АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Радіаційна гігієна як галузь гігієнічної науки і санітарної практики, її мета та завдання.

Прочитайте:
  1. II. Понятие развития имеет ограниченное применение для науки истории и часто служит причиной помех и препятствий
  2. Анатомія, вікова фізіологія і гігієна серцево-судинної системи
  3. Б. Ситуаційні завдання.
  4. Вирішіть тестове завдання.
  5. Відповіді на завдання.
  6. Вклад Мудрова М.Я., Доброславина А.П., Эрисмана Ф.Ф. и других выдающихся учёных в формирование гигиены как науки.
  7. Возникновение этологии как самостоятельной науки
  8. Возрастная гигиена- раздел гигиенической науки, задачи.
  9. Вопр.1 Значение возрастной физиологии и школьной гигиены в системе подготовки педагогических кадров. Школьная гигиена и возрастная физиология как науки.
  10. Выражаем благодарность Министерству науки и образования Австрии за поддержку в издании данной книги.

Галузь гігієнічної науки і санітарної практики, метою якої є забезпечення безпеки для працюючих з джерелами іонізуючої радіації та для населення вцілому. Вивчає вплив на здоров'я різних контингентів населення іонізуючої радіації природного і техно­генного походженні; розробляє гігієнічні нормативи і заходи щодо профілактики і її негативної дії.

Завдання радіаційної гігієни включають:

- санітарне законодавство в області радіаційного фактора;

- запобіжний і поточний санітарний нагляд за об’єктами, що використовують джерела іонізуючої радіації;

- гігієна і охорона праці персоналу, що працює з джерелами іонізуючої радіації та персоналу, який працює в суміжних приміщеннях і на території контрольованих зон;

- контроль за рівнями радіоактивності об’єктів навколишнього середовища (атмосферного повітря, повітря робочої зони, води водойм, питної води, харчових продуктів, ґрунту та інших);

- контроль за збором, зберіганням, видаленням та знешкодженням радіоактивних відходів, чи їх похованням.

Суть і природа радіоактивності. Одиниці вимірювання.

Радіоактивність – спонтанне перетворення ядер атомів хімічних елементів зі зміною їх хімічної природи або енергетичного стану ядра, яке супроводжується ядерними випромінюваннями.

Радіоактивність залежить від кількості нестабільних ізотопів і часу їхнього життя. Система СІ визначає одиницею вимірювання активності Бекерель - така кількість радіоактивної речовини, в якій за секунду відбувається один акт розпаду. Практично ця величина не дуже зручна, тому частіше використовують позасистемні одиниці - Кюрі. Іноді вживається одиниця Резерфорд.Щодо дії радіоактивного випромінювання на опромінені речовини, то використовуються ті ж одиниці, що й для рентгенівського випромінювання. Одиницею вимірювання дозипоглинутого йонізуючого випромінювання в системі Сі є Грей - така доза, при якій в кілограмі речовини виділяється один Джоуль енергії. Одиницею біологічної дії опромінення в системі СІ є Зіверт. Позасистемна одиниця виділеної при опроміненні енергії - рад.Така одиниця, як рентген є мірою не виділеної енергії, а йонізації речовини при радіоактивному опроміненні. Для вимірювавння білогічної дії опромінювання використовується біологічний еквівалент рентгена - бер. Для характеристики інтенсивності опромінення використовують одиниці, які описують швидкість набору дози, наприклад, рентген за годину.

 

Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість, умови, що визначають радіаційну небезпеку при роботі з ними.

Викор. радіонуклідних речовин повязано з небезпекою дії на організм радіації, в рез-ті поруш. заходів захисту виникають поруш. в стані здоровя. Радіоакт. речовини, що забруднюють повітря, викликають внутрішнє опромінення. Радіаційну небезпеку визначає допустима конц. радіоакт. речовин в с-щі і допустиме забрудення поверхонь, теж враховують радіоактивність, період напіврозпаду, період перетворення, шв. поступлення і виведення з організму. Радіоактивне опромінення призводить до значного пошкодження живої тканини. Йонізація хімічних речовин в біологічній тканині створює можливість хімічних реакцій, які невластиві для біологічних процесів, й до утворення шкідливих речовин. Пошкодження радіацією ДНК викликає мутації. Робота з радіоактивними речовинами вимагає ретельного дотримання правил техніки безпеки. Радіоактивні речовини позначаються спеціальним символом.Радіоактивні речовини зберігаються в спеціальних контейнерах, сконструйованих таким чином, щоб поглинати радіоактивне випромінювання. Великою проблемою є захоронення радіоактивних відходів атомної енергетики.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1291 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)