АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Форми, методи та схеми досліджень здоровя населення у зв’язку з впливом чинників забрудненого навколишнього середовища. Поняття про зони спостереження

Гігієнічне дослідження типу «чинник-показник здоровя»: Вибір лімітую чого чинника шкідливості в навколишньому середовищі – Гігієгічна оцінка чинника—Вибір адекватного найбільш чутливого показника здоровя та піддослідної групи населення—Збір даних для розрахунку показника здоровя—Розрахунок показника здоровя—Оцінка зв’язку між рівнем поширеності чинника і показником здоровя—Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності. Гігієнічне дослідження типу «чинник-комплекс показників здоровя»: Вибір лімітую чого чинника шкідливості в навколишньому середовищі—Гігієнічна оцінка чинника—Вибір адекватних показників здоровя та піддослідної групи населення—Збір даних для розрахунку відібраних показників здоровя—Розрахунок показників здоровя—Інтеграція розрахованих показників здоровя, визначення групи здоровя—Оцінка зв’язку між рівнем поширеності чинника та окремими показниками або індексами здоровя—Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій,оцінка їх ефективності. Гігієнічне дослідження типу «комплекс чинників-показник здоровя»: Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища—Гігієнічний опис поширеності відібраних чинників—Визначення найбільш чутливого показника здоровя для піддослідної групи населення—Збір даних для розрахунку визначеного показника здоровя і його розрахунок—Оцінка багатофакторного зв’язку між різними етіологічними чинниками та показниками здоровя за допомогою математичного моделювання—Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності. Гігієнічне дослідження типу «комплекс чинників-комплекс показників здоровя»: Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища—Гігієнічний опис поширеності відібраних чинників—Складання переліку адекватних показників здоровя та вибір піддослідної групи населення—Збирання даних для розрахунку визначених показників здоровя та їх розрахунок, визначення індексу здоровя—Оцінка багатофакторного зв’язку між різними етіологічними чинниками та показником—Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності. Зони спостереження – досліджувані території (дослідна і контрольна), що характеризуються ідентичними умовами проживання та діяльності населення, але відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, обмежені необхідною кількістю контингентів спостереження.Рекомендується для дослідження відбирати такі групи населення, які найбільш чутливі та зазнають найбільшого впливу фактору, що вивчається.У відібраних зонах спостереження ретельно досліджується санітарно-гігієнічна ситуація, проводяться лабораторне та інструментальне вивчення інтенсивності дії всіх факторів та дається їм гігієнічна оцінка. У зонах, відібраних для дослідження вивчення здоров’я населення проводиться вивчення стану здоров¢я людей за допомогою епідеміологічного методу та основних способів його реалізації – санітарно-статистичного дослідження, медичного обстеження, клінічного спостереження та натурного епідеміологічного експерименту. Залежно від методологічної спрямованості гігієнічні дослідження впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення можна звести до п’яти принципових схем вивчення

Методи оцінки забруднення навколишнього середовища та здоровя населення. Визначення інтегрального індексу здоровя. Поняття про комбіновану, комплексну та поєднану дію чинників навколишнього середовища на здоровя людини

Метод – це спосіб пізнання дійсності, явищ природи, її закономірностей і законів.Методика – це сукупність чи система конкретних засобів, прийомів доцільного виконання якого-небудь завдання, наукового дослідження, складова частина предметної методології.Тут слід зазначити, що медицина в цілому як об’єкт дослідження вивчає біологічні характеристики людини в нормі і патології та їх зміни під впливом різних чинників.Специфічним об’єктом вивчення лікувальної медицини є хвора людина. Філософською категорією, що виражає стан хворої людини, є таке поняття (категорія), як “хвороба”. Суттєвим у ньому є те, що лікувальна медицина вивчає хворобу не колективу, не групи людей, а окремої людини, тобто конкретне захворювання.Специфічним об’єктом вивчення профілактичної медицини, або гігієни, є здорові люди (а точніше практично здорові люди). Філософською категорією, що виражає стан здорової людини є “здоров’я”.Саме специфіка об’єкта дослідження в гігієні і визначає необхідність використання для його вивчення особливих методів.Розрізняють п’ять специфічних для гігієни методів:Епідеміологічний метод вивчення здоров’я населення;Метод санітарного обстеження та опису (санітарно-топографічне, санітарно-технічне, санітарно-епідеміологічне обстеження);Метод гігієнічного експерименту (натурного і лабораторного);Метод санітарної експертизи;Метод санітарної освіти (гігієнічного виховання та навчання населення).Принципова відмінність цих методів від методів, що використовуються в лікувальній медицині є те, що вони направлені не на діагностику, не на лікування, не на реабілітацію хворого, а на виявлення рівня здоров’я популяції або окремої людини.Особливість цих методів полягає в тому, що за допомогою специфічних методів гігієни встановлюється наявність і характер зв’язку між рівнем здоров’я населення і факторами навколишнього середовища або факторами ризику.Тому під предметною методологією гігієни розуміють також її власні специфічні закони та категорії, що використовуються для виявлення закономірностей впливу всіх факторів зовнішнього та навколишнього середовища на здоров’я людини.Методика інтегральної оцінки стану навколишнього середовища передбачає проведення якісного та кількісного аналізу його забруднення.Зміст якісного аналізу стану навколишнього середовища полягає у порівнянні результатів інструментального або лабораторного дослідження з гігієнічними нормативами та наступною їх оцінкою.Оцінка може бути:в межах норми;на рівні граничнодопустимих рівнів, концентрацій;перевищує граничнодопустимі рівні, концентрації;кратність перевищення ГДР, ГДК (в скільки разів).Це є традиційна оцінка стану навколишнього середовища.За її результатами можна “прогнозувати” зміни в рівні здоров’я населення. І, навпаки, за характером змін в рівні здоров’я населення можна давати прогноз, оцінку перевищення граничнодопустимої концентрації (ГДК) забруднювача. Так, наприклад, якщо ми знаємо кратність перевищення ГДК атмосферних забруднювачів:в 1 раз: характерно те, що зміни в стані здоров’я відсутні;в 2-3 рази: спостерігаються зміни в стані здоров’я за деякими функціональними показниками;в 4-7 разів: визначаються виражені фізіологічні зміни;в 8-10 разів: характерним є збільшення специфічної та неспецифічної захворюваності;в 100 разів: реєструються гострі отруєння;в 500 разів і більше: будуть летальні отруєння.Подібні оціночні таблиці є для води, ґрунту, шуму.Такий метод простий, доступний, але основний недолік методу – він не дає уяви про кремихтні забруднювачі.Саме тому і проводять кількісну оцінку (аналіз) стану навколишнього середовища.Існує дві методики такої кількісної оцінки:Перша: Розрахунок інтегрального індексу забруднення за його кратністю перевищення ГДК.Друга: Оцінка в балах (бальна оцінка). Типи комбінованої дії чинників навколишнього середовища: адитивна дія (підсумування), більш, ніж адитивна дія (синергізм або потенціювання), менш ніж адитивна дія (антагонізм)

Методи математичної статистики в аналізі гігієнічних досліджень. Ступінь впливу денатурованої біосфери на здоровя людей. Поняття про адаптацію та компенсацію організму до впливу чинників навколишнього середовища. Стадії адаптації

Забруднення атмосферного повітря здійснюється однією речовиною. В цьому випадку порівняння ступеня забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження проводять за середньомісячними концентраціями з ймовірністю 98%.2. При наявності в атмосферному повітрі кількох речовин, які не мають ефекту біологічної сумації, розраховують сумарний показник забруднення атмосферного повітря (К_сум) 3. При наявності в атмосферному повітрі кількох речовин, які мають ефект біологічної сумації, розраховують приведену концентрацію (С^м_прив)4. При наявності в атмосферному повітрі речовин, які мають ефект біологічної сумації та речовин, які не мають ефекту біологічної сумації, розраховують сумарний показник забруднення (К_сум)5. Ступінь забруднення атмосферного повітря в балах 6. Оцінка рівнів шуму в балах 7. Методика оцінки рівнів забруднення ґрунту екзогенними хімічними речовинами базується на розрахунку середньорічного індексу територіального навантаження. 8. Стан навколишнього середовища в зоні спостереження, виражений у балах, оцінюють як суму балів окремих середовищ біосфери та кремих факторів9. Оцінку житлово-побутових умов населення в балах Методика вивчення впливу довкілля на здоров¢я населенняІнформацію про показники, які характеризують стан здоров¢я населення (наприклад – про рівень захворюваності, смертності, інвалідності або фізичного розвитку) отримують з різних джерел інформації, перерахованих на першому занятті цього розділу.Для моделювання взаємозв’язків у системі «навколишнє середовище – здоров¢я населення» та встановлення кількісної величини такого зв’язку використовують математико-статистичний метод, результатом якого є розрахунок узагальнених індексів здоров¢я, що характеризують рівень здоров¢я населення, інтегруючи в собі ряд показників.Вимоги до індексів:1) доступність даних для розрахунку індексу;2) повнота охоплення населення;3) якість (дані не повинні змінюватися в часі та просторі);4) розрахунковість – простота і невисока вартість розрахунку;5) прийнятність методу розрахунку та оцінки;6) відтворюваність різними спеціалістами;7) специфічність (відбиває зміни тільки в тих явищах, відтворюванням яких є);8) чутливість до змін відповідних явищ;9) валідність (міра істинного вираження);10) репрезентативність;11) ієрархічність;12) відповідність меті. Денатуроване навколишнє середовище – забруднене природне оточуючу середовище. Штучне середовище – середовище, що створене людиною у закритому просторі. Біосфера – частина атмосфери, гідросфери та літосфери, а якій спостерігається життєдіяльність організмів. Біотичні фактори, що впливають на здоровя – фіто генні, антропогенні, мікробогенні, зоогенні; абіотичні – фізичні, хімічні. Стадії адаптаційного процесу-термінова стадія, стадія формування довгострокової адаптації, стадія довгостроковї адаптації, що сформована, стадія виснаження.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 886 | Нарушение авторских прав