САМОСТІЙНА РОБОТА
ІНФЕКТОЛОГІЯ
ПРОГРАМА
для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів
І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
5.12010101 “Лікувальна справа”
Київ
Інфектологія
Укладач
Г.В. Фоменко — викладач вищої категорії Вінницького базового медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного
Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії санітарно-гігієнічних дисциплін Вінницького базового медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного від 07 квітня 2011 р., протокол № 8.
Програму розглянуто і схвалено на засіданні опорної циклової комісії терапії Івано-Франківського базового медичного коледжу від 31 жовтня 2011 р., протокол № 1.
Рецензенти:
Л.В. Мороз — доктор мед. наук, завідувач кафедри інфекційних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова;
О.А. Гнатюк — завідувачка відділення інфекційних хвороб Вінницької територіальної центральної районної лікарні, лікар вищої категорії;
Ф.В. Кузик — канд. мед. наук, заступник директора з навчальної роботи Чернівецького базового медичного коледжу БДМУ.
© МОЗ України, 2011
© ВСВ “Медицина”, 2011
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальну програму з дисципліни “Інфектологія” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 “Лікувальна справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.
Інфекційні хвороби є однією з найчастіших причин смертності та інвалідності та посідають перше місце серед причин тимчасової втрати працездатності. Успіх боротьби з інфекційними хворобами залежить від багатьох чинників (соціальних, економічних, науково-технічних тощо), а також значною мірою від кваліфікації медичних працівників усіх ланок, які повинні оволодіти теоретичними знаннями та практичними навичками.
Навчальна мета дисципліни “Інфектологія” — підготувати сучасного медичного працівника, який володів би клінічним мисленням і, працюючи в умовах ФАПу або швидкої допомоги, здатний був би встановити ранній точний діагноз, призначити лікування, організувати і провести профілактичні та протиепідемічні заходи.
Викладання повинно ґрунтуватися на сучасних стандартах освіти і мати тісний зв’язок з іншими дисциплінами.
Під час викладання теоретичної частини слід акцентувати увагу на основних чинних наказах та інструктивних листах МОЗ України, сучасному стані інфекційної захворюваності в регіоні, Україні і світі, етіолого-епідеміологічних даних, класифікації, особливостях сучасного перебігу інфекційних хвороб, методах лабораторної діагностики, лікуванні, профілактичному спрямуванні роботи фельдшера. Засвоєння тем контролюється на навчальній практиці під керівництвом викладача.
Навчальну практику доцільно проводити в інфекційному стаціонарі, інфекційному відділенні поліклініки. Особливу увагу приділяють режиму роботи медичного персоналу в інфекційних відділеннях різного профілю, особистій безпеці медичного персоналу. Під час практичного тренінгу звертають увагу студентів на всі етапи маніпуляцій (підготовка до маніпуляції, техніка маніпуляції, дезінфекція або утилізація медичного обладнання). Особливу увагу приділяють спілкуванню пацієнта і медичного працівника, вихованню милосердя і відповідальності. Практичний тренінг і вдосконалення професійних умінь студентів проводиться в умовах тренажерного залу в позааудиторний час.
Велике значення надається самостійній роботі студентів, метою якої є поглиблення і систематизація знань, закріплення і вдосконалення практичних навичок, вивчення сучасних аспектів і проблем медицини. Організація і планування самостійної роботи студентів передбачає надання джерел інформації і застосування сучасних методів і технологій навчання. З цією метою циклова комісія створює методичні рекомендації і методичні розробки тем, винесених на самостійне опрацювання. Потрібно широко застосовувати інформаційні технології: електронні підручники, комп’ютерні навчальні програми, програмований контроль, відеофільми, слайди тощо.
Після закінчення дисципліни студенти повинні знати:
¾ основи етіології, епідеміології, патогенезу, клінічні ознаки захворювання, ускладнення, методи діагностики, особливості лікування і догляду за хворими;
¾ організацію інфекційної служби, санітарний і протиепідемічний режим інфекційних відділень різного профілю;
¾ функції та особливості роботи амбулаторної служби. Правила оформлення екстреного повідомлення. Принципи диспансерного спостереження за реконвалесцентами;
¾ тактику медичного персоналу при карантинних інфекціях;
¾ правила особистої безпеки медичних працівників.
Студенти повинні вміти:
¾ діагностувати різні інфекційні хвороби та їх ускладнення, оцінювати тяжкість стану хворого;
¾ збирати епідеміологічний анамнез, виявляти та оцінювати основні симптоми, які є критеріями тяжкості при невідкладних станах, проводити контроль за показниками геодинаміки, дихання, за кількістю введеної рідини та виділень хворого;
¾ організувати ізоляцію та госпіталізацію інфекційного хворого;
¾ правильно збирати, зберігати та транспортувати різні матеріали (кров, сечу, спинномозкову рідину, харкотиння) для відповідних лабораторних досліджень, суворо дотримуючись правил особистої безпеки;
¾ зберігати, вводити та утилізувати біологічні імунні засоби;
¾ готувати пацієнта до інструментальних досліджень;
¾ надавати першу невідкладну допомогу в разі критичних, невідкладних станів та знати патогенез їх виникнення;
¾ дотримуватися правил протиепідемічного режиму;
¾ здійснювати догляд за хворими, вчасно повідомляти лікареві про зміни опорних симптомів хвороби, виникнення невідкладних станів, одночасно здійснювати профілактичні заходи щодо внутрішньолікарняного поширення інфекцій (у тому числі й власного інфікування);
¾ дотримуватися правил морально-етичних і деонтологічних норм в інфектології.
Студенти мають бути поінформовані про:
¾ сучасний стан інфекційної захворюваності в регіоні, Україні, світі;
¾ основні накази та інструктивні листи МОЗ України.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№ з/п
| Тема
| Кількість годин
| Загальний обсяг
| Лекції
| Навчальна практика під керівництвом викладача
| Самостійна робота
|
| Загальна частина
|
|
|
|
|
| Поняття про інфекцію та інфекційні хвороби
|
|
| —
|
|
| Організація і режим інфекційної служби
|
| —
|
|
|
| Основи профілактики інфекційних хвороб
|
|
|
|
|
| Методи діагностики інфекційних хвороб
|
|
|
|
|
| Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими
|
|
|
|
|
| Охорона праці в галузі
|
| —
| —
|
|
| Спеціальна частина
|
|
|
|
|
| Розділ 1. Захворювання з переважно фекально-оральним механізмом передавання
|
|
|
|
|
| Черевний тиф. Паратифи А і В
|
|
|
|
|
| Шигельоз
|
|
|
|
|
| Холера
|
|
|
|
|
| Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз
|
|
|
|
|
| Ботулізм
|
|
|
|
|
| Вірусні гепатити
|
|
|
|
|
| Розділ 2. Захворювання з переважно повітряно-краплинним механізмом передавання
|
|
|
|
|
| Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції
|
|
|
|
|
| Герпесвірусні інфекції
|
|
| —
|
|
| Інфекційний мононуклеоз. Ангіна
|
|
|
|
|
| Дифтерія
|
|
|
|
|
| Менінгококова інфекція
|
|
|
|
|
| Розділ 3. Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передавання
|
|
|
|
|
| Загальна характеристика трансмісивних інфекцій. Висипний тиф. Хвороба Брілла
|
|
|
|
|
| Геморагічні гарячки
|
|
|
|
|
| Малярія
|
|
|
|
|
| Розділ 4. Захворювання з переважно рановим та інокуляційним механізмами передавання
|
|
|
|
|
| ВІЛ-інфекція
|
|
|
|
|
| Сказ
|
|
|
|
|
| Бешиха
|
|
|
|
|
| Правець
|
|
|
|
|
| Лептоспіроз
|
|
|
|
|
| Розділ 5. Захворювання з переважно множинним механізмом передавання
|
|
|
|
|
| Бруцельоз
|
|
|
|
|
| Чума. Туляремія
|
|
|
|
|
| Сибірка
|
|
|
|
|
| Токсоплазмоз
|
|
| —
|
|
| Усього
|
|
|
|
| | | | | | | |
Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами циклові методичні комісії навчальних закладів.
САМОСТІЙНА РОБОТА
1. Кабінет інфекційних захворювань: структура, обладнання, медична документація, основні завдання.
2. Організація та проведення щеплень.
3. Інструментальні методи: ректороманоскопія, спинномозкова пункція, УЗД.
4. Загальні правила догляду за інфекційними хворими.
5. Фізіотерапевтичні методи лікування пацієнтів з інфекційними хворобами.
6. Охорона праці в галузі. Дотримання техніки безпеки під час роботи в інфекційному відділенні. Дотримування правил під час роботи з інфікованим матеріалом.
7. Клініко-епідеміологічна характеристика паратифів А і В. Лікування і догляд за хворими. Профілактика паратифів.
8. Шигельоз. Диференціальна діагностика шигельозу. Принципи лікування хворих.
9. Холера. Диференціальна діагностика холери. Режим роботи медичного персоналу в госпіталі для хворих на холеру.
10. Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз. Диференціальна діагностика захворювань.
11. Ботулізм. Диференціальна діагностика. Невідкладна допомога хворому на ботулізм.
12. Вірусний гепатит С. Етіологія. Епідеміологічна характеристика. Клінічна картина. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.
13. Вірусний гепатит D. Етіологія. Епідеміологічна характеристика. Клінічна картина. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.
14. Вірусний гепатит Е. Етіологія. Епідеміологічна характеристика. Клінічна картина. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.
15. ГРВІ. Загальна характеристика групи. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клінічні ознаки. Ускладнення. Діагностика. Диференційна діагностика. Принципи лікування. Показання до госпіталізації. Профілактичні засоби в домашніх умовах та в умовах ФАПу. Заходи в осередку.
16. Вітряна віспа. Клініко-епідеміологічні особливості перебігу. Класифікація. Патогенез захворювання. Ускладнення. Наслідки захворювання. Діагностика. Особливості лікування та профілактика.
17. Ангіна. Етіологія. Епідеміологія. Клінічна картина. Характеристика ангін за характером змін мигдаликів: катаральна, фолікулярна, лакунарна, некротично-виразкова ангіна Симановського—Плаута—Венсана. Діагностика ангіни, методи обстеження хворих. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика.
18. Дифтерія. Диференціальна діагностика дифтерії. Невідкладна допомога при дифтерійному крупі.
19. Менінгококова інфекція. Диференціальна діагностика. Невідкладна допомога при інфекційно-токсичному шоку, набряку головного мозку.
20. Хвороба Брілла. Особливості перебігу. Підстави для встановлення діагнозу. Диференціальна діагностика.
21. Кримська геморагічна гарячка. Етіологія, епідеміологія, патогенез захворювань. Клінічна картина, методи діагностики. Принципи лікування. Профілактика.
22. Омська геморагічна гарячка. Етіологія, епідеміологія, патогенез захворювань. Клінічна картина, методи діагностики. Принципи лікування. Профілактика.
23. Ускладнення малярії (малярійна кома, гемоглобінурійна гарячка, розрив селезінки).
24. ВІЛ-інфекція. Захворюваність на СНІД у певному регіоні. Сучасні методи специфічної діагностики. Принципи лікування хворих.
25. Сказ. Особливості догляду за хворими. Лікування. Принципи профілактики.
26. Бешиха. Особливості клінічного перебігу. Диференціальна діагностика.
27. Правець. Диференціальна діагностика. Принципи лікування. Профілактика правця.
28. Лептоспіроз. Диференціальна діагностика. Догляд за хворими.
29. Бруцельоз. Диференціальна діагностика. Значення поетапного лікування: лікарня, курорт, поліклініка.
30. Туляремія. Характеристика захворювання. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Класифікація клінічних форм. Перебіг різних форм хвороби. Методи дослідження в діагностиці захворювання: бактеріологічний, серологічний, біологічний, алергологічний. Лікування. Засоби етіотропної дії. Профілактика. Значення вакцинації та умови її застосування.
31. Сибірка. Диференціальна діагностика. Принципи лікування.
32. Токсоплазмоз. Набутий та природжений токсоплазмоз. Ускладнення токсоплазмозу.
ЗМІСТ
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 2070 | Нарушение авторских прав
|