 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Ситуаційні задачі.
1.Хворий звернувся зі скаргами на утруднення акта ковтання, збільшення в розмірах щитовидної залози, видиме візуально, що надає їй вигляду «товстої» шиї. Яка ступінь збільшення щитовидної залози? а) III б) I-II 2. Пацієнтка відмічає у себе прискорення частоти серцевих скорочень, збільшення щитовидної залози в розмірах, «витрішкуватість», значну втрату ваги тіла, дратівливість, пітливість. У пацієнтки наявний? а) дифузно-токсичний зоб б) ендемічний зоб 3.У хворого, якому тривало призначали антибіотики, розвинулись симптоми кандидомікозу. Який з препаратів необхідно призначити хворому? 1. Тетрациклін. 2. Канаміцин. 3. Леворин. 4. Ністатин. 5.Фурацилін
4.Хвора звернулася зі скаргою на збільшення щитовидної залози в розмірах, „осиплість голосу”. При обстеженні виявлено, що у пацієнтки щитовидна залоза збільшена в розмірах, відмічаються порушення в діяльності серцево-судинної системи, дихальної системи, наявне „зобне серце” з дистрофічними змінами міокарду та порушенням ритму серцевих скорочень, хронічний бронхіт та емфізема легень. діагноз: б) гострий тиреоїдит? 5.У пацієнта діагностовано ендемічний зоб. Об”єктивні дані вирішено доповнити дослідженням його з допомогою радіоактивного йоду 131. При цьому спостерігається: а) підвищене поглинання щитовидною залозою та повільне виведення радіоактивного йоду; б) щитовидна залоза індиферентна до поглинання радіоактивного йоду.
6. У пацієнтки діагностовано загрудинна форма ендемічного зобу. Які з перерахованих (нище) методів обстеження є найбільш інформативними для підтвердження даного діагнозу: а) сцинтіографія, пневмомедіастінографія; б) УЗД щитовидної залози?
7. Заплановане оперативне втручання у пацієнтки з багатовузловим зобом. Який вид оперативного втручання показаний? а) субтотальна субфасциальна резекція щитовидної залози; б) геміструмектомія?
8. Передопераційна підготовка до проведення оперативного втручання при дифузно-токсичному зобі включає комплекс заходів, спрямованих на досягнення еутіреоїдного стану залози, корекції порушень функції ряду органів та систем. У даному аспекті медикаментозна корекція включає застосування: а) йоду, тіреостатичних середників (мерказоліл), седативних, резерпіну; б) тільки седативних середників. 9. Обстежено пацієнта із збільшеною в розмірах щитовидною залозою та за результатами обстежень виявлено: відсутність збільшення лімфатичних вузлів, наявні лімфоцитарні скопичення в біоптатах, отриманих при пункційній біопсії щитовидної залози, позитивна клінічна динаміка від застосованих тіреоїдних гормонів та кортикостероїдів. У нього має місце: а) хронічний тіреоїдит Хашімото; б) рак щитовидної залози.
10. У хворої при обстеженні виявлено щільну, збільшену в розмірах, фіброзно-змінену (з ознаками явищ компресії трахеї та стравоходу) щитовидну залозу. Фіброзні зміни в ній підтверджені гістологічно. Який діагноз у пацієнтки: а) хронічний фіброзний тіреоїдит Ріделя; б) рак щитовидної залози. 11.Хвора звернулася зі скаргами на підвищення температури тіла, „озноб”, біль в ділянці щитовидної залози та головний біль. Місцево відмічається набряк, інфільтрація, гіперемія шкіри, болючість при пальпації щитовидної залози, збільшені та болючі регіонарні лімфатичні вузли. Який діагноз у пацієнтки: а) гострий тіреоїдит б) дифузно- токсичний зоб? Еталони відповіді: 1(а), 2(а), 3(4), 5(а), 6(а), 7(а), 8(а), 9(а), 10(а), 11(а).
Тема №3: „Тромбофлебіти. Флеботромбози. Посттромбофлебітичний синдром. Варикозна хвороба нижніх кінцівок. Облітеруючий атеросклероз. Облітеруючий ендартеріїт. Хвороба Рейно. Синдром Леріша і Такаясі” Тести. 1. Які ви знаєте ускладнення варикозного поширення поверхневих вен нижніх кінцівок? 3.1. Гострий тромбофлебіт; + 3.2. Хронічний тромбофлебіт;+ 3.3. Посттромбофлебітичний синдром; 2. Для клініки гострого тромбофлебіту характерний щільний, болючий тяж по ходу підшкірної вени? 3. "Так";+ 2.1. "Ні". 3. Вкажіть основну причину виникнення варикозного поширення поверхневих вен? 3.1. Переохолодження кінцівок; 3.2. Клапанна недостатність.+ 4. Чим небезпечний гострий висхідний тромбофлебіт? 4.1. Розвитком трофічних виразок; 4.2. Виникненням тромбоемболії легеневої артерії.+
5. Які клінічні ознаки характерні для гострого тромбофлебіту? 5.1. Переміжаюча хромота; 5.2. Щільний, болючий тяж по ходу підшкірної вени;+ 5.3. Гіперемія шкіри;+ 5.4. Набряк м'яких тканин довкола вени;+ 6. Для посттромбофлебітичного синдрому характерно утворення трофічних виразок: 6.1. Так;+ 6.2. Ні. 7. Діагностувати варикозне поширення поверхневих вен можна: 7.1. За допомогою флебографії;+ 7.2. Флеботонометрії;+ 7.3. Реовазографії; 8. При гострому тромбофлебіті утворюється тромб в просвіті вени і супроводжується ознаками запалення. 1. так+ 2. ні 9. При венекзерезі використовують методики за авторами: Трояновим, Тревделенбургом, Бебкоком, Наратом, Кокетом, Лінтоном, Кланом, Маделунгом. 1.так+ 2. ні 10. Який з методів функціональної діагностики є найбільш інформативним при проведенні обстеження у пацієнтів з ознаками облітеруючих захворювань судин нижніх кінцівок 1.Тріплексне скенування артерій+ 2. Дуплексне обстеження 3. Флебографія Тема №4: „. Облітеруючий атеросклероз. Облітеруючий ендартеріїт. Хвороба Рейно. Синдром Леріша і Такаясі. " Хворий К., 60 років, поступив через 6 год. від початку захворювання зі скаргами на різкий біль у правій ступні та гомілці і похолодання. Протягом 8 років відмічає швидку втомлюваність та біль в м’язах гомілки при ходьбі. Шкірні покриви ступні та гомілки з блідо-ціанотичним відтінком, холодні на дотик. Активні рухи в пальцях ступні та гомілково-ступневому суглобі відсутні. Пульсація визначається тільки на стегновій артерії. Який з попередніх діагнозів найбільш імовірний? 1. Гострий тромбоз правої підколінної артерії.+ 2. Емболія правої підколінної артерії. 3. Облітеруючий ендартеріїт нижніх кінцівок. 4. Неспецифічний аорто-артеріїт. 5. Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок.
344. Хвора М., 50 років, госпіталізована зі скаргами на різкий біль у лівій ступні та гомілці, оніміння і похолодання їх. Протягом 8 років хворіє комбінованою вадою серця. Захворіла раптово, за 6 год. до поступлення у стаціонар, коли прокинулася від болю у нозі. Ліва гомілка ціанотична, холодна на дотик. Активні рухи в гомілково-ступневому суглобі відсутні, анестезія до середньої третини гомілки. Пульс визначається тільки на стегновій артерії. Ваш діагноз. 1. Гострий тромбоз лівої підколінної артерії. 2. Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок. 3. Облітеруючий ендартеріїт нижніх кінцівок. 4. Емболія лівої підколінної артерії.+ 5. Неспецифічний аорто-артеріїт. 345. Хворий Г., 48 років, переведений з кардіологічного відділення в клініку судинної хірургії через 3 год. від початку захворювання зі скаргами на різкий біль у лівій гомілці та ступні, їх оніміння. Протягом двох тижнів лікувався з приводу інфаркту міокарда. Шкірні покриви гомілки і нижньої третини стегна блідо-ціанотичні. Ступня і гомілка холодні. Рухи в гомілково-ступневому суглобі та пальцях ступні відсутні. Пульсація визначається під пупартовою зв’язкою на стегновій артерії. Ваш діагноз. 1. Гострий тромбоз лівої стегнової артерії.+ 2. Емболія лівої стегнової артерії. 3. Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок. 4. Облітеруючий ендартеріїт нижніх кінцівок. 5. Неспецифічний аорто-артеріїт. 346. Жінка Р., 40 років, після чотиригодинної фізичної праці на городі відчула біль у лівій руці, розпирання, напруження на ній шкіри та слабкість кінцівки. При огляді – ліва рука набрякла, синюшна. Обвід плеча і передпліччя на 6-9 см більший, ніж на здоровій руці. Підшкірні вени лівого плеча і передньої половини грудної клітки ліворуч – розширені. Пульсація на лівій променевій артерії збережена. Ваш діагноз. 1. Синдром Педжета-Шреттера (тромбоз підключичної вени).+ 2. Лімфостаз лівої руки. 3. Гострий тромбоз лівої плечової артерії. 4. Розтяги зв’язок лівого плечового суглоба. 5. Розрив зв’язок лівого плечового суглоба.
347. Хворий В., 60 років, хворіє варикозним розширенням поверхневих вен правої нижньої кінцівки. Протягом 3-х днів відмічає біль у правій гомілці та нижній третині стегна. При пальпації велика підшкірна вена болюча, тверда; шкіра над нею гіперемована. Ваш діагноз. 1. Гострий лімфангоїт правої нижньої кінцівки. 2. Висхідний тромбофлебіт варикозно розширених вен правої нижньої кінцівки.+ 3. Абсцес правої гомілки. 4. Варикозне розширення вен правої нижньої кінцівки. 5. Гострий артеріальний тромбоз правої підколінної артерії. 348. У хворого Б., 68 років, на 5-у добу після видалення шлунка з приводу злоякісної пухлини виникли біль та набряк правої гомілки. Симптом Гоманса позитивний. Яке ускладнення виникло у хворого? 1. Гострий післяопераційний тромбоз глибоких вен правої гомілки.+ 2. Гостре порушення мозкового кровообігу. 3. Гострий тромбоз правої підколінної артерії. 4. Гострий післяопераційний лімфангоїт правої гомілки. 5. Післяопераційна алергічна реакція. 349. Хвора В., 58 років, оперована з приводу гострого холециститу при супутній патології – гіпертонічній хворобі ІІ ст. і варикозному розширенні поверхневих вен нижніх кінцівок. На 4-у добу виявились ознаки гіпостатичної пневмонії. На 6-у добу раптово виникли біль за грудиною, ослаблення серцевої діяльності з ціанозом верхньої половини тіла та втратою свідомості. Пульс – 140/хв., систолічний АТ – 60 мм.рт.ст. Екстрені реанімаційні заходи не були успішними. Ваш діагноз. 1. Тромбоемболія легеневої артерії.+ 2. Інфаркт міокарда. 3. Набряк легень. 4. Гостре порушення мозкового кровообігу. 5. Тромбоз мезентеріальних судин. 350. Хворий Д., віком 32 роки, скаржиться на біль у нижніх кінцівках, особливо при ходінні, переміжну кульгавість через кожних 100 м. Спить з опущеною лівою ногою. Палить з 16 років, зловживає алкоголем. 5 років тому відморозив ліву ступню. Ліва нижня кінцівка холодніша за праву, шкіра кінцівок суха, пульсація на артеріях стоп не визначається, а на стегнових – збережена. Ваш попередній діагноз. 1. Облітеруючий ендартеріїт нижніх кінцівок.+ 2. Діабетична ангіопатія нижніх кінцівок. 3. Синдром Леріша. 4. Хвороба Рейно. 5. Тромбоз глибоких вен гомілки. 351. У хірургічну клініку госпіталізовано хворого С., 42 роки, з гострим прогресуючим тромбофлебітом поверхневих вен правого стегна. Хворіє протягом двох діб. Вкажіть лікувальну тактику. 1. Невідкладне хірургічне лікування. 2. Хірургічне лікування через 2-3 тижні. 3. Консервативна терапія в умовах стаціонару. 4. Консервативна терапія в амбулаторних умовах. 5. Хірургічне лікування через 4-5 діб. 352. У жінки З., 50 років, що 3 дні тому перенесла холецистектомію, виникли задуха, загрудинні болі, кашель з харкотинням іржавого кольору. АТ – 110/70 мм.рт.ст., пульс – 90 уд/хв., частота дихання – 30 за 1 хв., температура – 37,5оС. Яка ймовірна причина такого стану? 1. Аспіраційна пневмонія. 2. Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії. 3. Підпечінковий абсцес. 4. Холангіт. 5. Панкреатит. 353. Хворий К., 60 років, поступив у судинне хірургічне відділення зі скаргами на біль у литкових м’язах при ходьбі, біль у сідницях, в поперековій ділянці і в м’язах стегон. Переміжна кульгавість виникає при піднятті сходами на другий поверх. Хворіє один рік. Шкірні покриви ніг бліді, наявні випадіння волосся і атрофія м’язів. При пальпації відсутня пульсація на артеріях стоп, підколінних та обох стегнових артеріях. При аускультації над черевною аортою вислуховується систолічний шум. Поставте діагноз. 1. Облітеруючий атеросклероз черевної частини аорти і клубових артерій (синдром Леріша). 2. Облітеруючий ендартеріїт нижніх кінцівок. 3. Облітеруючий тромбангіїт нижніх кінцівок. 4. Попереково-крижовий радикуліт. 5. Запалення сідничного нерва. 354. У хворого Є., 30 років, 3 роки і 3 місяці тому виникли біль у лівій гомілці під час ходіння, “переміжна” кульгавість через кожні 100 м. Ліві стопа і гомілка – синьо-червоного кольору, холодні на дотик. Пульс на артеріях лівої стопи відсутній. На стопі і пальці наявна глибока некротична виразка. Позитивний симптом плантарної ішемії. Ваш діагноз. 1. Облітеруючий ендартеріїт лівої нижньої кінцівки в некротичній стадії. 2. Облітеруючий атеросклероз лівої нижньої кінцівки. 3. Діабетична ангіопатія. 4. Тромбофлебіт лівої нижньої кінцівки. 5. Гострий тромбоз лівої підколінної артерії. 355. У хворого Н., 56 років, біль у правій гомілці виникає вже після проходження 50 м, нога почала мерзнути навіть влітку і втомлюватися після нетривалого стояння. При огляді: праві стопа і гомілка блідіші за ліві, холодні на дотик. Пульсація визначається лише на стегновій артерії. Над нею вислуховується систолічний шум. Ваш діагноз. 1. Облітеруючий атеросклероз правої нижньої кінцівки ІІ стадії. 2. Облітеруючий ендартеріїт правої нижньої кінцівки ІІІ стадії. 3. Хвороба Рейно. 4. Тромбофлебіт правої нижньої кінцівки. 5. Діабетична ангіопатія правої нижньої кінцівки І стадії. 356. Хвора М., віком 23 роки, звернулася зі скаргами на приступи судом та оніміння ІІІ і ІV пальців обох китиць, що виникають від холоду і тривають 2-3 хвилини. Хворіє 2 роки. Об’єктивно: обидві кисті трохи синюшні, холодні на дотик. Пульс на променевих артеріях визначається. Яке захворювання у хворої? 1. Облітеруючий ендартеріїт. 2. Хвороба Рейно верхніх кінцівок. 3. Гострий тромбоз плечових артерій. 4. Ревматоїдний артрит. 5. Облітеруючий атеросклероз судин верхніх кінцівок.
357. Пацієнт Г., віком 62 роки, хворіє цукровим діабетом 5 років, 3 дні тому у нього почорніли І і ІІ пальці правої ступні, підвищилася температура тіла до 38,7оС. Об’єктивно: права ступня і нижня третина гомілки набряклі, І і ІІ пальці – чорного кольору, наявні явища лімфангоїту. Тканини мають гнильний запах. Цукор крові – 12 ммоль/л. Ваш діагноз. 1. Волога гангрена правої ступні на ґрунті цукрового діабету. 2. Газова гангрена правої ступні. 3. Облітеруючий атеросклероз правої нижньої кінцівки ІІІ ст. 4. Облітеруючий ендартеріїт правої нижньої кінцівки ІІІ ст. 5. Хвороба Рейно. “ Захворювання молочної залози. Гострий мастит. Дисгормональні захворювання молочної залози. Рак молочної залози.” 1. Назвіть класифікацію гострого лактаційного маститу? 1.1.Субареолярний абсцес;+ 1.2.Інтрамамарний абсцес;+ 1.3.Ретромамарнийабсцес;+ 2. Для клініки гострого лактаційного маститу характерно наявність абсцесу, високої температури? 2.1."Так";+ 2.2."Ні". 3. Вкажіть, що лежить в основі мастопатій? 3.1.Дисгормональні розлади;+ 3.2.Занесення інфекції. 4. Чим небезпечна вузлова форма мастопатії? 4.1.Розвитком раку молочної залози;+ 4.2.Виникненням гострого маститу. 5. Які клінічні ознаки гострого лактаційного маститу? 5.1.Збільшення молочної залози; 5.2.Болючість молочної залози при пальпації;+ 5.3.Гіперемія шкіри;+ 5.4.Флюктуація;+ 5.5.Підвищення температури тіла до 39-40°С. 6. Для мастопатії характерне утворення болючих вузлів перед- і під час менструації, лактація: 6.1. "Так";+ 6.2. "Ні". 7. Діагностувати мастопатію можна за допомогою термографії: 7.1."Так+"; 7.2."Ні". 8. Який виконується розріз при розтині ретромамарного маститу: а) радіальний; б) параареолярний; в) над верхнім краєм залози; г) по перехідній складці молочної залози (+); д) напівовальний (+).
9.Які вагітні входять до групи високого ризику розвитку мастита? а) з аномалією розвитку молочних залоз (+); б) спортсменки; в) які чекають повторних пологів; г) з гнійною інфекцією різної локалізації в анамнезі (+); д) імунізовані стафілококовим анатоксином.
10.Що відноситься до доброякісних пухлин? 9.1.Ліпома. 9.2.Карцинома. 9.3.Аденома Ситуаційні задачі. Задача № 1. Хвора скаржиться на болі в правій молочній залозі, збільшення останньої, підвищення температури до39° С. При огляді виявлено, що права молочна залоза болюча при пальпації в верхньо-зовнішньому квадраті, тут же пальпується щільної консистенції вузол, шкіра гіперемована. Хвора 1 місяць тому родила, годує груддю дитину. Поставте діагноз? Призначте лікування? Відповідь: гострий лактаційний мастит справа. Необхідно провестиоперацію -розкриття гнійника, перев'язки, антибіотики. Задача № 2. Жінка випадково біля зеркала помітила в себе на лівій молочній залозі втягнутий сосок. Звернулася в поліклініку до хірурга. При огляді виявлено, що сосок на лівій молочній залозі втягнутий порівняно із правою, щільної, хрящевидної консистенції, малорухомий, шкіра в цьому місці бліда по типу "лимонної кірки". Збільшені аксілярні лімфатичні вузли. Який діагноз ви запідозрите? Визначте дальшу вашу тактику? Відповідь: Підозра на рак лівої молочної залози. Жінку направляємо на консультацію до онколога і даєм екстренне повідомлення в онкодиспансер. Задача № 3. Жінка кормить груддю протягом 3-х тижнів і відмічає запалення правої молочної залози в якій палькується щільне утворення розміром 6х8 см, шкіра над ним синюшно- червоного кольору, при пальпації різко болюче, розмягчення та флуктуації немає. Загальний стан хворої задовільний. Ваш діагноз? Визначте подальшу вашу тактику? Відповідь: гострий гнійний лактаційний мастит справа. Необхідно провестиоперацію - розкриття гнійника, перев'язки, антибіотики. Задача № 4. Жінка 27 років скаржиться на утворення в лівій аксілярній ділянці, яке в час менструального циклу стає більш щільнішим та помірно болючим. Утворення округлої форми, діаметр 4 см, м’яко-еластичної консистенції, доль часта будова. Ваш діагноз? Визначте подальшу вашу тактику? Відповідь: У жінки додаткова молочна залоза, яка приносить косметичний дефект і в подальшому може малігнізуватись. Необхідно провести оперативне втручання з гістологічним дослідженням. Задача № 5. Жінка 30 років яка не родила, появились болючі відчуття в молочних залозах, які посилюються при менструації. Залози почали набухати, а з сосків появились виділення сіро-зеленого кольору. Молочні залози мали грубо доль часту будову та дрібна зернистість. Періодично больові відчуття зменшились, залоза зменшилась без лікування, а потім появились знову. Який діагноз ви запідозрите? Визначте дальшу вашу тактику? Відповідь: У хворої дифузна форма мастопатії. Рекомендувати провести додаткові методи дослідження і при відсутності змін консервативне лікування з подальшою вагітностю. Задача № 5. У незаміжньої жінки 32 років періодично появляються, протягом 3–х років, болючі набухання молочних залоз, які посилюються при менструальному періоді. Декілька днів тому хвора в лівій молочній залозі виявила пухлину. Зовні молочні залози не змінені. Пухлина щільна, дещо болючий, вільно рухається, шкіра над ним не змінена. Л/вузли не збільшені. Ваш діагноз? Визначте подальшу вашу тактику? Відповідь: У хворої дифузна форма мастопатії, яка переходе у вузлову. Для виключення раку жінка повинна пройти повне обстеження з подальшим секторальним висіченням вузла та екстреним гістологічним дослідженням на операційному столі. Подальший онкологічний нагляд. Задача № 6. У жінки 20 років виявлений рак молочної залози I стадії. Визначте подальшу тактику? Відповідь: можна обмежитись операцією. Враховуючи молодий вік хворої потрібно провести гормонотерапію. Задача № 7. У жінки 30 років виставлений діагноз рак молочної залози II б стадії. Визначте подальшу тактику? Відповідь: проводять променеву терапію в подальшому радикальну мастектомію з подальшою променевою терапією ділянок метастування. Задача № 8. Поступила жінка 60 років (менопауза 10 років) з пухлиною яка розпадається. Виразка на пухлині має неприємний запах, виділення, аксілярні л/вузли щільні, спаяні, малорухомі. На Rtg-граммі виявлені метастатичні ушкодження в легенях. Загальний стан хворої задовільний. Який діагноз Ви запідозрите? Визначте подальшу вашу тактику? Відповідь: У хворої рак IV стадія, клінічна група IV. Можлива паліативна операція та симптоматичне лікування. Задача № 9. У хворої Д., 40 p., після розкриття абсцесу на правій молочній залозі намітилось покращення. Але на 3-й день стан погіршився, підвищилась температура тіла до 40 Со, з'явився кашель, почали турбувати болі в правій половині грудної клітки. Із крові висіяно золотистий стафілокок. Ваш діагноз? Відповідь: у хворої можна запідозрити розповсюдження інфекції лімфо- та гематогенним шляхами – сепсис. Додатково розкрити гнійник. Провести посів, змінити антибіотики. Задача № 10. Увечері в хірургічний стаціонар госпіталізована молода жінка через 16 днів після пологів зі скаргами на біль в правій молочній залозі, пропасницю. Хворіє більше тижня. Займалася самолікуванням, але воно ефекту не дало. Температура тіла 39,9 °С. Права молочна залоза збільшена. У нижніх квадрантах її глибоко пальпується обширний, щільний, болючий інфільтрат з розм'якшенням в центрі. Пахвові лімфовузли справа збільшені і болючі. Ваш діагноз? Як повинен поступити черговий хірург? Як бути з годуванням дитини? Відповідь. У хворий післяпологовий інтрамамарний гнійний мастит, ускладнений лімфаденітом. Для верифікації діагнозу слід виконати пункцію гнояка товстою (!) голкою. Отриманий гній потрібно дослідити на мікрофлору і чутливість до антибіотиків. Невідкладно під внутрішньовенним наркозом гнояк повинен бути розкритий. В даному випадку найбільш відповідним є доступ Барденгейера, суть якого полягає у виконанні дугоподібного розрізу паралельно перехідній складці молочної залози, відступивши від неї приблизно 1 см. Залоза відшаровується і зміщується догори, потім робиться розріз по задній поверхні власне тканини залози. Гній евакуюють, рану промивають 3% розчином перекису водню, дека саном та дренують. Молоко необхідно зціджувати (а краще відсмоктувати) з обох молочних залоз. Його слід давати дитині після попередньої пастеризації або кип'ятіння. Задача № 11. У хірургічне відділення госпіталізована хвора зі скаргами на біль в лівій молочній залозі, який турбує протягом 6 днів. Годує груддю. Дитині 12 днів від народження. Шкірні покриви бліді. У верхньозовнішньому квадранті лівої молочної залози визначається болюче ущільнення діаметром до 6-7 см, з розм'якшенням в центрі. Який діагноз Ви поставите? Ваша лікувально-діагностична тактика? Відповідь. У хворої гострий післяпологовий гнійний мастит. Для верифікації діагнозу необхідно провести пункцію передбачуваного гнояка. При отриманні гною (бакпосів!) абсцес молочної залози під внутрішньовенним знеболенням слід розкрити. У наведеному випадку найбільш раціональний доступ Ангерера: роблять радіальний розріз, відступивши від ареоли 2-3 см. Обов'язкова ревізія порожнини гнояка пальцем. Після спорожнення абсцесу порожнину останнього промивають антисептиком і дренують гумовим випускником і тампоном з маззю на гідрофільній гіперосмолярній основі (Нітацид). Жінці рекомендують зціджувати молоко або, краще всього, використовувати для цього молоковідсмоктувач.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1125 | Нарушение авторских прав 12 |