Основні синдроми при захворюваннях дихальної системи.
1. Синдром ущільнення легеневої тканини. Виникає унаслідок заповнення альвеол запальною рідиною, кров’ю, проростанням сполучною тканиною. Проявляється –відставанням ураженої половини грудної клітки в акті дихання; посиленням голосового тремтіння над ділянкою ураження; притуплений або тупий звук при перкусії; бронхіальне дихання або вологі хрипи при аускультації.
2. Синдром збільшення повітряності легеневої тканини – виникає при захворюваннях, які супроводжуються тривалим сильним кашлем (бронхіти, деякі форми запалення легень, бронхіальна астма). Виявляється задишкою, діжкоподібною грудною кліткою, ціанозом. При пальпації – підвищення резистентності грудної клітки, ослаблення голосового тремтіння: при перкусії – коробковий звук, нижні межі легень опущені, рухомість легеневого краю обмежена або відсутня; при аускультації – ослаблене везикулярне дихання.
3. Синдром ателектазу легень виникає у разі захворювань, які призводять до закупорки (обтурації) просвіту бронха або стиснення самої легені. При огляді – обмежені або відсутні дихальні рухи в ураженій половині. Пальпація – відсутність голосового тремтіння над цією ділянкою; перкуторні – тупий звук; аускультативні – відсутність дихання.
4. Синдром наявності порожнини в легенях. Порожнин утворюються на тлі ущільненої легеневої тканини Для синдрому характерні наступні ознаки: посилення голосового тремтіння, виникнення притуплено-тимпанічного або тимпанічного звуку при перкусії, бронхіальне або амфоричне дихання при аускультації.
5. Синдром скупчення повітря в плевральній порожнині – пневмоторакс (травматичний, спонтанний, лікувальний). Голосове тремтіння різко ослаблене або відсутнє, перкуторно: тимпанічний звук з металевим відтінком, аускультативно – відсутність дихальних шумів.
6. Синдром скупчення рідини в плевральній порожнині – у разі накопичення ексудату (сероторакс), транссудату (гідроторакс), крові (гемоторакс), гною (піоторакс). Характерною ознакою є наявність горизонтальної верхньої межі тупості при перкусії, яка відповідає рівню рідини; під час аускультації – відсутність дихання над ділянкою рідини.
7. Бронхообструктивний синдром, характерний для захворювань легень, за наявності яких утруднюється проходження повітря через бронхи (бронхіти, бронхіальна астма). Грудна клітка і легені знаходяться у постійному інспіраторному стані. Форма грудної клітки набуває діжкоподібного вигляду, діафрагма стоїть низько, міжреберні проміжки стають широкими, дихальні рухи обмеженими, голосове тремтіння може бути ослаблене, перкуторно – коробковий звук, аускультативно – ослаблене або жорстке дихання, сухі свистячі хрипи. Експіраторна задишка.
8. Синдром дихальної недостатності виникає коли порушуються функції апарату зовнішнього дихання, що призводить до недостатнього забезпечення організму киснем. Розрізняють:
· обструктивний тип;
· рестриктивний тип (обмеження рухомості легень);
· змішаний тип.
Характеризується прогресуючою задишкою.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 578 | Нарушение авторских прав
|