АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Київ 2011

Знання і вміння здійснювати догляд за хворими з гнійною патологією відіграєвелику роль в майбутній професійній діяльності медичного працівника, оскільки є основою виконання лікарських процедур та маніпуляцій. Впровадження антисептики запобігає розвитку та допомагає ліквідації інфекційних ускладнень. Пояснює закономірності виникнення та перебіг запального процесу, сприяє розробці комплексу відповідних профілактичних заходів. Допомагає опануванню навиками догляду за хворими.

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття.

1. Поняття антисептики.

2. Які фактори порушення індивідуальної гігієни медперсоналу сприяютьрозповсюдженню інфекції у відділенні.

3. Поняття носійства та пов’язанні з ним адміністративні та лікувальніпроблеми.

4. Як уникнути зараження Інфікованим матеріалом при перев’язках, таприбиранні відділенні.

5. Що включає в себе поняття гігієна медперсоналу.

6. Які ви знаєте методи досліджень та обстежень медперсоналу на предметвиявлення інфікованих або носіїв інфекції.

7. Внутрішньолікарняна інфекція поняття та її причини.

8. Біологічна антисептика та її види.

9. Хімічна антисептика: антисептики — галогени, окислювачі, кислоти та луги, препарати важких металів, феноли, барвники, похідні нітрофурану та інше.

10. Принципи антибіотикотерапія.

11. Практичне значення антисептики в повсякденній діяльності лікаря.

12. Історичні етапи становлення та розвитку антисептики.

4.3.Практичні роботи (завдання), які використовуються на занятті:

1. Транспортувати хворих в перев’язочну;

2. Укладка хворого на перев’язочному столі відповідно до зони виконання перевязки;

3. Обробка рук для виконання перев’язки;

4. Вміти одягнути стерильний халат;

5. приготувати набір для промивання рани та дренажів;

6. Приготувати набір для виконання перев’язки;

7. Техніка виконання перев’язок (зняття попередньої пов’язки, видалення змертвілих тканин та гнійних плівок, обробка операційного поля та інше);

8. Накладання пов’язки;

9. Взяття матеріалу на бактеріологічний контроль;

10. Техніка виготовлення кульок, серветок, та інше;

11. Різні види прибирання в гнійній перев’язочній.

12. Утилізація перев’язочного матеріалу.

13. Змоделювати дії медперсоналу при підозрі або встановленні діагнозу анаеробної інфекції у хворого.

Зміст теми.

Гнійно-септичні процеси є частими і грізними ускладненнями відкритихпошкоджень. Причиною розвитку їх є мікробне забруднення рани — контамінація.

Патогенні мікроорганізми потрапляють в рану і організм екзогенним таендогенними шляхами. Екзогенно з навколишнього середовища, ендогенно — з вогнищ інфекції в самому організмі.

Шляхи поширення інфекцій в організмі: повітрянно-крапельний, контактний,імплантаційний та інфузійний.

Фактори, що сприяють розвитку гнійної патології:

вік: нагноєння частіше трапляється в осіб похилого віку, маса тіла: ожиріння зумовлене надлишком жирової клітковини, яка більше схильна до травматичних ушкоджень та інфікуванню через відносно гіршекровопостачання.

Недостатність харчування: дефіцит пластичних матеріалів (білків)зменшують реперативні процеси в рані.

обезводнення організму приводить до порушення електролітного балансу,оксегинації крові, внутрішньоклітинного метаболізму та інше.

іммунодефіцит будь-якого походження сприяє інфікуванню. Хронічні захворювання: цукровий діабет сприяє сповільненню перебігу раньового процесу.

Антисептика система міроприємств направлених на боротьбу з мікробами, якіпопали в рану, що дозволяє зменшити небезпеку розвитку інфекції (профілактика), або обмежити ймовірність її поширення (терапія).

Види сучасної антисептики: механічна, фізична, хімічна, біологічна, та змішана.

Методи механічної антисептики: хірургічна обробка ран (первинна і вторинна);перевязка рани: туалет, промивання, заміна повязки; видалення чужерідних тіл; вскриття і опорожнення гнійників; обробка пульсуючою струменою з антисептиками. Методи фізичної антисептики: використання феномену гігроскопічності та капілярності (марлеві випускники, марлеві повязки та інше); використання феномену сполучних посудин і вакууму (трубчаті дренажі та інше); застосування феномену реактивної гіперемії; фізіотерапевтичні впливи: струм ультрависокої частоти (УВЧ); ультрафіолетове опромінення; ультразвук; електрофорез; лазерне випромінювання; іонофорез; протизапальна проминева терапія; вплив надвисоких частот (СВЧ, КВЧ).

Група речовин для хімічної антисептики: галоїди, кислоти, окислювачі, соліважких металів, спирти, барвники, похідні — нітрофурану, сульфаніламіди, похідні -хіноксаліну, комбіновані антисептики (первомур та інші). Знати по одному-два основних представники, що застосовуються в даний період.

Біологічна антисептика включає: антибіотики (мають бактеріоцидну ібактеріостатичну дію) — група пеніціліну, цефалоспорини, тетрацикліну,аміноглюкозиди, макроліди; привести по два-три представники кожної групи, як приклад. Іммуні препарати: іммуні сироватки, імуноглобуліни, бактеріофаги, вакцини, анатоксини. Стимулятори механізмів неспецифічної резистентності (опірності) організму: рослинні та тваринні стимулятори.

Методи реалізації хімічної і біологічної антисептики: поверхневий — змазування,розпилювання, пов’язка з розчинами, мазями; внутріпорожнинний — промивання, інстиляція і ірригація; ентеральний, — через шлунковокишковий тракт; парентеральний -підшкірний, в/м’язовий, в/венний, в/артеріальний, ендолімфатичний. Методи реґіонарної перфузії.

Основні принципи антибіотикотерапія:

етіотропність; якщо інфекція та її антибіотикочутливість невідомі —застосовують антибіотики широкого спектру дій; перевага надається монотерапії;

перед застосування в/мязово чи в/венно — виконання і оцінка внутрішкірноїпроби;

один препарат не більше 7-10 діб при його ефективності.

- заміна антибіотика при його клінічній неефективності чи при оцінціантибіотикограми після її отримання.

- супутня антимікотична профілактика чи терапія (препарати флуконазолу,ністатину та інше).

Перев’язочна - це функціональна одиниця в структурі хірургічного відділення, де здійснюються перев’язки інфікованих ран хворим.

Приміщення: кімната яка по санітарним нормам повинна мати підлогу покритоюплиткою; стеля — пофарбована масляними красками зручними для миття та санітарної обробки; стіни — викладені кахлем.

Методи транспортування — пішки самостійно, на кріслі-каталці, носилках.

Оснащення перев’язочної: перев’язочний стіл, стіл для хірургічногоінструментарію, бікси, маленький стіл для розчинів, освітлена лампа, посуд длявикористаних перев’язочних засобів, посуд для замочення дренажів та лотків, для використаних рукавичок, посуд для замочення використаного інструментарію, валізи для чистої білизни, валізи для використаної білизни, бактерицидна лампа для УФО, халати для медсестри та хірурга, набір гумових рукавичок, кондиціонер та інше.

Об’єм хірургічних втручань і маніпуляцій, які виконуються в перев’язочній:зняття швів, видалення дренажів, промивання дренажів, встановлення дренажів, ревізія рани, накладання при необхідності вторинних швів та інше.

Утилізація перев’язочного матеріалу та прибирання гнійної перев’язочної:

- використаний перев’язочний матеріал збирається і замочується в спеціальнійпосуді в розчині 0,2 % хлоранатаїну, а потім утилізуються в спеціальних печах за межами лікарні.

- не рідше трьох разів на день проводиться вологе прибирання приміщень таобладнань.

- один раз в тиждень проводиться генеральне прибирання.

Співробітники працюють в халатах, масках, шапочках, в хірургічнихрукавичках, фартухах і при необхідності в захисних окулярах.

Кожні дві години згідно графіку проводиться ультрафіолетове опромінення.

На видному місці має висіти список хворих які перенесли гепатит і знаходятьсяна даний момент в стаціонарі.

Широко застосовуються миючі розчини та засоби дезінфекції рук, шкіри(включаючи руки хірурга та операційне поле), та інструментів фірми „Боде Хемі ГмбХ» (Гамбург, Німечинна).

- Стериліум № Р-1108 - для хірургічної та гігієнічної обробки рук: бактерицидний, фунгіцидний, туберколоцидний; інактивує віруси гепатиту В, герпесу та інше. Дія пролонгована до 3 годин.

- Кутасепт Г № Р- 1107 — засіб подібний до попереднього. Залишкова дія до 5годин.

- Бактолін Бейзік № Р-1915 — емульсія з дизенфікуючими властивостями для
обробки рук медперсоналу. Не викликає алергічних реакцій.

- Бодефен - засіб для дезінфекції інструментів.

- Бациллол плюс - засіб знезараження поверхонь та матеріалів.

Дії медперсоналу хірургічного відділення при підозрі або встановленні діагнозу анаеробної інфекції у хворого:

- хворого поміщають в окрему палату;

- закріплюється окрема медсестра, лікар;

- перед входом в палату кладуть ковбик змочений 6 % розчином перекисуводню;

- для хворого виділяється окреме судно, посуд, бікс із інструментами таперев’язувальним матеріалом (помаркувати та використовувати тільки для хворого). Знезараження проводити в палаті 6 % розчином перекису водню — 60 хвилин. Посуд кип’ятять в 2 % розчині кальцинованої соди — 90 хв. Постільну білизну перед пранням знезаражують 6 % перекисом водню — 60 хв.

- двічі на добу в палаті проводять прибирання 66 % перекисом водню та 0,5 %миючим засобом (будь-яким).

- перед входом в палату медперсонал одягає одноразовий халат, шапочку,бахали, маску, рукавички (весь одяг після знезараження в 6 % перекису — 60 хв., спалити).

- всі перев’язки та маніпуляції хворому проводять в палаті, інструменти таперев’язувальний матеріал знезаражують в 6 % перекису водню — 60 хв. Забороняється переміщення хворого по відділені.

- після виписку хворого в палаті проводиться заключна дезінфекція (всіпредмети в палаті: стіни, підлога, вікно, стеля обробити 6% перекису водню + 0,5 % миючого засобу). Увімкнути бактерицидну лампу на дві години. Матрац, подушку, ковдру зібрати в цератовий мішок та відправити на дезкамерну обробку.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 377 | Нарушение авторских прав