Ушкодження хребта
1. Відкриті – з порушенням цілісності шкіри
2. Закриті – без порушення цілісності шкіри
3. Проникаючі – з порушенням стінки каналу хребта
4. Непроникаючі - без порушення стінки каналу хребта
Ушкодження хребта може бути закритим чи відкритим. Забій хребта супроводжується струсом спинного мозку і крововиливом у міжоболонний простір або речовину спинного мозку.
При розтягненні розриваються елементи зв'язкового апарату хребта. Можливі струс спинного мозку і гематомієлія.
Переломи хребта за локалізацією поділяють на переломи шийного, грудного і поперекового відділу. Вони можуть бути без порушення провідності спинного мозку, з частковим його порушенням та з повним порушенням провідності спинного мозку.
Розрізняють такі переломи хребтового стовпа: 1) ізольовані переломи тіл хребців; 2) переломи дужок і відростків (поперечних, остистих, суглобових).
При переломі хребта без ушкодження спинного мозку спостерігаються згладжування контурів спинної борозни, порушення природної кривини хребтового стовпа. З'являється біль по лінії остистих або поперечних відростків.
При ушкодженні спинного мозку виникають рухові порушення і розлади чутливості. Рефлекси знилсені або відсутні, функції тазових органів порушені.
При ушкодженні шийного відділу хребта спостерігаються порушення свідомості, розлади дихання, утруднене ковтання, відхаркування мокротиння. Температура тіла висока.
При ураженні грудного відділу спинного мозку температура тіла знижується, розвиваються двобічні рухові порушення, паралічі, парези. Знижується тонус м'язів у кінцівках. Сухожилкові, періостальні і шкірні рефлекси відсутні.
Порушення чутливості спостерігаються на 1 — 2 сегменти вище від рівня ушкодження спинного мозку.
Якщо спинний мозок ушкоджений вище від 2-го поперекового сегмента, протягом деякого часу спостерігається затримка сечовипускання. При ушкодженні 2 —4-го поперекового сегмента затримка сечовипускання переходить у стійке нетримання сечі, а при ушкодженні 3 —4-го крижового сегмента спостерігається парадоксальне нетримання сечі.
Компресійні переломи тіл хребців супроводжуються клиноподібним сплющенням спонгіозної речовини, переважно в передньому відділі хребця. Найчастіше вони локалізуються в нижньому і верхньопоперековому відділах хребта.
Неускладнений компресійний перелом характеризується болючістю в місці перелому, яка посилюється під час зміни положення тіла хворого, особливо при поворотах тулуба. Остистий відросток виступає над місцем ушкодження.
Хворого з травмою хребта необхідно обережно перекласти на тверді носилки. Транспортувати хворого потрібно дуже обережно, у положенні лежачи.
При забої і розтягненні хребта призначають фізіотерапевтичні процедури і масаж.
При переломах хребта проводять його реклинацію (у положенні лежачи на животі на твердому ліжку, підклавши подушки під груди, стегна і гомілки, або на реклінаційному ліжку). У разі зміщення відламків використовують спосіб одномоментної репозиції або поступового витягнення. Медична сестра, яка здійснює догляд за хворим із травмою хребта, проводить заходи, спрямовані на запобігання розвитку пролежнів. Крім того, вона здійснює догляд за ротовою порожниною хворого, слідкує за своєчасним спорожненням сечового міхура і регулярністю випорожнень.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 362 | Нарушение авторских прав
|