АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Які препарати застосовуються для знеболювання при хронічному панкреатиті?

а) нітрогліцерин;

б) холензім;

в) папаверин;

г) гастроцепін;

д) фестал.

47. До інгібіторів активності калекреїн-кінінової системи та протеаз відносяться:

а) контрикал, гордокс;

б) пармідін;

в) амінокапронова кислота;

г) панзінорм, холензим;

д) альмагель.

48. Показання для призначення гангліоблокаторів у хворих на хронічний панкреатит:

а) виражена зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози;

б) супутній холелітіаз;

в) супутній солярний синдром;

г) супутня артеріальна гіпертензія;

д) виражений диспепсичний синдром.

49. Бета-блокатори на екзокринну функцію підшлункової залози впливають:

а) стимулюючи;

б) інгібуючи;

в) індиферентно.

50. Добова доза контрикала при загостренні хронічного панкреатиту:

а) 1 – 3 тис. Од;

б) 5 – 10 тис. Од;

в) 20 – 100 тис. Од;

г) 150 – 500 тис. Од;

д) 700 – 900 тис. Од.

51. Фізіотерапевтичні методи лікування хворих на хронічний панкреатит із збереженою секреторною функцією pancreas:

а) іонофорез з контрикалом;

б) індуктотермія;

в) УВЧ;

г) парафінотерапія;

д) синусоідальні токи.

52. Кількість білка в добовому раціоні хворих на хронічний панкреатит:

а) звичайна 1 г на 1 кг маси тіла;

б) збільшена;

в) зменшена.

53. Перелік блюд і продуктів в лікувальному харчуванні хворих на хронічний панкреатит у фазу загострення:

а) свіжі овочі та фрукти чи їх соки;

б) відварене перемелене м’ясо;

в) білковий омлет паровий;

г) хліб свіжий пшеничний;

д) свіжий нежирний сир;

е) сухарі;

ж) бульйони, відвари м’ясні, рибні, овочеві.

54. Показання до хірургічного лікування хворих на хронічний панкреатит:

а) виражена зовнішньосекреторна недостатність;

б) киста підшлункової залози;

в) дуоденальний стеноз;

г) конкременти підшлункової залози;

д) гіперферментемія.

Який механізм жовтяниці при її надпечінковому походженні?

а) порушення екскреції жовчі та захвату прямого білірубіна;

б) порушення екскреції та регургітація білірубіна;

в) порушення захвату білірубіна і кон¢югації;

г) підвищене утворення некон¢югованого білірубіну (непрямого).

Який механізм жовтяниці при її печінковому походженні?

а) порушення екскреції жовчі та захвату непрямого білірубіна;

б) порушення екскреції та регургітація білірубіна;

в) порушення захвату білірубіна і кон¢югації;

г) підвищене утворення непрямого білірубіна.

Який механізм жовтяниці при її підпечінковому походженні?

а) порушення екскреції жовчі та захвату непрямого білірубіна;

б) порушення екскреції та регургітація білірубіна;

в) порушення захвату білірубіна і кон¢югації;

г) підвищене утворення непрямого білірубіна.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 432 | Нарушение авторских прав