АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ртуть як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоровя). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана із впливом ртуті.

Інтоксикація ртуттю (меркуріалізм) може виникнути на ртутних рудниках, заводах із виробництва термометрів, барометрів та інших вимірювальних приладів, рентгенівських трубок, електричних ламп, фармацевтичних препаратів, інсектицидів. Отруєння парами ртуті, що проникають в організм через ВДШ, а потім потрапляють у кров, частіше носять характер хронічних інтоксикацій і виникають в умовах тривалого впливу на організм парів ртуті. Ртуть може тривалий час циркулювати в організмі, вступаючи у складні сполуки з білками. Вона має здатність створювати депо в різних органах: печінці, нирках, селезінці, мозку і кумулятивно діє на організм. Виводиться ртуть з організму через нирки, кишки, слинні, потові, молочні залози. У разі циркуляції ртуті в організмі її можна виявити в сечі, калі, вмісті шлунка, поті, слині, молоці матері, яка годує дитину груддю. У клініці професійних захворювань основне значення мають хронічні інтоксикації парами ртуті, що виникають унаслідок тривалого впливу на організм парів ртуті. Вони розвиваються поступово і спочатку можуть мати безсимптомний перебіг. Для клінічної картини хронічної інтоксикації парами ртуті характерні дратівливість, слабкість, вегетативна дисфункція і невротичні реакції. У хворих спостерігають стан підвищеної збудливості, емоційної нестійкості, підвищеної подразливості і зниження працездатності. Зявляється безсоння, погіршується пам'ять, порушується розумова діяльність і ритм сну. На тлі підвищеної збудливості ЦНС може виникнути діенцефальний синдром, виявом якого є пароксизми, що супроводжуються порушенням свідомості, біль у ділянці серця, гіпергідроз, емоційні реакції. У тяжких випадках інтоксикації процес може перерости в стадію токсичної енцефалопатії. Характерним симптомом хронічної ртутної інтоксикації є тремор пальців витягнених рук, особливістю якого є неритмічність і асиметрія щодо ступеня його вияву. Ознака хронічного впливу ртуті на організм – також стан підвищеної збудливості ВНС. Він виявляється лабільність пульсу, нестійкістю серцево-судинних реакцій, спотворенням очно-серцевого рефлексу, червоним дермографізмом, підвищеною пітливістю. Приєднуються розлади ендокринних залоз (гіперфункцій щитоподібної залози), порушення функцій статевих залоз, з боку крові-лімфо та моноцитоз.Однією з ранніх ознак ртутної інтоксикації є патологічна зміна ясен,які втрачають тургор і починають кровоточити.виражена форма хронічної інтоксикації розвивається в осіб з великим стажем роботи із ртуттю.Такі хворі худнуть,виснажуються,вони дратівливі,схильні до депресивних реакцій.Такі явища дістали назву «ртутний еритизм».Тремор рук є постійним і досить вираженим.На тлі підвищеної збудливості кірково-підкіркових відділів мозку виникають виражені нейроциркуляторні порушення.Характерний симптом-ушкодження слизових оболонок ротової порожнини,виявими яких є гінгівіти і стоматити,ціанотична смуга уздовж країв ясен.Ушкодження травного каналу виявляється ентероколітом,який супроводжується проносом і закрепом,болем у животі.Печінка збільшується,стає болючою.При ртутних інтоксикаціях може спостерігатися субфебрилітет унаслідок порушення терморегуляторних процесів.ГПК парів ртуті в повітрі робочої зони становить 0,01мг/м3. Профілактичні заходи щодо запобігання несприятливого впливу речовин:гігієнічне нормування — враховуючи, що серед аерозолів фіброгенної дії найбільшу агресивність має пил, який містить вільний діоксид кремнію, ГДК такого пилу (в залежності від % вмісту SiO₂) складає від 1 до 2 мг/м³. Для інших видів пилу встановлена ГДК від 3 до10 мг/м³;технологічні заходи – направлені на зменшення і навіть повне виключення того або іншого шкідливого фактору, за рахунок зміни технології виробництва (це самі радикальні, найбільш істотні заходи). До числа таких заходів відносяться: впровадження безперервних технологій, автоматизацію і механізацію виробничих процесів, дистанційне управління, використання нових технологій (заміна сухих процесів свердління вологими);санітарно-технічні заходи – направлені на зниження рівня впливу шкідливого фактору за рахунок використання спеціальних технічних пристосувань на відміну від технічних заходів більш паліативні. До них можна віднести – герметизація робочих зон, використання місцевої витяжної вентиляції (витяжні шафи, кожухи, зонти);архітектурно-планувальні заходи – направлені на зниження ступеня дії шкідливого фактору за рахунок раціональних планувальних рішень підприємств;організаційні заходи – організація раціонального режиму праці і відпочинку, обмеження часу контакту працюючого з шкідливою речовиною, проведення професійної консультації, професійного відбору, недопущення на шкідливі підприємства підлітків і жінок;використання індивідуальних засобів захисту: спецодяг і спецвзуття, засоби захисту рук, засоби індивідуального захисту органів дихання (фільтруючі респіратори, протигази при застосуванні яких, повітря, яке вдихає людина, очищається від шкідливих домішок за допомогою фільтрів і абсорбентів; ізолюючі шлангові і автономні дихальні апарати, за допомогою яких органи дихання людини повністю ізолюються від оточуючої атмосфери і повітря для дихання поступає з чистої зони), засоби захисту голови, засоби захисту очей і обличчя (захисні окулярів закритого або відкритого типу);лікувально-профілактичні заходи – проведення попереджувальних і періодичних медичних оглядів, організація лікувально-профілактичного харчування, заходи направлені на підвищення реактивності організму (УФ-опромінення у фотаріях, дихальна гімнастика).

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 709 | Нарушение авторских прав