухлинами грудної залози. Профілактика онкологічних захворювань грудної залози.
62. Закриті й відкриті ушкодження легень, серця, магістральних судин. Діагностика, перша допомога, особливості транспортування хворих.
63. Захворювання стравоходу, рак стравоходу. Варикозне розширення вен стравоходу. Клінічна картина. Лікування. Надання першої допомоги в разі кровотечі з вен стравоходу.
64. Механічна травма живота. Діагностика. Клінічна картина гострого живота при травмі живота. Перша допомога й показання до госпіталізації. Особливості транспортування. Показання до оперативного лікування.
65. Гострий перитоніт. Причини, симптоми, діагностика. Перитоніт місцевий та загальний. Догляд за хворими після операції. Перша допомога й показання до оперативного лікування. Особливості транспортування.
66. Гострий апендицит. Клінічна картина, діагностика, лікування. Догляд за хворими в післяопераційний період.
67. Шлунково-кишкові кровотечі. Причини кровотечі в порожнисті органи. Діагностика кровотеч. Невідкладна допомога. Консервативні та оперативні методи лікування.
68. Гостра непрохідність кишок. Діагностика, перша допомога, особливості транспортування, показання до оперативною лікування.
69. Ускладнення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Діагностика, перша допомога, показання до госпіталізації, консервативне та оперативне лікування хворих. Особливості догляду за хворими з дренажем черевної порожнини.
70. Гострий холецистит. Гострий панкреатит. Клінічна картина, діагностика, особливості лікування. Тактика фельдшера в разі гострого холециститу та панкреатиту.
71. Запальні захворювання прямої кишки та прилеглих до неї тканин. Клінічна картина і діагностика, консервативне та оперативне лікування. Геморой. Діагностика та лікування. Особливості догляду за хворими в проктологічному відділенні.
72. Пухлини товстої і прямої кишок. Діагностика та лікування. Роль профілактичних обстежень у ранній діагностиці пухлин. Особливості догляду за хворими зі штучними норицями.
73. Закриті й відкриті ушкодження сечостатевих органів. Клінічна картина, перша допомога й лікування. Особливості транспортування хворих з урологічними травмами.
74. Аденома передміхурової залози. Клінічна картина, діагностика, лікування. Перша допомога в разі гострої затримки сечі. Показання до накладання надлобкової сечової нориці. Особливості догляду за хворими з надлобковою сечовою норицею.
75. Перелом хребта. Клінічна картина. Діагностика ушкоджень хребців і спинного мозку. Перша допомога, транспортування та лікування.
76. Переломи кісток таза. Ускладнення при переломах кісток таза. Діагностика, перша допомога, транспортування і лікування.
77. Переломи кісток плеча. Клінічна картина, перша допомога, лікування. Особливості надання першої допомоги у випадку відкритих переломів.
78. Переломи кісток передпліччя, кисті і пальців. Перша допомога, транспортування і лікування, іммобілізація.
79. Перелом стегна. Клінічна картина, перша допомога в разі відкритих переломів.
80. Переломи кісток гомілки та пальців стопи. Особливості надання першої допомоги у випадку відкритих переломів.
81. Запальні захворювання верхньої кінцівки. Панарицій. Принципи оперативного лікування.
82. Облітеруючі захворювання судин нижньої кінцівки. Клінічна картина, діагностика, перша допомога, принципи лікування.
83. Запальні захворювання нижньої кінцівки. Гнійний артрит. Діагностика, перша допомога, лікування. Остеомієліт кісток нижньої кінцівки.
84. Вогнепальні поранення. Пошкодження тканини тіла в разі вогнепального поранення.
ЗМІСТ
Тема 1. Вступ
Лекція
Хірургія — розділ медицини, основним лікувальним засобом якого є хірургічні маніпуляції та операції. Нарис з історії хірургії. Причини, які заважали розвиткові хірургії. Відкриття антисептики й асептики, знеболювання та груп крові. Початок розвитку сучасної хірургії, диференціація хірургічних спеціальностей та становлення хірургії як науки. М.І. Пирогов — видатний хірург, вчений-анатом, засновник військово-польової хірургії. Визначні хірурги XIX—XX ст.: М.В. Скліфосовський, М.І. Пирогов, О.М. Бакулев, П.І. Дьяконов, С.П. Федоров, О.В. Вишневський, М.М. Петров, Б.В. Петровський та ін. Українська школа хірургів: В.О. Караваєв, О.П. Кримов, М.М. Дітеріхс, С.П. Коломнін, В.П. Філатов, О.О. Шалімов, М.М. Амосов та ін. Місце хірургії в сучасній медицині. Організація та структура хірургічної служби України, основні хірургічні заклади військової та цивільної медицини. Діяльність фельдшера в забезпеченні населення хірургічною допомогою.
Розділ 1. Загальна хірургія
Тема 2. Профілактика хірургічної інфекції
Лекція
Загроза хірургічної інфекції та необхідність її профілактики і лікування. Роль мікрофлори, наявності вхідних воріт і стану макроорганізму для розвитку гнійної інфекції. Екзогенна та ендогенна хірургічна інфекція. Поняття про внутрішньолікарняну інфекцію, її профілактика. Асептика — комплексна система профілактичних і лікувальних засобів у боротьбі з інфекційними ускладненнями та захворюваннями. Санітарно-гігієнічні й протиепідемічні заходи для поліпшення медичної допомоги хворим та ураженим з гнійними захворюваннями; їхня профілактика згідно з діючими наказами.
Основні принципи асептики: стерилізація та ізоляція. Профілактика повітряної, краплинної, контактної та імплантаційної інфекції. Фізичні та хімічні методи стерилізації. Термічні засоби: пастеризація, паровий та сухоповітряний методи, обпалювання і прожарювання. Променева, газова стерилізація. Контроль стерилізації. Профілактика імплантаційної інфекції. Підготовка рук та їх стерилізація перед операцією. Надягання стерильної білизни, оброблення операційного поля згідно з наказом № 181 МОЗ України. Антисептика — комплексний метод знищення інфекції в рані та організмі людини. Види антисептики, основні групи хімічних речовин і способи їх застосування. Операційний блок, оснащення, режим роботи, прибирання. Забезпечення режиму асептики, антисептики на етапах хірургічної допомоги.
Навчальна практика під керівництвом викладача
У кабінеті доклінічної практики. Підготовка до стерилізації хірургічних інструментів, білизни, перев’язувального матеріалу, гумових виробів та апаратів з оптичною системою. Способи укладання однорідного й різноманітного матеріалу, маркування, транспортування і зберігання стерилізаційних коробок (біксів). Стерилізація тазів для оброблення рук.
Техніка оброблення рук за методом Спасокукоцького—Кочергіна, розчинами первомуру (С-4), хлоргексидину біглюконату, стериліуму та іншими сучасними препаратами. Підготовка операційного поля заметодом Гроссіха—Філончикова та відповідно до чинних наказів МОЗ України. Самостійне надягання стерильного халату, маски, гумових рукавичок, правила заміни пошкодженої рукавички без порушення принципів асептики. Ознайомлення з фізичними й хімічними властивостями антисептичних речовин, виписування рецептів на них. Ознайомлення з методиками стерилізації та зберігання шовного матеріалу.
У стаціонарі. Приготування перев’язувального матеріалу, білизни, халатів, масок і рукавичок до стерилізації та укладання їх у стерилізаційні коробки. Завантаження парового стерилізатора автоклава, нагляд за ходом стерилізації та розвантаження. Контроль стерилізації. Підготовка хірургічних інструментів до стерилізації після чистих і гнійних операцій. Контроль оброблення на залишки крові та мийного розчину. Режим стерилізації з урахуванням анаеробної інфекції, гепатиту В і СНІДу.
Практичні навички:
¾ проведення сухоповітряної стерилізації;
¾ приготування, підготовка до стерилізації та укладання в стерилізаційні коробки перев’язувального матеріалу, операційної білизни;
¾ проведення стерилізації в паровому стерилізаторі;
¾ проведення контролю ефективності теплової стерилізації, прямі та непрямі методи контролю простерилізованих матеріалів;
¾ підготовка до стерилізації та стерилізація гумових трубок, дренажів, катетерів;
¾ хімічна дезінфекція і стерилізація хірургічних інструментів з урахуванням профілактики анаеробної інфекції, вірусного гепатиту, туберкульозу, СНІДу;
¾ збереження стерилізованих матеріалів;
¾ дезінфекція і стерилізація тазів для підготовки рук до операції;
¾ підготовка рук за методом Спасокукоцького—Кочергіна;
¾ оброблення рук препаратами бактерицидної дії — хлоргексидину біглюконатом, С-4, стериліумом та іншими сучасними препаратами;
¾ термінова підготовка рук до операції;
¾ самостійне надягання стерильного халата, гумових рукавичок та маски на себе й на хірурга;
¾ знімання використаних рукавичок, халата, маски;
¾ підготовка операційного поля заметодом Гроссіха—Філончикова та відповідно до вимог чинних наказів МОЗ України.
Тема 3. Охорона праці в хірургії
Лекція
Вивчення основних нормативних актів України з охорони праці та безпеки життєдіяльності. Основи техніки безпеки під час роботи з медичною апаратурою. Захист медичних працівників під час роботи з біологічними середовищами, вивчення чинних наказів МОЗ України.
Інфекційний захист медичних працівників згідно чинних наказів МОЗ України.
Тема 4. Гемостаз
Лекція
Поняття про кровотечу та крововтрату. Класифікація крововтрати. Класифікація кровотеч за причиною, зв’язком з навколишнім середовищем, наявністю проявів, часом виникнення, об’ємом крововтрати та за повторюваністю. Синдром гострої анемії, геморагічний шок, клінічні га лабораторні критерії оцінки крововтрати, клінічні ознаки кровотечі з легень та травного каналу. Тактика фельдшера щодо гематом та крововиливів. Лабораторні й спеціальні методи діагностики. Механізм самостійного припинення кровотечі. Тимчасове й остаточне спинення кровотечі: фізичні, хімічні, біологічні і механічні методи. Перша допомога під час зовнішніх і внутрішніх кровотеч на етапах надання медичної допомоги. Особливості інтенсивної терапії і догляду за хворими в умовах стаціонарного лікування.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1271 | Нарушение авторских прав
|