АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Природні глікозиди

Прочитайте:
  1. Зігненій голівці плоду, при наявності “зрілої” шийки матки пологи слід вести через природні пологові шляхи
  2. Природні особистості психіки
  3. Серцеві глікозиди
  4. Серцеві глікозиди та інші кардіотонічні засоби
  5. Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
  6. Тулубу плода з послідуючим їх вилученням через природні родові шляхи.

До сполук, що зустрічаються в природі у вигляді глікозидів, належать багато рослинних пігментів (антоціани), ароматичні речовини (ванілін і амігдалін), стероїди (глікозиди, що збуджують серцеву діяльність, сапоніни), нуклеозиди (входять до складу нуклеїнових кислот), дубильні речовини.

Амігдалін C20H27O11N ∙ 3H2O міститься в насінні гіркого мигдалю (2,5— 3,5%), в кісточках персика (2—3%), абрикосів і слив (1—1,8%), вишень (0,8%), яблук, груш, в листі лавровишні та інші. Утворює кристали слабко-гіркого смаку, легко розчиняються у воді і спирті при нагріванні, але погано розчинні на холоді.

Гідроліз амігдаліну:

Глюкоза міститься в амігдаліні у вигляді дисахариду генціобіози.

Гідроліз синігрину:

Будова синігрину виражається формулою:

 

Трисахариди і тетрасахариди
Рафіноза (мелітриоза), або α-галактозидо-сахароза, або6-(α-галактопіранозидо)-α-глюкопіранозидо-β-фруктофуранозид. Міститься вневеликих кількостях в цукровому буряку, не має солодкого смаку. При повному гідролізі рафіноза утворює D -фруктозу, D -глюкозу и D -галактозу. При обережному гідролізі рафінози кислотами або ферментом інвертазою утворюються D -фруктоза и біоза (мелібіоза), яка подібно молочному цукру, виявляє відновлювальні властивості, а при гідролізі розщеплюється на D -галактозу и D -глюкозу. Під дією ферменту α -галактозидази, що міститься в емульсині, рафіноза розщеплюється на D -галактозу и сахарозу.
Меліцитоза(α-глюкозидо-сахароза), або 3-(α-глюкопіранозидо)-β-фруктофуранозидо-α-глюкопіранозидом; міститься вдеяких сортах манни. При гідролізі меліцитоза розщеплюється на дві молекули D -глюкози та одну молекулу D -фруктози, а при неповному гідролізі дає D -глюкозу ібіозу — фуранозу.
Генціаноза 6-(β-глюкозидо)-сахароза, або 6-(β-глюкопіранозидо)-α-глюкопіранозидо-β-фруктофуранозид. Вона міститься в корінні горечавки (Gentiana lutea). При повному гідролізі генціанози утворюються дві молекули глюкози та одна молекула фруктози. Розбавленою сульфатною кислотою та ферментом інвертазою вона розщеплюється на фруктозу та генціобіозу.
Манеотетроза (стахіоза), або α-галактозидо-α-галактозидо-сахароза міститься в манні поряд з меліцитозою. При гідролізі вона утворює дві молекули галактози, одну молекулу глюкози та одну молекулу фруктози.

Полісахариди

Полісахариди, або глікани – складні вуглеводи, молекули яких мають більше 10 моносахаридних залишків, сполучених між собою О-глікозидними зв’язками і утворюючих лінійні або розгалужені ланцюги.

Крохмаль – полісахарид рослин, який синтезується у клітинних органелах (хлоропластах і амінопластах) листків рослин внаслідок процесів фотосинтезу:

6CO2 + 6H2O С6Н12О6 + 6О2 (хлорофіл глюкоза)

n С6Н12О6 → (C6H10O5)n + n Н2О (крохмаль)

Крохмаль накопичується у вигляді зерен різних форм і діаметрів (15 – 33мкм), що характерні для кожного виду і навіть сорту рослин, в зерні, цибулинах, бульбах, листі і стеблинах. Вміст крохмалю в зерні рису досягає 60 – 80% загальної маси, житі – 63, пшениці – 75 – 80%, гречці – 50, бульб картоплі – 12 – 24%.

Крохмаль – суміш двох полісахаридів: 8 амілози (лінійний полісахарид), побудований із залишків α-D-глюкопіранози, що зв’язані 1→ 4-звязками. 8 амілопектину (розгалужений полісахарид), де залишки α-D-глюкопіранози сполучені між собою зв’язками 1→4 і 1→6.

Структура крохмалю: а ‑ амілоза з характерною для неї спіральною структурою; б ‑ амілопектин, утворює в точках розгалуження зв’язки типу 1-6.

 

Схеми будови амілози (А) та амілопектину (Б): а – глюкозний залишок з вільним глікозидним гідроксилом (альдегідний початок ланцюга). Пунктиром вказана границя остаточного декстрину, утвореного при ферментативному гідролізі під дією β-амілази.

У зерні кукурудзи вміст амілози може досягати в складі крохмалю 82%, яблук – до 100%. Молекулярна маса амілози становить у середньому 200тис., амілопектину – 1млн.

Крохмаль – білий аморфний порошок, не розчиняється у холодній воді, при розчиненні в гарячій воді утворює крохмальний клейстер.

Характерна кольорова реакція на крохмаль – синє забарвлення розчином йоду з йодидом калію (дає амілоза).

Гідроліз крохмалю:

Крохмаль – сировина для одержання глюкози, використовують для виготовлення присипок, паст, таблеток і крохмальних капсул для лікарських препаратів. При деяких порушеннях діяльності травного каналу може бути використаний самостійно як обволікаючий засіб.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 805 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)